Вирок № 66732508, 26.05.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/9347/16-к

Провадження 1кп/263/98/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі колегії суддів: головуючої судді Шатілової Л.Г., суддів Ковтуненка В.О., Хараджи Н.В., при секретарі Маслюк К.О., за участю прокурора Кузя А.В., Бондаренко В.В., Ходуса Д.В., Гребенюк О.О., захисника Бойко К.О., потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч. 4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2016 року, приблизно о 02.00 год., ОСОБА_4, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи біля будинку № 198 по вул. Грецькій у Центральному районі м. Маріуполя підшукав фрагмент цегли за допомогою якої здійснив напад, поєднаний із застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, що виразилося у нанесені потерпілому ОСОБА_2 удару в область голови вказаним фрагментом цегли, від якого останній втратив свідомість та отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме: відкритий вдавлений перелом правої тім'яної кістки, чим ОСОБА_4 подавив волю потерпілого ОСОБА_2 до опору.

Крім того, при падінні на землю у ОСОБА_2 з карману, вдягнених на ньому брюк випав мобільний телефон «Нокіа 1280», імей НОМЕР_2 вартістю 182,50 гривень, з встановленою сім-картою Київстар № НОМЕР_1, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, без грошових коштів на рахунку, який ОСОБА_3 підняв з землі та поклав у кишеню своїх брюк, після чого з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 182,50 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ст.187 ч. 4 КК України не визнав, суду пояснив, що злочин не вчиняв, потерпілого ніколи не бачив, у подальшому від надання будь-яких пояснень відмовився.

Проте суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, в повному обсязі доведена зібраними у справі доказами, насамперед поясненнями потерпілого ОСОБА_2 в якого відсутні підстави для обмови обвинуваченого.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що в середині червня 2016 року, вночі, приблизно о 00-00 годин, він повертався додому від свого друга, йшов по пр. Металургів у м. Маріуполі. Біля сміттєвого баку зустрів ОСОБА_4, якого раніше не знав, та вирішив йому допомогти. Він запропонував пройти до магазину, де купив йому та собі кави. В той день він трохи випив спиртне з другом, але був майже тверезий. Розмова між ним та ОСОБА_3 не склалася, ОСОБА_4 здебільшого мовчав. Тоді він запитав у нього чи може він познайомити його з дівчиною, на що ОСОБА_4 погодився та позвав його до себе в гості, і він пішов за ним. Потім ОСОБА_3 сказав йому, щоб він його почекав и кудись відійшов. Він чекав біля 15 хвилин, коли ОСОБА_3 повернувся, вони стали йти стежкою, людей навколо не було. Він йшов попереду, за ним йшов ОСОБА_3 Він повернувся до ОСОБА_3 і одночасно відчув удар по голові з правого боку, від цього він впав та втратив свідомість. Що було далі він не пам'ятає, коли прийшов до тями у нього з голови йшла кров, ОСОБА_4 уже не було поряд, у нього пропав мобільний телефон Нокіа-6100, чорного кольору. Потім він дійшов до автовокзалу, де його побачили працівники поліції, які викликали йому швидку допомогу. Під час досудового слідства в ході проведення впізнання за фотознімками він одразу впізнав ОСОБА_4, оскільки добре його запам'ятав. Також, додав, що йому телефонував брат ОСОБА_3, який просив забрати заяву відносно обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що мобільний телефон Нокіа він придбав у ОСОБА_4, який прийшов до нього разом з ОСОБА_6, за телефон заплатив йому 20,00 гривень та пляшку горілки. Пізніше працівники поліції вилучили у нього цей мобільний телефон. Під час впізнання у слідчого він вказав на ОСОБА_4, як на особу, що продала йому мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він раніше був знайомий з ОСОБА_4, вони разом з ним підробляли на будівництві, оскільки не мали офіційного заробітку. У ОСОБА_3 був мобільний телефон Нокіа, чорного кольору, він хотів його продати. Тоді вони разом пішли до ОСОБА_5 та віддали цей телефон йому, за що отримали спиртне та трохи грошей. Раніше ОСОБА_4 йому пояснив, що цей телефон з'явився у нього після того, як він вдарив незнайомого чоловіка цеглиною по голові та забрав у нього телефон.

Винуватість ОСОБА_3.також підтверджується письмовими доказами:

- картою виїзду швидкої медичної допомоги № 17799А від 11.06.2016 року, відповідно до якої ОСОБА_7 було поставлено попередній діагноз: відкритий вдавлений перелом тім'яної області справа, струс головного мозку, алкогольне сп'яніння /а.с. 47/;

- висновком судово-медичної експертизи № 474 від 07.07.2016 року, згідно з яким виявлені у ОСОБА_7 тілесні пошкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми (від 11.06.2016 року), вдавленого перелому тім'яної кістки праворуч, забій головного мозку легкого ступеню, забитих ран тім'яної ділянки праворуч (на момент огляду були надані добре сформованими рубцями), - утворилися від дії тупого предмета, як мінімум від 2-х ударів, яким міг бути тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо в строк та при обставинах, вказаних оглянутим, та при обставинах вказаних в фабулі наданої на експертизу постанови, та за обставин, вказаних у протоколі допиту потерпілого та слідчого експерименту за його участю від 12.06.2016 року; від 05.07.2016року, та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх спричинення. Розмежування тілесних пошкоджень, які знайдені на голові ОСОБА_2 неможливе, тому що всі вони могли утворитися одночасно з відкритою черепно-мозковою травмою та забоєм головного мозку.Враховуючи той факт, що всі знайдені тілесні пошкодження згідно даних

ОСОБА_2 та матеріалів справи, були спричинені в короткий проміжок часу, в категоричній формі висловитися про послідовність спричинення останніх не є можливим. Враховуючи анатомо-топографічне розташування знайдених тілесних ушкоджень, можна висунути припущення, що ОСОБА_2 міг знаходитися як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні, відносно до травмуючої сили, за умовою, що ділянки розташування знайдених тілесних пошкоджень були доступні для нанесення ударів.Будь-яких тілесних пошкоджень, які б могли свідчити про можливу боротьбу, або самооборону, під час зовнішнього огляду та на підставі вивчення медичних документів ОСОБА_2 знайдено не було. Якщо вищезазначений вид травми супроводжувався втратою свідомості, то ОСОБА_2 не міг скоювати будь-яких самостійних дій. Якщо відкрита черепно-мозкова травма не супроводжувалася втратою свідомості, тоді ОСОБА_2 міг здійснювати будь-які самостійні дії нецілеспрямованого характеру та в не повному їх обсязі /а.с. 48-49/;

- довідкою № 15 від 18.07.2016 року, виданою КЗ «Міська лікарня №5 м. Маріуполя», відповідно до якої на лікування ОСОБА_7 у нейрохірургічному відділенні було витраченого 2811,16 гривень /а.с. 50/;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.07.2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав чоловіка на фото № 1,на якій зображено ОСОБА_3., як особу, що 11.06.2016 року приблизно о 02-00 год. на території ЖМР «Правий берег» в м. Маріуполі здійснила на нього розбійний напад, в ході якого викрала у нього мобільний телефон Нокіа . /а.с. 51-53/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.07.2016 року з відеозаписом, у ході якого потерпілий ОСОБА_7 описав події, що мали місце 11.06.2016 року приблизно о 02-00 год. на території ЖМР «Правий берег» в м. Маріуполі та показав куди та яким чином ОСОБА_3 наносив йому удари /а.с. 54-56/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.07.2016 року з відеозаписом, у ході якого ОСОБА_3 описав події, що мали місце 11.06.2016 року приблизно о 02-00 год. на території ЖМР «Правий берег» в м. Маріуполі, та показав, як взявши фрагмент цеглини з землі, наніс ОСОБА_7 один удар в область голови, а саме в лобну частину, від якого останній впав на землю обличчям донизу. Також ОСОБА_3 розповів, що перевірив кармани ОСОБА_7 та з карману брюк забрав його мобільний телефон, більше нічого цінного не знайшов. Після скоєного потерпілого залишив на місці події, а цеглину викинув у балку /а.с. 57-58/;

- протоколом огляду речі від 04.07.2016 року, відповідно якого було оглянуто мобільний телефон «Нокіа» імей НОМЕР_2, чорного кольору, який добровільно надав ОСОБА_5. В ході огляду потерпілий ОСОБА_7 за зовнішніми ознаками впізнав вказаний телефон, як той, що в нього був викрадений 11.06.2016 року /а.с. 61-62/;

-висновком судової товарознавчої експертизи № 1442 від 13.07.2016 року, згідно з яким залишкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Nokia» модель ймовірно «1280», на час здійснення правопорушення, а саме на 11.06.2016 року, з урахуванням зносу, могла становити 182,50 гривень /а.с. 68-72/;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06.07.2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнав чоловіка, який стояв четвертим зліва (ОСОБА_3.) як особу, що продала йому мобільний телефон Нокіа за 40,00 гривень /а.с. 73-74/;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06.07.2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав чоловіка, який стояв третім зліва (ОСОБА_3.) як особу, що продала мобільний телефон Нокіа чоловіку на ім'я ОСОБА_5 /а.с. 75-76/;

Суд вважає, що пояснення потерпілого, який впевнено стверджує, що злочин було вчинено обвинуваченим за викладених ними обставин, узгоджуються з іншими матеріалами справи, а відповідно є об'єктивними.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні розбою при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом, а тому, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.187 ч. 4 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо не вчинення ним розбійного нападу, оскільки вони спростовуються вищевикладеними об'єктивними доказами, дослідженими в ході судового розгляду, та сприймає їх як спосіб захисту обвинуваченого від пред'явленого обвинувачення. Крім того, пояснення ОСОБА_3 що до нього, нібито , застосовувалися недозволені методи досудового слідства з боку працівників поліції спростовуються постановою слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління прокуратури Донецької області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 16 травня 2017р.

Посилання сторони захисту на, нібито, недопустимість доказів, а саме: протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, суд оцінює критично, оскільки підстав, передбачених ст. 87 КПК України, для визнання його недопустимим судом не встановлено. Також, суд критично ставиться до тверджень захисника, що пред'явлення особи для впізнання нібито було проведено без участі понятих, оскільки у відповіді з Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області йдеться мова про те, що за даними журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених відомості стосовно ОСОБА_9 в період з 10 по 12 червня 2016р. та 05 липня 2016 р. відсутні, а ОСОБА_10 знаходилася (була зареєстрована) 05.07.2016р. з 14.36 до 16.05 год. не може бути доказом відсутності вищевказаних громадян при проведенні слідчих дій, а свідчить тільки про те, коли вони були зареєстровані.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не засуджений, разом з тим скоїв особливо тяжкий злочин, тому суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції даної статті, з конфіскацією всього майна, належного йому на праві особистої власності.

Крім того, з ОСОБА_4, як з особи винної у вчиненні кримінального правопорушення, підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи під час досудового розслідування у розмірі 351,84 гривень.

Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а тому слід стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Міська лікарня № 5 м. Маріуполя» витрати у сумі 2811,16 гривень.

Речові докази: чоловіча сорочка, брюки, дві шкарпетки, пара чобіт, які зберігаються у камері схову речових доказів Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, слід знищити; мобільний телефон «Нокіа 1280», імей НОМЕР_2, належний потерпілому ОСОБА_2, який зберігається у камері схову речових доказів Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, слід повернути останньому за належністю.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.4 ст.187 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) та 6 (шести) місяців років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, належного ОСОБА_3 на праві особистої власності.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. Строк покарання обчислювати з 05.07.2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання БогачовуA.B. термін попереднього ув'язнення з 05.07.2016 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 351 (триста п'ятдесят одну) гривню 84 копійки.

Позов прокурора про відшкодування витрат установи охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Міська лікарня № 5 м. Маріуполя» (р/р 35429201022471 ГУ ДКСУ в місті Маріуполь Донецької області, ЗКПО 01990631, МФО 834016),витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 2811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) гривень 16 копійок.

Речові докази: чоловіча сорочка, брюки, дві шкарпетки, пара чобіт, які зберігаються у камері схову речових доказів Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, - знищити; мобільний телефон «Нокіа 1280», імей НОМЕР_2, належний потерпілому ОСОБА_2, який зберігається у камері схову речових доказів Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, - повернути останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя Л.Г. Шатілова

Судді В.О. Ковтуненко

Н.В. Хараджа