Ухвала суду № 65739574, 03.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 квітня 2017 року Справа № 917/1687/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017та на ухвалугосподарського суду Полтавської області від 22.12.2016у справі№ 917/1687/16 господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альміра"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана 17.02.2017 (згідно зі штемпелем спецзв'язку на конверті) Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (надалі - скаржник) касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 у справі № 917/1687/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі

Згідно з ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Дослідивши касаційну скаргу з доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не додано до касаційної скарги належних документів на підтвердження направлення сторонам у справі примірника касаційної скарги, оскільки, додані до касаційної скарги описи вкладення у конверт та реєстр на відправлення, що здані до Державного підприємства спеціального зв'язку № 65_0000, не є розрахунковими документами в розумінні вищенаведених норм, які підтверджували би факт надання відділенням зв'язку поштових послуг, отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та надання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що з 30.09.2016 набрав чинності Закон України № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.

Відповідно до ч. 3 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі розпочато 27.10.2016, тобто після набрання чинності Закону України № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.12.2016 у справі № 917/1687/16 повернути скаржнику повернути без розгляду.

2. Матеріали справи № 917/1687/16 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере