Ухвала суду № 66858873, 31.05.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

___________копія:____

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м.Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів: Гладкого С.В., Остапука В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 (далі слідчий) про накладення арешту на майно, а саме - транспортного засобу, в рамках кримінального провадження №12017180000000010, внесеного до ЄРДР від 13 січня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України;

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, як особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2017 року;

За участі:

секретаря с/з ОСОБА_4,

прокурора Журавського М.В.,

слідчої - ОСОБА_5,

представника ОСОБА_3 - адвоката - ОСОБА_6;

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, - як особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, просить визнати поважними причини пропуску пятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та поновити судом апеляційної інстанції цей строк, ухвалу слідчого судді просить скасувати та постановити нову ухвалу судом апеляційної інстанції, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме його автомобіля відмовити.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на легковий автомобіль марки «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що в судовому засіданні слідчий Миронець Р.П. довів необхідність накладення арешту на транспортний засіб, що належить на праві власності ОСОБА_3, так як обставини кримінального провадження свідчать про те, що це майно може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні та, на думку слідчого судді, з урахуванням доводів клопотання слідчого, були підстави вважати, що автомобіль марки «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., номерний знак НОМЕР_4, відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, що стосується. Крім того, в порядку ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого без повідомлення власника майна з метою забезпечення його арешту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на безпідставність та необгрунтованість, постановленого слідчим суддею суду першої інстанції рішення, яким накладено арешт на його транспортний засіб, з наведених слідчим мотивів оскаржуваної ухвали. Зокрема доводить, що він немає ніякого відношення до кримінального провадження, в рамках якого і було накладено арешт на його майно, а, сама по собі, ухвала не містить обгрунтування щодо правових підстав для застосування арешту до його майна. Також вказує, що він не має будь-якого процесуального статусу по кримінальному провадженню, яке розслідує слідчий, тобто не є, ні свідком, ні підозрюваним чи обвинуваченим і жодних доказів у слідчого про вчинення ним, якихось протиправних дій немає і не може бути.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3 та просив її задовольнити, думку слідчої та прокурора про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши, наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів прийшла до таких висновків.

У відповідності до вимог ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Оскільки, матеріали провадження не містять відомості про те, що копія ухвали слідчого судді від 15 травня 2017 року про арешт майна ОСОБА_3, останньому направлялась Рівненським міським судом, а справа слідчим суддею розглядалась в порядку ч.2 ст.172 КПК України, то колегія суддів уважає, що ОСОБА_3 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід поновити, на підставі ст.ст. 117, 395 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Матеріалами судового провадження підтверджується, що слідчим управлінням ГУНП України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017180000000010, внесеному до ЄРДР від 13 січня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З клопотання слідчого вбачається, що у 2016 році службові особи ТОВ «КОМПАНІЯ «111» ЄДРПОУ 37515650 за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Автохолл» ЄДРПОУ 37707439, з корисливих мотивів, діючи у власних інтересах, використали документи, які містять ознаки підроблення, а саме сертифікатів відповідності, на підставі яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснили реєстрацію транспортного засобу «Audi Q7», 2011 р.в., н.з. ВС 8190 ВН на задекларовану суму 216000 (двісті шістнадцять тисяч) грн., а також транспортного засобу «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., н.з. ВА 4444 СК на задекларовану суму 219400 (двісті девятнадцять тисяч чотириста) грн., чим завдали збитку державі на загальну суму 435400 (чотириста тридцять пять тисяч чотириста) грн., що є тяжкими наслідками та вважаються такими, що у двісті пятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у звязку з чим, слідчим і було подано клопотання про арешт майна, одного з цих транспортних засобів, а саме автомобіля «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., н.з. ВА 4444 СК, оскільки є підстави вважати, що такий перебуває на території України незаконно та може слугувати речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що прийняте слідчим суддею рішення про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказаний автомобіль, який належить на праві власності ОСОБА_3, повністю відповідає вимогам ст.ст.170-173 КПК України, що стосується порядку розгляду клопотання про арешт майна та мети накладення арешту на майно фізичної чи юридичної особи, а саме для збереження речових доказів, як встановлює ч.3 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі навів достатні правові підстави для арешту транспортного засобу ОСОБА_3, виходячи з необхідності проведення в кримінальному провадженні судових експертиз, проведення слідчих дій та, з метою недопущення знищення такого майна, його відчуження, пошкодження чи передачі.

Погоджується колегія суддів, і з висновками слідчого судді про те, що автомобіль «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., н.з. ВА 4444 СК, на який слідчим суддею накладено арешт, як матеріальний обєкт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, оскільки може бути використаний, як доказ існування факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може містити на собі сліди кримінального правопорушення.

Твердження та вимоги ОСОБА_3, з яких він просить ухвалу слідчого судді скасувати, по суті не містять переконливих доводів, підтверджених доказами, з яких суд апеляційної інстанції міг зробити висновок про необгрунтованість ухвали.

Доводи ОСОБА_3 про те, що слідчий суддя порушив порядок розгляду клопотання слідчого, не викликавши його в судове засідання, з яких він просить скасувати ухвалу, суперечать ч.2 ст.172 КПК України, яка надає право слідчому судді розглядати клопотання слідчого, прокурора в такому порядку, а саме без повідомлення ОСОБА_3 як особи, яка є володільцем майна та відносно майна якої, вирішується питання про арешт.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Кримінальне провадження №12017180000000010, внесене до ЄРДР від 13 січня 2017 року, як встановлено органом досудового розслідування за попередньою кваліфікацією за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, тобто злочину в сфері службової діяльності та професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг, порушене з підстав підробки документів, які в подальшому були використані для незаконної реєстрації транспортного засобу «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., н.з. ВА 4444 СК в Україні, а тому, з урахуванням положень ст.98 КПК України, колегія суддів уважає, що ненакладення арешту на цей автомобіль під час досудового розслідування буде недоцільним та, в розумінні ст.2 КПК України, не буде відповідати засадам кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчим та слідчим суддею суду першої інстанції доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_3 на автомобіль «Volkswagen Toureg», 2012 р.в., н.з. ВА 4444 СК завданням кримінального провадження, а ОСОБА_3 не позбавлений права, за наявності законних підстав, подати клопотання про скасуванння арешту на майно, що накладений слідчим суддею згідно оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищезгадане та, згідно п.1 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів уважає залишити ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017180000000010 без змін, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно ОСОБА_3, а саме автомобіля марки «Volkswagen Toureg» у кримінальному провадженні №12017180000000010 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Судді: С.В. Гладкий

ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: суддя-доповідач: ОСОБА_1