Ухвала суду № 65230481, 09.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2017 року Справа № 911/2416/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Рогач Л.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року

у справі № 911/2416/15 Господарського суду Київської області

за позовом Приватного підприємства "Орлан Інвест"

до Горохуватської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації

про стягнення 1 052 004, 95 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2016р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2017р. касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, оскільки до касаційної скарги скаржником додані нечитабельні ксерокопії квитанцій № 10/2 та №10/1 з ксерокопіями описів вкладення, з яких неможливо було встановити дату надіслання кореспонденції, найменування одержувача та його адресу.

Горохуватська сільська рада вшосте звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі №911/2416/15 та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Подана Горохуватською сільською радою касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року у справі № 911/2416/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Колегія суддів враховує, що положення статті 110 щодо скорочення процесуальних строків звернення до суду, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", якщо касаційну скаргу подано прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним рішенням законної сили, то відповідний строк як присічний не може бути поновлено; у таких випадках повернення касаційної скарги здійснюється на підставі частини другої статті 110 Господарського процесуального кодексу України (а не пункту 5 частини першої статті 1113 цього Кодексу).

Оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду була прийнята 03.02.2016р.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що остання підписана скаржником 03.02.2017р., надіслана іншим учасникам судового процесу 07.02.2017р.( про що свідчить відбиток поштового штемпелю на поштових квитанціях №14/1 та №14/2 та описах вкладення до них). Касаційна скарга скаржником була подана 07.02.2017р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду апеляційної інстанції на першому аркуші касаційної скарги, поданій безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили, що унеможливлює вирішення судом касаційної інстанції питання про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку та прийняття цієї касаційної скарги до провадження.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

При цьому відповідно до практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, ч.2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Горохуватської сільської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. у справі №911/2416/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Л.І. Рогач