Вирок № 65813508, 05.04.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/918/15-к Провадження №1-кп/0187/23/17

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Дудка В.В., учасників кримінального провадження: прокурора Чабаненко Н.І., потерпілої ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальну справу №187/918/15-к (кримінальне провадження №12014040520000177 від 27.03.2015) за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ПП «МАТЕРІАЛ -СЕРВІС» на посаді водія, одруженого, раніше не судимого, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статтею 286 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

За обвинувальним актом стороною обвинувачення ОСОБА_3 предявлене обвинувачення в тому, що 27.03.2015 приблизно о 11 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, здійснюючи перевезення пасажирів на автобусі «БОГДАН А-091» із реєстраційним номерним знаком АЕ9828АА, з лівого берегу за маршрутом м. Дніпродзержинськ. - с. Єлизаветівка, Петриківського району Дніпропетровської області, здійснював рух по асфальтованій дорозі вулиці Комінтерна, в напрямку с. Єлизаветівка, Петриківського району Дніпропетровської області, з боку м. Дніпродзержинськ.

Під час руху водій ОСОБА_3, маючи об'єктивну можливість при русі по дорозі, що має одну смугу для руху, при виявленні рухомого транспортного засобу в зустрічному напрямку по смузі руху керованого транспортного засобу з яким утруднений зустрічний роз'їзд, не прийняв заходів щодо забезпечення безперешкодного (безпечного) зустрічного роз'їзду в порушення вимог п. 12.3. та 13.4. Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 відповідно до яких:

12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,

13.4. «Якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу», здійснив контактування передньою лівою частиною автобуса «БОГДАН А-091» з передньою лівою частиною автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» під керуванням ОСОБА_1

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.3. та 13.4. Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, № 1306 де вказано:

п. 12.3. «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

п. 13.4. «Якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу», що знаходиться, відповідно до матеріалів висновку судової автотехнічної експертизи від 28.04.2015 № 44/27-18, в причинному зв'язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання ОСОБА_3 вимог вищевказаного п. 12.3. та 13.4. Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої, водій автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді: сумісної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з саднами на обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку, тупої травми грудної клітини з переломом 6-го ребра праворуч та ліворуч, яка ускладнилась гемапневматориском праворуч, тупої травми черевної порожнини з розривом печінки, розривом брижі тонкої кишки, розривом голівки підшлункової залози, поза черевною гематомою, закритого двійного уламкового перелому лівої променевої кістки, ран правої та лівої гомілки та в ділянці правого та лівого колінних суглобів, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

Беручи до уваги викладене, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, та його дії слід кваліфікувати, як порушення правил безпеки дорожнього руху, при яких потерпілій ОСОБА_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини в предявленому йому обвинуваченні не визнав. Суду пояснив, що він має стаж водія з 1985 року. 27.03.2015 року він перевозив пасажирів на автобусі «Богдан» рейсом м. Дніпродзержинськ с. Єлизаветівка. Пасажирів було близько двадцяти. В селі Єлизаветівка в районі дитячого садка він їхав на швидкості приблизно 40-50 км/год, при цьому правою стороною автобуса їхав по узбіччю дороги, займаючи приблизно 1,6 метра своєї полоси руху. Побачивши попереду на відстані 50 метрів автомобіль «Ланос», який приближався до автобуса у зустрічному напрямку на швидкості приблизно 70 км/год, повернув ще правіше, однак уникнути зіткнення з ним не вдалося. Підійшовши до потерпілої, виявив, що та непритомна. Крім того повідомив, що ширина його автобуса становить 2,2 метри, загальна ширина проїзної частини дороги, на якій сталося зіткнення 4,5 метри. Зіткнення відбулося на закругленій частині дороги на його полосі руху. Вважає, що якщо б він в той момент різко загальмував, то автобус би кинуло, внаслідок чого постраждали б пасажири. На вказаному маршруті до ДТП працював 1,5-2 місяці. Проти задоволення цивільного позову заперечував.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що має водійський стаж 7 років. 27.03.2015 року приблизно об 11:00 год. вона їхала додому на обід на автомобілі «Ланос» по вул.. Комінтерна с. Єлизаветівка. Переїхавши в районі дитячого садка «лежачий поліцейський» вона продовжила свій рух на швидкості приблизно 30-40 км/год. Попереду було закруглення дороги з якого виїхав автобус «Богдан», з яким відбулося зіткнення. При цьому обставин ДТП, а саме місця зіткнення на дорозі, самого моменту зіткнення не памятає, оскільки втратила свідомість. Також повідомила, що перед зіткненням їхала по асфальтованій ділянці дороги, якою була відстань від правої частини її автомобіля до правого узбіччя не памятає. Після того як побачила автобус напрямок руху не змінювала. Цивільний позов про стягнення з ПП «Матеріал-Сервіс» матеріальної та моральної шкоди підтримала в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ПП «Матеріал-Сервіс» в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні, крім показань обвинуваченого та потерпілої, судом досліджено показання свідків обвинувачення.

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 суду пояснила, що вона 27.03.2015 року їхала з м. Дніпродзержинська в с. Єлизаветівка в автобусі «Богдан» в якості пасажира, перебуваючи на окремому місці в правій частині автобуса з заді. В с. Єлизаветівка на прямій ділянці дороги, яка починалася за її заокругленням відчула удар. Самого моменту ДТП, як і автомобіля «Део Ланос» перед зіткненням не бачила. Також повідомила, що автобус «Богдан» перед зіткненням рухався зі швидкістю 20-30 км/год по своїй полосі руху справа, зіткнення відбулося на полосі руху автобуса «Богдан».

Свідок обвинувачення ОСОБА_5 суду пояснила, що вона 27.03.2015 року їхала з м. Дніпродзержинська в с. Єлизаветівка в автобусі «Богдан» в якості пасажира, перебуваючи на окремому місці в правій частині автобуса посередині. Рухаючись по дорозі в с. Єлизаветівка раптом відчула удар, внаслідок якого автобус розвернуло вліво та викинуло на зустрічну полосу. Самого моменту зіткнення не памятає, однак зазначила, що автобус «Богдан» перед зіткненням рухався повільно, оскільки попереду знаходився «лежачий поліцейський». Крім того автобус «Богдан» перед зіткненням рухався по своїй полосі руху справа, зіткнення відбулося на полосі руху автобуса. Водія автобуса перед зіткненням ніхто не відволікав.

Свідок обвинувачення ОСОБА_6 суду пояснив, що він 27.03.2015 року їхав з м. Дніпродзержинська в с. Єлизаветівка в автобусі «Богдан» в якості пасажира, перебуваючи позаду водія на третьому сидінні. Не доїхавши 20-30 метрів до «лежачого поліцейського» по дорозі в с. Єлизаветівка відчув удар. Вийшовши з автобуса побачив розбитий легковий автомобіль по заду автобуса. При цьому автобус від удару розвернуло вліво, його заднє праве колесо знаходилося на відстані 0,5 метрів від краю проїзної частини. Також повідомив, що перед самим зіткненням автобус рухався зі швидкістю 30-35 км/год та маневрів не здійснював. Крім того автобус «Богдан» перед зіткненням рухався по своїй полосі руху, а саме зіткнення відбулося на полосі руху автобуса «Богдан». Водія автобуса перед зіткненням ніхто не відволікав.

Окрім показань свідків в судовому засіданні досліджені письмові докази, як сторони обвинувачення так і захисту, а саме:

Згідно витягу з кримінального провадження від 27.03.2015 року, слідує, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 27.03.2015 року близько 12:10 годин біля будинку № 4 по вул.. Комінтерна в с. Єлизаветівка Петриківського району за участю водія автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» н.з. АЕ2938ЕМ ОСОБА_1 та водія автобуса «БОГДАН А-091» із реєстраційним номерним знаком АЕ9828АА ОСОБА_3, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження( т. 1 а.с. 140).

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фото таблицею до нього від 27.03.2015 року, слідує, що з 13:00 год. по 14:10 год. 27.03.2015 року проведено огляд місця ДТП біля будинку № 4 по вул.. Комінтерна в с. Єлизаветівка Петриківського району, та вході якого було виявлено автобус «БОГДАН А-091» із реєстраційним номерним знаком АЕ9828АА, ліва передня частина якого мала пошкодження, а також автомобіль «DAEWOO LANOS TF69Y» н.з. АЕ2938ЕМ, який мав наступні пошкодження: пошкоджено передню та середньо ліву частину автомобіля, пошкоджено лобове скло, відсутні передні фари, деформований капот, ліве та праве крило, решітка радіатора. Дорожнє покриття загальною шириною 4,5 метри призначено для руху в обох напрямках ( Т. 1 а.с. 141-158).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 561-Е від 06.06.2015 року, слідує, що ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді: сумісної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з саднами на обличчі, яка супроводжувалась явищами струсу головного мозку, тупої травми грудної клітини з переломом 6-го ребра праворуч та ліворуч, яка ускладнилась гемапневматориском праворуч, тупої травми черевної порожнини з розривом печінки, розривом брижі тонкої кишки, розривом голівки підшлункової залози, поза черевною гематомою, закритого двійного уламкового перелому лівої променевої кістки, ран правої та лівої гомілки та в ділянці правого та лівого колінних суглобів, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Пошкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів або при ударі о подібні, не виключена можливість об виступаючі предмети в салоні автомобіля (т. 1 а.с. 168-170).

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 44/27-18 від 28.04.2015, встановлено наступне:

1.В даній дорожній обстановці як водій автобуса «Богдан» ОСОБА_3 так і водій автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» ОСОБА_1 повинні були діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 13.4 Правил дорожнього руху України

2.В умовах місця події технічна можливість запобігти пригоди як для водія автобуса «Богдан» ОСОБА_3 так і для водія автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» ОСОБА_1 визначалася виконанням ними вимог п.п. 12.3 та 13.4 Правил дорожнього руху України і для них не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б ним виконати їх, при заданих вихідних даних.

3.При заданому механізмі події дії як водія автобуса «Богдан» ОСОБА_3 так і водія автомобіля «DAEWOO LANOS TF69Y» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.3 та 13.4 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному звязку з настанням події даної пригоди ( Т. 1 а.с. 166-167).

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 підтвердив висновки, які були ним надані у висновку автотехнічної експертизи № 44/27-18 від 28.04.2015. Пояснив, що експертиза проводилася на підставі постанови слідчого. В його розпорядження були надані наявні матеріали провадження, в який вихідних даних було достатньо для проведення експертизи. При цьому такий параметр як швидкість, на якій рухалися транспортні засоби перед зіткненням з технічної точки зору не впливає на механізм ДТП, а впливає лише на його наслідки (тяжкість пошкоджень). Також повідомив, що на ділянка дороги де сталося ДТП має ширину 4,5 метра, що не відповідає існуючим стандартам, оскільки ширина полоси в одному напрямку має становити не менше 2,75 метра.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 70/27-392 від 02.07.2015, виконаної на підставі заяви сторони захисту, встановлено наступне:

1.В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ДЕУ Ланос» ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

2.Технічна можливість уникнути даної ДТП водія автомобіля «ДЕУ Ланос» ОСОБА_1 визначалася виконанням нею вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, і у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б виконати їх.

3.В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ДЕУ Ланос» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному звязку з подією даної ДТП.

4.В даній дорожній обстановці водій автобуса «Богдан» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

5.В даній дорожній обстановці водій автобуса «Богдан» ОСОБА_3 не мав технічної можливості зупинитися раніше, чим місце його зупинки досягне зустрічний автомобіль «ДЕУ Ланос» застосуванням своєчасного екстреного гальмування, при заданих вихідних даних.

6.В даній дорожній обстановці в діях водія автобуса «Богдан» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору могли б знаходитися в причинному звязку з подією даної ДТП (Т. 1 а.с. 100-111).

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_8 підтвердив висновки, які були ним надані у висновку судової автотехнічної експертизи № 70/27-392 від 02.07.2015. Пояснив, що експертиза проводилася на підставі заяви адвоката ОСОБА_2, в якій були зазначені вихідні дані. Крім заяви йому були надані ксерокопії матеріалів досудового слідства, які саме не памятає, однак вихідних даних було достатньо для проведення експертизи. На уточнююче питання, яку саме ширину дороги він враховував під час експертного дослідження, зазначив, що загальна ширина дороги в обох напрямку руху, яка використовувалася ним як один з вихідних параметрів становить 4,5 метра.

Під час розгляду справи в суді були встановлені вихідні дані, на підставі яких судовий експерт ОСОБА_8 проводив судову автотехнічну експертизу № 70/27-392 від 02.07.2015, а саме: заява захисника ОСОБА_2 із зазначеними вихідними даними, копія витягу з ЄРДР, копія протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фото таблицею до нього від 27.03.2015 року (Т. 2 а.с. 76-85).

Під час судового розгляду справи, за клопотанням прокурора у зв'язку з тим, щона досудовому слідстві слідчий експеримент не проводився, а в матеріалах справи міститься дві експертизи, висновки яких відрізняються, судом були призначені слідчі експерименти за участю обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з залученням спеціаліста, шляхом відтворення події, обстановки та обставин ДТП, яка відбулася 27.03.2015 року на вулиці Комінтерна в напрямку с. Єлизаветівка Петриківського району з боку м. Дніпродзержинська, під час проведення яких 17.06.2016 року вищезазначені особи показали місце виникнення ДТП, розташування автобуса «Богдан» та автомобіля «ДЕУ Ланос» перед зіткненням (Т.2 а.с. 161-211 ).

На підставі отриманих результатів слідчих експериментів, 20.09.2016 судом було задоволено клопотання прокурора про проведення судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи, для проведення якої експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України були направлені всі наявні матеріали кримінального провадження, а згодом за клопотанням експерта також додаткові вихідні дані, які були встановлені за результатами допиту в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілої та свідків (Т.3 а.с. 10-12).

Згідно висновку експерта № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 року встановлено наступне:

Питання №1.

Згідно варіантів механізму ДТП - по показам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4:

У даній дорожній обстановці водій автобуса «Богдан А-091» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_1 повинна була діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Варіант механізму ДТП - згідно показів потерпілої ОСОБА_1:

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_1 повинна була діяти згідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

У даній дорожній обстановці водій автобуса «Богдан А-091» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Питання №2.

У випадку, який розглядається, мало місце поздовжнє зустрічне блокуюче, ексцентрично ліве зіткнення автомобіля «DAEWOO LANOS» та автобуса «Богдан А-091» при якому їх поздовжні осі були розташовані під кутом 170+10°, до того ж перекриття ТЗ в момент первинного контакту складало близько 0.35...0.4 м.

Питання №3.

Встановити як відносно меж проїзної частини дороги були розташовані автомобіль «DAEWOO LANOS» і автобус «Богдан А-091», та як вони здійснювали рух перед контактуванням не надається можливим, з причини відсутності на проїзній частині дороги слідової інформації до моменту контактування ТЗ, яка б вказувала на те.

Питання №4, 5.

Згідно варіантів механізму ДТП - по показам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4С:

При заданих вихідних даних технічна можливість уникнути ДТП не встановлювалася діями водія ОСОБА_3 та в його діях, при заданому механізмові події, не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_1 встановлювалася виконанням нею вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би їй їх виконати.

Варіант механізму ДТП - згідно показів потерпілої ОСОБА_1:

При заданих вихідних даних технічна можливість уникнути ДТП не встановлювалася діями водія ОСОБА_1 та в її діях, при заданому механізмові події, не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП.

У даній дорожній обстановці дії водія автобуса «Богдан А-091» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автобуса «Богдан А-091 ОСОБА_3 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати (Т.3 а.с. 19-27).

Заслухавши у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілу, свідків, експертів, дослідивши докази обвинувачення й захисту, суд вбачає за необхідне визнати обвинуваченого ОСОБА_3 у предявленому обвинуваченні невинуватим та виправдати його за наступних обставин.

За вимогами п.п. 1,2 ч.1ст. 91 КПК Україниобставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно зіст. 92 КПК Україниобов'язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексупокладається на слідчого, прокурора, за винятком випадків доказування стороною, що їх подає, належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, що характеризують обвинуваченого.Статтею 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту, в якому повинно бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченогост. 286 КК України, включає сукупність таких обов'язкових ознак як: а) порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв'язок між порушенням і суспільно небезпечними наслідками. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту полягає в дії або бездіяльності, пов'язаній з невиконанням однієї чи кількох вимогПДРабо інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом, при цьому необхідно встановити причинний зв'язок між порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспорту і наслідками, що настали. Причинний зв'язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннямиправил дорожнього рухута наслідками, що настали. Якщо такого зв'язку немає, водій не може нести кримінальну відповідальність за ті наслідки, що настали.

Відповідно до ст.. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд критично відноситься до результатів висновку автотехнічної експертизи № 44/27-18 від 28.04.2015, результати якої покладені в основу обвинувачення, щодо встановленого порушення обвинуваченим та потерпілою п.п. 12.3, 13.4 Правил дорожнього руху України, оскільки на переконання суду під час її проведення були використані не всі достатні для цього вихідні дані, які згодом були встановлені в судовому засіданні за результатами проведення слідчих експериментів від 17.06.2016 рокуза участю обвинуваченого, потерпілої, свідків та їх допиту в суді.

При цьому, хоча судовий експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив про достатність вихідних даних на час проведення автотехнічної експертизи № 44/27-18 від 28.04.2015, інший його висновок № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 року містить зовсім інші результати дослідження, у звязку з чим суд робить висновок про важливість отриманих судом нових вихідних даних за результатами проведених слідчих експериментів, та допиту обвинуваченого, потерпілої, свідків в суді, які разом з іншими доказами були враховані експертом при проведенні експертизи № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 року та вплинули на її обєктивність.

Разом з тим, суд вважає, що висновок автотехнічної експертизи № 70/27-392 від 02.07.2015 є допустимим доказом відсутності вини обвинуваченого у вчиненні ДТП, оскільки під час проведення даної експертизи, окрім протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фото таблицею до нього від 27.03.2015 року, експертом були використані вихідні дані, зазначені в заяві захисника ОСОБА_2, зокрема щодо місця знаходження на дорозі автобуса «Богдан» перед зіткненням (1,6 метра від правого краю проїзної частини по ходу його руху, 2,9 метра від лівого краю проїзної частини по ходу його руху), які відповідають тим параметрам розташування автобуса, що були встановлені під час проведення слідчих експериментів від 17.06.2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3, який показав, що переднє ліве колесо його автомобіля знаходилось на відстані 3,0 метра до лівого краю дороги, заднє ліве колесо знаходилось на відстані 2,8 метрів до лівого краю дороги; свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які показали, що на момент контактування автобуса «БОГДАН А-091» з автомобілем «DAEWOO LANOS», відстань від переднього лівого колеса автобуса до лівого краю дороги становила 3,2 м, відстань від заднього лівого колеса автобуса до лівого краю дороги становила 2,8 м.

Крім того, висновок автотехнічної експертизи № 70/27-392 від 02.07.2015, в частині встановлення відсутності в діях обвинуваченого порушень п. 12.3 Правил дорожнього руху України, повністю узгоджується з висновком експерта № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 року згідно варіантів механізму ДТП по показам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4

При цьому, суд вважає, що висновок експерта № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 є належним та достовірним доказом відсутності вини обвинуваченого в порушенні п. 12.3 Правил дорожнього руху України лише згідно варіантів механізму ДТП по показам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, оскільки він ґрунтується на більш повних вихідних даних встановлених під час судового слідства, в той час як до висновків експертизи № 5/10.1/10.4-889/890 від 10.01.2017 згідно варіанту механізму ДТП по показам потерпілої ОСОБА_1, яким встановлена вина обвинуваченого в порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху України, так і до самих пояснень в суді потерпілої ОСОБА_1, суд відноситься критично, оскільки як встановлено в судовому засіданні потерпіла обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме місця зіткнення на дорозі, самого моменту зіткнення не памятає, так як втратила свідомість.

Разом з тим, у суду відсутні підстави критично відноситися до пояснень обвинуваченого в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту щодо механізму ДТП, зокрема щодо місця розташування автобуса на дорозі перед зіткненням з автомобілем потерпілої, оскільки вони не входять в протиріччя з поясненнями в суді свідків обвинувачення, які хоча самого зіткнення не бачили, однак під час проведення слідчих експериментів вказали місце розташування автобуса на дорозі перед зіткненням, яке відповідає місцю, зазначеному обвинуваченим.

Вимогами ч. 3 ст. 373 КПК України, передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, яка відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 41/1994/488/570, рішення від 25 січня 1996 року).

Згідност. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Виправдувальний вирок згідно ч. 1ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином суд, оцінивши досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності і достатності, прийшов до переконання, що вони не обґрунтовують та не доводять вину ОСОБА_3 за предявленим йому обвинуваченням, а тому обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно виправдати в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню за ч. 2ст. 286 КК Україниз підстав передбачених п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, тобто за недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2ст. 286 КК України,оскільки зібрані стороною обвинувачення по справі докази не підтверджують вказаного обвинувачення, сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заявлений до ПП «Матеріал-Сервіс» в сумі 114 562,18 гривень та моральної шкоди в сумі 50000 гривень, суд, на підставі ч. 3ст. 129 КПК України, вважає за необхідне залишити без розгляду. При цьому суд вважає за необхідне розяснити потерпілій, що залишення заявленого в кримінальному провадженні позову без розгляду не перешкоджає зверненню до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по проведенню експертизи підлягають віднесенню за рахунок держави.

Згідно наданими суду матеріалами досудового слідства, речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368- 371, 373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 в предявленому обвинуваченніу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнати невинуватим та виправдати з підстав не доведення в діянні ОСОБА_3 складукримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заявлений до ПП «Матеріал-Сервіс» в розмірі 114 562,18 гривень та моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9