Постанова № 65576286, 28.03.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 803/362/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Сервіс Луцьк» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - позивач, Луцька ОДПІ, інспекція, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Сервіс Луцьк» (далі - ТзОВ «Брук-Сервіс Луцьк», товариство, відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 228 747,56 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 803/1972/16 з його банківських рахунків стягнутий податковий борг у загальному розмірі 135 777,51 грн. Крім того, сума податкового боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування за податковим деклараціями з податку на додану вартість, а також податковими повідомленнями-рішеннями. Контролюючим органом був проведений опис майна підприємства у податкову. З метою погашення податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога, яка була отримана відповідачем та залишена без задоволення. Також інспекцією вживались заходи по стягненню податкового богу шляхом виставлення інкасових доручень, які в подальшому повернуті із зазначення причин відсутності коштів на рахунках боржника. Оскільки заходи щодо примусового погашення боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків виявилися безрезультатними, тому позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу платника податків у розмірі 228 747,56 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

У клопотанні від 28 березня 2017 року представник інспекції просить суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.55).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа (далі - КАС України), яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання на розгляд справи призначеної на 28 березня 2017 року відповідач не прибув, свого представника не направив, заяву про розгляд справи без її участі не подав, про причини неприбуття не повідомив, хоча відповідно до частини восьмої статті 35 КАС України був належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається що поштове відправлення з штрих кодовим ідентифікатором 4302513750669 вручене адресату за довіреністю 27 березня 2017 (а.с.56), причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

За правилами частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, тому дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів та судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Брук-Сервіс Луцьк» 28 квітня 2011 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луцької міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 березня 2017 року (а.с.39-41). Товариство з 04 травня 2011 року за № 35865 перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі № 803/1972/16 стягнуто з рахунків ТзОВ «Брук-Сервіс Луцьк» в обслуговуючих банках податковий борг у сумі 135 777,51 грн. у дохід Державного бюджету України. Судове рішення у цій справі набрало законної сили 11 лютого 2017 року.

Крім того, сума податкового боргу збільшилась в результаті самостійного нарахування платником грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9198264349 від 20 жовтня 2016 року, № 9223722551 від 21 листопада 2016 року, № 9245282047 від 19 грудня 2016 року на загальну суму 49 501,00 грн. (а.с.12-17), нарахованої пені в сумі 290,70 грн., а також відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0023141201, № 0023121201, № 0023131201, № 0023151201 та №0023181201 від 21 грудня 2016 року на загальну суму 62605,05 грн. (а.с.23-26,35).

З врахуванням часткової сплати податковий борг товариства становить 228 747,56 грн. що підтверджується розрахунком податкового боргу по платежах до бюджету (а.с.6-7).

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника), за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів або за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Як вбачається із матеріалів справи 30 грудня 2016 року на підставі рішення заступника начальника Луцької ОДПІ від 08 грудня 2016 року № 1359 складено акт опису майна № 3/17, у податкову заставу інспекції описане майно товариства (а.с.22).

Дане обтяження було включено у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, підтверджується відповідним витягом від 25 січня 2017 року № 51319725 (а.с.18).

На виконання судового рішення від 12 травня 2016 року, Луцькою ОДПІ виставлені та направлені до банківських установ, які обслуговують ТзОВ «Брук-Сервіс Луцьк», інкасові доручення про примусове стягнення податкового боргу. Однак вказані доручення були повернуті без виконання з відміткою на рахунках платника відсутні кошти та найменування платника вказано невірно (а.с.27-32).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ відповідачу була сформована та надсилалась 23 квітня 2015 року податкова вимога №3346-23 від 18 березня 2015 року, яка отримана останнім 18 травня 20165 року та залишились без належного реагування.

Зі змісту наведених норм випливає, що обов'язковою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що подані податковим органом копії інкасових доручень не можуть бути доказом відсутності коштів на рахунку платника, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), інкасове доручення (розпорядження) - це розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

В силу вимог пункту 1.10 зазначеної Інструкції платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників / інкасові доручення (розпорядження) банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главами 2 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 12.6 цієї Інструкції банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Пунктом 12.7 Інструкції передбачено, якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

Відповідно до пункту 12.11 вказаної Інструкції банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Податковий орган надав суду довідку про діючі (відкриті) рахунки Товариства у фінансових установах та інкасові доручення (розпорядження) № 26, 27, 28, 29, 30 та 32 від 07 жовтня 2016 року.

Відмітки про повернення інкасових доручень (розпоряджень) у зв'язку з відсутністю грошових коштів містяться тільки на інкасових доручень (розпоряджень) №26 та № 28 від 29 07 жовтня 2016 року.

Крім того, наданими податковим органом інкасовими дорученнями (розпорядженнями) не підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих Товариством у фінансових установах та про які відомо податковому органу.

Оскільки Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не вжила всіх можливих заходів для стягнення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Сервіс Луцьк» з його банківських рахунків, тому підстави для того, щоб задовольнити позовні вимоги та надати податковому органу дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі відсутні.

Керуючись статтями 11,17,128,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брук-Сервіс Луцьк» про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 228 747,56 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський