Ухвала суду № 65228481, 09.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2017 року м. Київ К/800/6874/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, крім іншого, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, касаційному суду не подано копій судових рішень, що оскаржуються.

Частиною 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн.).

Отже, виходячи з наведених вимог закону, за подання даної касаційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 661,44 грн., водночас, Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ у Волинській області подано платіжне доручення №89 від 01 березня 2017 року про сплату судового збору лише в сумі 661,21 грн., що не узгоджується з приписами Закону України «Про судовий збір».

Згідно ж з пунктами 3, 5 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Водночас, касаційна скарга має суперечливі посилання щодо оскаржуваних судових рішень, зокрема, зазначено, що касаційну скаргу подано на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, тоді як у прохальній частині даної скарги Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Волинській області просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу необхідно уточнити вимоги останньої.

До того ж, дана касаційна скарга подана від імені Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області його представником за довіреністю ОСОБА_2, яка, в свою чергу, підписана ОСОБА_3 як виконуючим обов'язки директора Регіонального сервісного центру, проте, без подання доказів в підтвердження таких його повноважень, що також не узгоджується з приписами статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Особі, яка подала касаційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.