Ухвала суду № 65499714, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача сплачене страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 234,20 грн., 2 686,70 грн. втрати відінфляції, 163,92 грн. 3% річних, 1 786,94 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання, а всього 8 871,76 грн.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2015 позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», фактично відмовляючись від частини позовних вимог, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про стягнення з відповідача сплачене страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 234,20 грн. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що висновки суду не відповідають чинному законодавству України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 754/12440/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/3721/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Таран Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що страхова відповідальність відповідача застрахована відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом в розмірі 50 000 грн. та франшизою 0,00 грн., а тому страхова компанія повинна відшкодувати шкоду заподіяну внаслідок ДТП.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.06.2013 о 19 год. 00 хв. в м. Києві на перехресті вул. Н. Рибальська-Електриків, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, власник ОСОБА_5, чим завдав матеріальних збитків. Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 26.07.2013 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а. с. 27). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, як власника транспортного засобу «Мітсубісі» д.н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП було застраховано у ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» відповідно до договору страхування транспортного засобу №3127603 від 23.01.2013 (а. с. 6-9). В результаті вищевказаної ДТП автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження (а. с. 11). Відповідно до звіту вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №56С/06/13 від 09.07.2013, вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу), завданого власнику транспортного засобу «Мітсубісі» складає 9 222,03 грн., вартість відновлювального ремонту (без урахуванням фізичного зносу, складає 12 040,50 грн. (а. с. 16-17). Відповідно до страхового акту № 3882 від 18.07.2013 та розрахунку страхового відшкодуванняПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» розмір збитку, завданого потерпілій особі складає 11 716,50 грн. (а. с. 23). Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_5 у сумі 11 716,50 грн., з яких 4 510,08 грн. утримано в рахунок погашення суми неоплаченої частини страхової премії за договором № 3127603 від 23.01.2013 та 7 206,42 грн. перераховано на розрахунковий рахунок, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 7047 від 27.08.2013 (а. с. 24). Цивільно-правова відповідальність відповідача відповідно до поліса обов'язкового страхування №АЕ/2089585 застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто». Ліміт за шкоду життю та здоров'ю складає - 100 000 грн., ліміт за шкоду майну складає - 50 000 грн., що не перевищує суму шкоди завданої позивачу, розмір обов'язкової франшизи відповідача у випадку настання страхового випадку складає 0,00 грн. (а.с.28). На письмовий запит ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до «УСК «Гарант-Авто» про страхове відшкодування за вих. №1874-в від 03.04.2014, останнім було здійснено перерахунок суми збитку за страховим випадком у розмірі 7 482,30 грн. (а. с. 29). ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» було направлено на адресу ОСОБА_1 лист за вих. № 924-17 від 24.04.2014 про сплату заборгованості в розмірі 4 234,20 грн. невідшкодованої страховою, який було отримано відповідачем 28.04.2015 (а. с. 30-31), однак не виконано. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість щодо завданого збитку в розмірі 4 234,20 грн., втрати від інфляції, які зазнав позивач за період прострочення грошового зобов'язання з 01.05.2014 по 31.07.2015, що складають 2 686,70 грн., 3% річних за користування коштами за період з 28.04.2014 по 11.08.2015, що складає 163,92 грн. та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.08.2014 по 11.08.2015 у розмірі 1 786,94 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таку правову позицію Верховний Суд України зазначив в постанові від 10.02.2016 у справі № 6-2878цс15.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору страхування, позивач - ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_5 у сумі 11 716,50 грн. (а. с. 24).Страховою компанією винної особи - «УСК «Гарант-Авто» було здійснено перерахунок суми збитку за страховим випадком у розмірі 7 482,30 грн. на письмовий запит позивача (а. с. 29).

Таким чином, виникла різниця сплаченого страхового відшкодування в розмірі 4 234,20 грн.,

В даному випадку до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки. В зв'язку з чим до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» перейшло право вимоги у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до відповідача по справі.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 4 234,20 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків.

Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-318 ЦК України колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» задовольнити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 4 234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» судовий збір в розмірі 511 (п'ятсот одинадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О. Прокопчук