Постанова № 65883175, 04.04.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 914/2816/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Орищин Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АННА, м. Дрогобич, вх. №01-05/593/17 від 09.02.2017 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2017 року

у справі № 914/2816/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АННА, м. Дрогобич

до відповідача: ОСОБА_2 Єпархії Української Греко-Католицької Церкви, м. Дрогобич

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич

про: демонтаж прибудованих металевих зовнішніх сходів та галереї

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 представник на підставі довіреності б/н від 20.02.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_5 представник на підставі довіреності №16/915 ДВ від 13.12.2016 року;

від третьої особи: не зявився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2017 року у справі №914/2412/16 (суддя Король М.Р.) у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю АННА, до відповідача ОСОБА_2 Єпархії Української Греко-Католицької Церкви, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, про демонтаж прибудованих металевих зовнішніх сходів та галереї відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2017 року у справі №914/2816/16, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю АННА подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що використовуючи спільне сумісне майно без згоди ТзОВ ,,Анна, відповідач порушив його право лише з огляду на норми Цивільног кодексу. Окрім того, апелянт зазначає що усі умови, які є підствою для демонтажу металевих сходів та галереї, проведеної відповідачем (знесення самочинного будівництва) за позовом ТзОВ ,,Анна, є присутні.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2017 р. у справі № 914/2816/16 та задовольнити позов.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2017р. справу №914/2816/16 призначено судді-доповідачу ОСОБА_6 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Орищин Г.В. та Данко Л.С..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.02.2017 р..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року та від 28.02.2017 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у них.

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 04.04.2017 року зявився апелянт, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у ній, надав усні пояснення по суті спору, а також додаткові письмові пояснення (вх. № 01-04/2254/17 від 29.03.2017 року)

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2017 року зявився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, причин неявки суду не доповів, хоч був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №65488559 від 10.08.2016 року, загальна площа нежитлового приміщення, що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гончарська, буд. 11, приміщення 5, становить 56,6 кв.м..

Відповідно до технічного паспорта від 19.08.2016 року на нежитлову будівлю (приміщення), приміщення (площа 56,6м2), що знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. Гончарська, 11/1 розташоване на другому поверсі будівлі.

Відповідачу, згідно договорів оренди нежитлових приміщень від 14.02.2005 року та від 23.11.2006 року, укладених третьою особою, надано в оренду нежитлові приміщення загальною площею 113,1кв.м та 79,0 кв.м відповідно, розташовані на третьому поверсі будинку за адресою: м. Дрогобич, вул. Гончарська, 11. Відповідачем прибудовано металеві зовнішні сходи і галерея на приміщенні, котре належить позивачу.

Інспекцією Держархбудконтролю у Львівській області 13.09.2010 року видано відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції орендованого приміщення третього поверху та горища із прибудовою металевої сходової клітки до будинку №11; 07.07.2011 року зареєстровано декларацію про готовність обєкта до експлуатації.

Проте, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року у справі №2а-3848/11/1370 визнано нечинним з моменту видачі вищевказаний дозвіл, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі №2а-77/12/1370 визнано протиправними дії Інспекції Держархбудконтролю у Львівській області щодо реєстрації декларації від 07.07.2011 року Самбірського-Дрогобицької єпархії УГКЦ про готовність обєкта до експлуатації та скасовано реєстрацію даної декларації.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що за нормами ст.391 ЦК України, власник має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов'язані з позбавленням володіння. Захист права власності від таких порушень здійснюється за допомогою негаторного позову. Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння. Отже, негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним. Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним.

Окрім того, суд першої інстанції підставно зазначив, що ця норма регулює захист права власності не в будь - якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. Таким чином, необхідною умовою для задоволення такого позову є наявність перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм майном; при цьому підлягає доведенню в чому конкретно полягають (за їх наявності) такі перешкоди.

Оскільки в позовній заяві, в тому числі при визначенні позовних вимог, позивач не зазначив, яке саме його право порушено відповідачем та на відновлення якого саме права чи інтересу має бути спрямоване судове рішення у даній справі; не визначив яке саме його порушене право має бути захищено та яким чином відповідач порушує дане право позивача; які саме перешкоди вчиняє відповідач, суд першої інстанції підставно відмовив у позові.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянтом у даній справі не наведено належних та допустимих доказів порушення своїх прав в силу вимог ст..ст.33,34 ГПК України, оскільки відсутні будь-які належним чином підтверджені обставини вчинення перешкод у розпорядженні чи користуванні належним позивачу майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2017 р. у справі № 914/2816/16 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АННА, м. Дрогобич, вх. №01-05/593/17 від 09.02.2017 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2017 року у справі № 914/2816/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 10.04.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Данко Л.С.