Ухвала суду № 65584191, 27.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/278/17 27.03.2017 27.03.2017 27.03.2017

Провадження №22-ц/784/833/17

Справа № 489/278/17 Суддя суду першої інстанції - Кирильчук О.І.

Провадження №22-ц/784/833/17 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

27 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участі:

- представника ПАТ «Миколаївобленерго» - Крижановської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2017 року за заявою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Миколаївобленерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 боргу за спожиту електроенергію,

встановила:

У січні 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 боргу за спожиту електроенергію у сумі 1589 грн. 07 коп., яка підписана менеджером із збуту електроенергії Дацко О.Ю.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2017 року вказана заява була залишена без руху для усунення недоліків, а саме для надання оригіналу довіреності на представництво інтересів заявника та відповідних копій заяви із зазначенням місця проживання або знаходження представника.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2017 року заяву ПАТ «Миколаївобленерго» повернуто як не подану.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу від 10 лютого 2017 року скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву, суддя послався на те, що ПАТ «Миколаївобленерго» у зазначений ст. 121 ЦПК України строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху не усунуло недоліки поданої заяви, а саме не надало оригіналу довіреності на представництво інтересів заявника та відповідних копій заяви із зазначенням місця проживання або знаходження представника.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм процесуального права.

За змістом ст. 98 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо: заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу; до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу; наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.

Пунктом 4.10. Методичних рекомендацій щодо застосування ДСТУ 4163-2003, схвалених Протоколом засідання Методичної комісії Держкомархіву України 07 листопада 2003 року за № 7, текст довіреності фіксує факт надання права на здійснення зазначених у документі юридичних дій від імені довірителя (юридичної чи фізичної особи).

Офіційні довіреності видають представникові організації для виконання дій (участі у судових процесах, міжнародних організаціях, зборах акціонерів, участі у переговорних процесах, підписання договорів тощо) від імені організації. У тексті офіційної довіреності зазначають такі відомості: назва організації або посада, прізвище, ім'я, по батькові та паспортні дані довіреної особи; назва організації, в якій будуть проводитися дії за довіреністю; вид дії (що саме довіряється); зразок підпису особи, якій видано довіреність; строк дії довіреності.

Особисті довіреності видають посадовій чи іншій особі на одержання зарплати та інших виплат, які пов'язані з трудовими відносинами; на отримання пенсій, субсидій, стипендій, вкладів у банках, кореспонденції.

Частиною 2 ст. 64 ЦПК України передбачено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно до п. 3 глави 7 розділу 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила), при створенні документів підписується один примірник документа, який є оригіналом. Виняток становлять деякі види документів (наприклад акти, договори, які створюються в кількох примірниках, кожен з яких має силу оригіналу).

Підпункти 1 та 2 глави 10 розділу 2 Правил визначають, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

За такого, згідно вищезазначених положень законодавства та ст. 42 ЦПК України довіреність представника ПАТ «Миколаївобленерго» повинна бути посвідчена посадовою особою, яка її видала, та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена або надано її оригінал чи документи, які підтверджують повноваження генерального директора підприємства на посвідчення копії такої довіреності.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали судді, заявником було надано копію довіреності, виданої менеджеру із збуту електроенергії філії ПАТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу Дацку Олександру Юрійовичу, яка засвідчена Генеральним директором ПАТ «Миколаївобленерго» Сивак О.П. та скріплена печаткою підприємства.

Таким чином, ПАТ «Миколаївобленерго» надано документи, які посвідчують повноваження Дацка О.Ю. на його представництво у суді відповідно до положень ст. 98 ЦПК України.

Крім того, суддя не звернув уваги, що заява містить в собі виклад даних, які передбачені ст. 98 ЦПК України, а тому додаткова вимога щодо надання відомостей щодо місця проживання або місцезнаходження представника не відповідає вимогам процесуального закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття наказного провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття наказного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко