Ухвала суду № 66317099, 28.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

28.04.2017 Справа №607/10929/16-к

провадження № 1-кс/607/3164/2017

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., за участю секретаря судового засідання Осів І.В., слідчого Осідака В.А., розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №32016210000000043 від 02.09.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про накладення арешту на зерно соняшника в кількості 366 000 кг., яке отримано від ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці», зерно соняшника в кількості 3 620 кг., вивантажене з автомобіля марки ДАФ з напівпричепом в сушку ПП «Захід-Агроінвест», зерно соняшника в кількості 29 160 кг., вивантажене з автомобіля марки ДАФ з напівпричепом в сушку ПП «Захід-Агроінвест», який знаходиться на ПП «Захід-Агроінвест». Клопотання мотивовано тим, що 1) майно має значення речових доказом; 2) підлягає спеціальній конфіскації 3) може бути предметом забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні про відшкодування збитків.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, вважаю, що дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Тернопільській області здійснюється кримінальне провадження №32016210000000043 від 02.09.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом того, що службові особи ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» шляхом невідображення фактичних обсягів реалізації ТМЦ в бухгалтерському та податковому обліках протягом 2015 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 3156,6 тис.грн. З метою ухилення від сплати податку на додану вартість в 2016 році службові особи ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» проводять збір урожаю без відображення фактичних обсягів реалізації ТМЦ в бухгалтерському та податкових обліках.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.10.2016 р. накладено арешт на зерно соняшника в кількості 366 000 кг., яке отримано від ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці», зерно соняшника в кількості 3 620 кг., вивантажене з автомобіля марки ДАФ з напівпричепом в сушку ПП «Захід-Агроінвест», зерно соняшника в кількості 29 160 кг., вивантажене з автомобіля марки ДАФ з напівпричепом в сушку ПП «Захід-Агроінвест», який знаходиться на ПП «Захід-Агроінвест». Накладаючи арешт на вказане майно, слідчий суддя виходив з того, що арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, в рамках якого підлягає дослідженню.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2017 року скасовано арешт на майно яке вилучене в ході обшуку 10.10.2016 року по вул. Загребельна, 5 в місті Ланівці Тернопільської області накладене ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2016 року скасовано арешт на вказане майно. Скасовуючи арешт слідчий суддя виходив із того, що на даний час всі слідчі дії із арештованим майном проведено, як зазначив слідчий та прокурор, будь які інші слідчі дії із насінням соняшника не плануються, доказова інформація, яку несло арештоване майно зафіксована процесуальним способом, наявне документальне підтвердження кількості, якості та вартості насіння соняшнику, насіння не має на собі слідів злочину, документи щодо вказаного майна є основним доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, повернення майна не завдасть шкоди кримінальному провадженню. При цьому слідчий суддя, також, враховував, що: на протязі більше як пів року з моменту накладення арешту на зерно соняшника будь-яких повідомлень про підозру службовим особам ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» не предявлено, а тому відсутні підстави вважати, що майно потрібне для забезпечення конфіскації чи майбутнього цивільного позову; подальше зберігання арештованого майна ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» не є розумним; обмеження права власності є неспіврозмірним із завданням кримінального провадження, враховуючи тривалий час зберігання, витрати на таке зберігання, а також, враховуючи те, що це подальше зберігання надмірного обмежить правомірну підприємницьку діяльності особи, призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах володільця майна, враховуючи те що, як стверджує заявник, насіння соняшнику потрібне для посівної компанії, а також те, що у звязку із тривалим зберіганням майно втрачає свої корисні властивості.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2017 року встановлено, що на даний час всі слідчі дії із насінням соняшнику, який просить арештувати прокурор, виконано, доказову інформацію, яку несло арештоване майно зафіксована процесуальним способом, наявне документальне підтвердження кількості, якості та вартості насіння соняшнику, насіння не має на собі слідів злочину, документи щодо вказаного майна є основним доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, повернення майна не завдасть шкоди кримінальному провадженню. Нових доводів для накладення арешту прокурор не зазначив, іншим надавалася оцінка слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту, а тому з підстав передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України в задоволенні клопотання слід відмовити.

Також прокурор, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, не обґрунтував, та не надав доказів, з яких підстав, передбачених ч.1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України можлива спеціальна конфіскації майна, яке він просить арештувати Крім того, враховуючи те, що на протязі більше як пів року майно перебувало під арештом, який був накладений ухвалою слідчого судді, за цей час будь-яких повідомлень про підозру службовим особам ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» не предявлено; подальше зберігання арештованого майна ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці» не є розумним; обмеження права власності є неспіврозмірним із завданням кримінального провадження, враховуючи тривалий час зберігання, витрати на таке зберігання, а також, враховуючи те, що це подальше зберігання надмірного обмежить правомірну підприємницьку діяльності особи, призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах володільця майна. Тому не підлягає до задоволення клопотання про арешт з підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України.

Будь які докази, що в даному кримінальному провадженні є особа, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а також предявлений обґрунтований цивільний позов та обґрунтований розмір неправомірної вигоди, прокурором не надано, а тому з підстав передбачених пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України клопотання також до задоволення не підлягає.

У відповідності до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що прокурором не доведено необхідність арешту зерно соняшника та наявність ризиків, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 про накладення арешту на зерно соняшника в кількості 366 000 кг., яке отримано від ТОВ «ОСОБА_2 Підгайці», зерно соняшника в кількості 32780 кг (фізична вага) вивантажене з автомобіля марки ДАФ з напівпричепом в сушку ПП «Захід-Агроінвест», який знаходиться на ПП «Захід-Агроінвест».

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_3