Ухвала суду № 65227249, 06.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дочинець С.І.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа № 221/2499/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача Яресько К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та ОСОБА_4 на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 листопада 2016 р. у справі № 221/2499/16-а (головуючий І інстанції Дочинець С.І.) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області,Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2016 року (відповідно до вхідного штемпелю суду першої інстанції) ОСОБА_4 (далі-позивач, апелянт-1) звернулась до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі -відповідач-2, апелянт-2) в якому просила суд визнати дії ГУПФУ у Донецькій області щодо відмови у відновленні та виплаті раніше призначеної пенсії МВС за вислугу років з 01.04.2015 року неправомірними, зобов'язати ГУПФУ у Донецькій області відновити нарахування раніше призначеної пенсії з 01.04.2015 року до 21.09.2016 року відновити нарахування і виплату призначеної позивачці пенсії МВС з нарахуванням відповідної індексації, зобов'язати начальника ГУПФУ в Донецькій області на час вступу рішення в законну силу та надходження виконавчого листа, подати до Вугледарського міського суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, стягнути з державного бюджету судовий збір. (а.с.98)

Ухвалою від 24 травня 2016 року адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 передано на розгляд до Вугледарського міського суду Донецької області.

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 14 листопада 2016 р. у справі № 221/2499/16-а позов ОСОБА_4 до Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області та Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не відновлення нарахування ОСОБА_4 пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01 квітня 2015 року, та не відновлення виплат вказаної пенсії з 01 червня 2015 року.

Зобов'язано Головне Управління пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01 квітня 2015 року.

Зобов'язано Головне Управління пенсійного фонду України в Донецькій області провести виплату на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно, з урахуванням індексації.

В іншій частині позовних вимог- було відмовлено.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню та прийняттям нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги в повному обсязі за період з 01 квітня 2015 року по 21 вересня 2016 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження обсягу існуючих прав і свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Також не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані вимоги щодо дотримання строків звернення до суду згідно ст.ст. 99, 100 КАС України, а також тим, що з 01.04.2015 року виплата пенсії ОСОБА_4 призупинена на підставі ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку з тим, що у спірний період з 01.04.2015 року позивач обіймала посаду судді Волноваського районного суду Донецької області. Відповідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII поновлення пенсії можливе лише після звільнення з роботи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином. При таких обставинах колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з'явилась.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17 травня 2016 року (відповідно до вхідного штемпелю суду першої інстанції) ОСОБА_4 звернулась до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом про визнати дій ГУПФУ у Донецькій області щодо відмови у відновленні та виплаті раніше призначеної пенсії МВС за вислугу років з 01.04.2015 року неправомірними, зобов'язати ГУПФУ у Донецькій області відновити нарахування раніше призначеної пенсії та виплатити її з 01.04.2015 року до 21.09.2016 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області з заявою від 16.05.2016 року про поновлення їй виплати пенсії МВС з 01.06.2015 року (а.с. 6).

Відповідно до листа УПФУ у Волноваському районі Донецької області № 07(06/1)/Г-07-01-01 від 10.06.2016 року позивачці повідомлено, що їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак зазначена пенсія на даний час не виплачується у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (а.с. 28).

Згідно листа УПФУ у Волноваському районі Донецької області №13263/02 від 09.09.2016 року, ОСОБА_4 повідомлено про те, що їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка нараховується Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с. 58).

Позивачка зверталась до Головного Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з заявами від 08.09.2016 року та 09.09.2016 року, в яких просила відновити нарахування і виплату раніше призначеної пенсії МВС з 01.06.2015 року, а також поновити і проводити нарахування і відповідно виплату пенсії МВС з 08.06.2016 року, у зв'язку з винесенням рішення Конституційного Суду України по справі №1-8/2016 (а.с. 59,60,88,89).

Згідно листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області № 1027-Г-01 від 29.09.2016 року позивачці надано відповідь на її звернення від 08.09.2016 року та 09.09.2016 року, та повідомлено, що вона з 26.12.2008 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як пенсіонер МВС, однак зазначена пенсія тимчасово у періоди з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року не виплачується у відповідності до ст. 54 зазначеного закону. Враховуючи, що ОСОБА_4 працює на посаді державного службовця, підстав для поновлення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не має (а.с.90, 99).

ОСОБА_4 зверталась з заявою від 21.09.2016 року до управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, в якій просила припинити їй виплату пенсії МВС за вислугу років у зв'язку з переходом на інший вид пенсії довічне утримання судді у відставці, з 21.09.2016 року (а.с. 91).

Згідно листа УПФУ у Волноваському районі Донецької області № 14870/02 від 13.10.2016 року заявниці повідомлено, що їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак зазначена пенсія на даний час не виплачується у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII. А також, зазначено, що ОСОБА_4 було переведено з пенсії за вислугу років на щомісячне довічне грошове утримання, яке було призначено позивачці з 21.09.2016 року (а.с. 100).

Окрім того, позивачка зверталась до Головного Управління пенсійного фонду України у Донецькій області з заявою про поновлення виплати пенсії від 01.10.2016 року, в якій просила відновити нарахування і виплату раніше призначеної пенсії МВС за період з 01.04.2015 року по 19.09.2016 року включно, а з 19.09.2016 року припинити нарахування і виплату вказаної пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії довічне утримання судді у відставці (а.с. 102).

Колегія суддів вважає, що вищенаведена переписка в 2016 році не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суд.

Так, пенсія це є періодичним платежем, тому у разі її невиплати позивач повинна була дізнатися про своє порушене право у квітні 2015 року.

Позивач позов до суду подав 17.05.2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого ч.2 статті 99 КАС України.

Колегія суддів має зазначити, що при вирішенні питання щодо поважності/неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, виходячи з приписів указаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які могли підтвердити наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Позивачка також вважала що, на підставі ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія, виплачуюється за минулий час без обмеження будь яким строком.

Колегія суддів критично відноситься до позиції ОСОБА_4 висловлених у позові в яких вона посилається на ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно до якого суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Тобто, у даному випадку мова йде про нараховані суми пенсій, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 вищезазначені нарахування здійсненні не були, а тому посилання позивача колегія суддів не бере до уваги.

Частиною 3 статті 162 КАС України передбачено, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

При таких обставинах колегія суддів, вважає, що позовні вимоги за період з 01.04.2015 року по 16.11.2015 року повинні бути залишені без розгляду.

Відповідно до наказу Волноваського районного суду Донецької області №29-к від 19.09.2016 року суддя Волноваського районного суду Донецької області Гальченко І.В. відрахована та вибула зі штату Волноваського районного суду Донецької області з 19.09.2016 року (а.с. 103).

Не погодившись із відповіддю ОСОБА_4, була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 01.04.2015 року (враховуючи період з 01.04.2015 року по 16.11.2015 року, який залишається без розгляду, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року було призупинено виплату пенсій, а не їх нарахування, та приймаючи до уваги пояснення представників відповідачів, які зауважили, що терміни «нарахування» та «виплата» є два різні за змістом поняття, суд приходить до висновку, що жодним нормативно правовим актом не було зупинено нарахування пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, а тому дії Головного Управління пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо не відновлення нарахування ОСОБА_4 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 17 листопада 2015 року слід визнати неправомірними та зобов'язати відновити нарахування ОСОБА_4 раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 17 листопада 2015 року.

Окрім того, виходячи з положень ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року), п.5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, спираючись на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 24.05.2016 року, особи, яким пенсія призначається, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій та статус суддів», з 01 червня 2015 року втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за вислугу років, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому дії Головного Управління пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо не відновлення виплат позивачці пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 17 листопада 2015 року, слід визнати неправомірними, та провести виплату на користь ОСОБА_4 зазначеної пенсії з 17 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року включно, з урахуванням індексації.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів має зазначити наступне.

Зміни були внесені Законом України від 24.12.2015 № 911-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911) згідно пункту 2 ч.1 ст.5 речення ст.54 Закону № 2262 було викладено в наступній редакції: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Тобто в даному випадку позивач не мав право на отримання пенсії за період з 01 грудня 2016 року по 21 вересня 2016 року.

Також слід зазначити, що такі обмеження відповідно зазначеного Закону були застосовані також до всіх інших службовців державного сектору.

Крім, того відповідно абзацу четвертому частини першої статті 47 Закону 1058 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016, тимчасово, по 31 грудня 2017 року у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто певні обмеження зазнали й особи приватного сектору.

Зазначений Закон № 911-VIII не визнаний неконституційним, є чиним, тому з урахуванням принципу законності про який йдеться в пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України та який передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не має підстав для його незастосування.

Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Кечко проти України, рішення від 8 листопада 2005 року Заява N 63134/00, § 23 Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

У справі Ейрі проти Ірландії,рішення від 09.10.1979 № 1, Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено Європейським судом з прав людини у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" рішення від 12.10.2004, скарга N 60669/00.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про виплату пенсії за період з 17 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому в цій частині постанову суду необхідно залишити без змін.

Повний текст ухвали складений 10 березня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 листопада 2016 р. у справі № 221/2499/16-а - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 листопада 2016 р. у справі № 221/2499/16-а - задовольнити частково.

Постанову в частині задоволення позовних вимог за період до 16 листопада 2015 року - скасувати, та позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 14 листопада 2016 р. у справі № 221/2499/16-а в частині задоволення позовних вимог за період з 17 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов