Ухвала суду № 65726586, 21.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/755/17 Справа № 203/3835/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.

суддів: Свистунової О.В., Варенко О.П.,

при секретарі Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання договорів недійсними до відповідача ОСОБА_2 за участю третіх осіб: ОСОБА_5, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року за заявою позивача ОСОБА_4 забезпечено даний позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження та інше) щодо нерухомого майна квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 106-107).

В подальшому, у звязку з уточненням позовних вимог, позивач звернулась із заявою про забезпечення позову щодо нерухомого майна житлового будинку №106 по вул. Парковій в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 65-66).

В свою чергу, представник відповідача ОСОБА_7 звернувся до місцевого суду із заявою про скасування вжитих ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року заходів забезпечення позову щодо квартири АДРЕСА_2 (а.с. 109-110).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2016 року за заявою ОСОБА_4 забезпечено позов у цивільній справі №203/3835/16-ц шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження та інше) щодо нерухомого майна - будинку з допоміжними спорудам, а також земельної ділянки площею 2 352 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Паркова, буд. 106, яка належить на праві власності ОСОБА_4. В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року відмовлено (а.с. 74-75).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 посилається на порушення норм процесуального права, у звязку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали суду від 12 жовтня 2016 року (а.с. 77-82).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану ухвалу частково скасувати та в скасованій частині передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснює п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно змісту уточненої позовної заяви, ОСОБА_4 просить суд визнати недійсними договори позики укладені у письмовій нотаріальній формі 15.10.2012 року на суму (згідно з додатковими угодами) 675000,0 дол США, 26.03.2015 року на суму 343750,0 дол. США та 19.09.2014 року (згідно з додатковими угодами) на суму 79958,0 євро і 77625,0 дол США між позикодавцем ОСОБА_2 та позичальником ОСОБА_4

До позовної заяви надані іпотечні договори, що були укладені у письмовій нотаріальній формі на забезпечення вищезазначених боргових зобов»язань: іпотечний договір від 20.03.2013 року за яким іпотекодавець ОСОБА_4 передала іпотекодержателю ОСОБА_2 будинок і земельну ділянку по вул. Паркова, буд. 106 в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області (вартість предметів іпотеки за умовами договору - 8031521,0 грн та 1376056,0 грн.); іпотечний договір від 19.11.2015 року за яким іпотекодавець ОСОБА_4 передала іпотекодержателю ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 (вартість предмета іпотеки за умовами договору - 3384341,0 грн.).

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги встановлення місцевим судом наявності спору між сторонами та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; враховуючи, що нерухоме майно житловий будинок та земельна ділянка по вул. Парковій, 106 в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, які належить на праві власності ОСОБА_4, передані на забезпечення виконання зобовязань за оспорюваними угодами, колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого суду в частині забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна, прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, з дотриманням принципу співмірності заявленого позову і вжитих заходів його забезпечення, тому підлягає в цій частині залишенню без змін.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, відповідач має можливість звернути стягнення на зазначене вище нерухоме майно позивачки, здійснити його відчуження, що може позбавити сенсу рішення (у разі його ухвалення) про недійсність договорів позики, та, враховуючи похідний характер договорів іпотеки, суттєво ускладнити чи унеможливити проведення реституції.

Судом першої інстанції при постановленні ухвали в зазначеній вище частині дотримано критерію співмірності заявлених вимог та виду забезпечення позову, враховуючи ціну позову та договірну вартість будинку і земельної ділянки по вул. Паркова, буд. 106 в с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що дорівнює 8031521,0 грн. та 1376056,0 грн., відповідно.

Разом з цим, відмовляючи в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року, місцевий суд не навів належного обґрунтування такої відмови, зазначивши, що відповідач оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

Крім того, апеляційному суду надано копію ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.12.2016 року, якою скасовано ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року, з направленням питання, у скасованій частині, на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року скасувати, передати питання у даній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді