Постанова № 65088541, 28.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 року Справа № 5013/1516/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антонік С.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від скаржника: Кобець Р.Ю. , довіреністьб/н від 15.12.2016 р.;

від відповідача: Федіченко О.П. , довіреність №126 від 10.02.2017 р.;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" м. Київ на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2017 року у справі № 5013/1516/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 21.11.16 (вх. № 4378/16 від 24.11.16) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5013/1516/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані"

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 104 893,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні № 37678347 (зведене виконавче провадження № 27768899 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2017 року (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" від 21.11.2016 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5013/1516/12 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що за умовами договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року (який за своєю правовою природою є договором факторингу) перехід права грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" ставиться в залежність від факту зарахування суми відшкодування. Як зазначено в ухвалі місцевого господарського суду, матеріалами справи не підтверджено зарахування суми переказу згідно здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" 31.10.2016 року оплати. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" не доведено належними доказами виникнення в нього права кредитора за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, оскільки не підтверджено перехід такого права до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" на момент укладення з останнім договору відступлення права вимоги № 31/10-04 від 31.10.2016 року.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що договір відступлення права вимоги №31/10-04, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факториг" передавало право грошової вимоги, у тому числі за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", не відповідає нормам частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України щодо вимог до суб'єктного складу сторін, а саме - вимогам до фактора (в матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" має право здійснювати факторингові операції).

Місцевий господарський суд дійшов висновку про не підтвердження належними доказами правомірності передачі права грошової вимоги за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року до заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", у зв'язку з чим господарський суд не встановив підстав для заміни сторони виконавчого провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", тому у задоволенні поданої заяви відмовив.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2017 року у справі №5013/1513/12;

- прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні № 37678347 (зведене виконавче провадження № 27768899) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".

Так, договір про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" передало право вимоги, в тому числі й за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, Товариству з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факториг" та договір № 31/10-4 про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факториг" передало право вимоги, в тому числі й за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, Товариству з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" не визнані недійсними, не розірвані, не припинені у встановленому законом порядку, тому місцевий господарський суд порушив приписи статті 204 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Також, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на порушення місцевим господарським судом принципу рівності та змагальності сторін, оскільки самостійно знаходив контраргументи та сприяв вирішенню спору не на користь заявника фактично виступивши відповідачем у справі, що зафіксовано під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у відзиві на апеляційну скаргу просить прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу господарського суду кіровоградської області від 13.01.2017 року без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 року прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 16.02.2017 року.

На підставі клопотання апелянта ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року проведення судового засідання у справі №5013/1516/12 16.02.2017 року о 15:30 год. призначено в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення для представника апелянта в Господарському суду Київської області.

У судовому засіданні 16.02.2017 року оголошено перерву. Ухвалою від 16.02.2017 року продовжено розгляд апеляційної скарги до 04.03.2017 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2017 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Представник Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні 28.02.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" згідно позовної заяви у даній справі просило стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" основний борг за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року в сумі 84 999,90 грн.; неустойку в сумі 6 605,54 грн.; три відсотка річних в сумі 5 637,94 грн.; інфляційні втрати в сумі 7 649,99 грн., також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 097,87 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 року було затверджено мирову угоду між позивачем ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" та відповідачем ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" та припинено провадження у справі № 5013/1516/12.

За умовами затвердженої мирової угоди, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача суму Основного боргу у розмірі 84 999,90 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача, вказаний нижче у цій Мировій угоді, за наступним графіком погашення:

- до 30 січня 2013 року відповідач погасить 16999 грн. 98 коп.;

- до 28 лютого 2013 року відповідач погасить 16999 грн. 98 коп.;

- до 30 березня 2013 року відповідач погасить 16999 грн. 98 коп..;

- до 30 квітня 2013 року відповідач погасить 16999 грн. 98 коп.;

- до 30 травня 2013 року відповідач погасить 16999 грн. 98 коп.

Згідно мирової угоди позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення грошових сум з відповідача, сплата яких не передбачена мировою угодою, в тому числі неустойки, суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних.

В мировій угоді сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем графіку погашення суми основного боргу, вся сума, належна до сплати за цією мировою угодою, підлягає негайній сплаті відповідачем позивачеві.

В силу положень Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

12.04.2013 року ТОВ "Кліносол Трейдінг Компані" було подано до органів державної виконавчої служби заяву про примусове виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 року у справі № 5013/1516/12 про затвердження мирової угоди (а.с. 59-60).

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 30.05.2013 відкрито виконавче провадження № 37678347 з виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 у справі № 5013/1516/12 (а.с. 61).

Згідно постанов виконавчої служби від 11.06.2013 та від 13.06.2013 матеріали виконавчого провадження № 37678347 передано від зазначеного вище відділу ДВС до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та прийнято останнім до виконання (а.с. 62, 63).

Постановою від 13.06.2013 року виконавче провадження № 37678347 приєднано до виконавчого провадження № 27768899, яке веде відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відносно боржника - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (а. с. 64).

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою, в якій просило замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" у виконавчому провадженні № 37678347 (зведене виконавче провадження № 27768899 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".

Місцевим господарським судом ухвалою від 13.01.2017 року у справі №5013/1516/12 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5013/1516/12 відмовлено.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду про відсутність юридичної процедури заміни судом сторони у виконавчому провадженні в порядку, передбаченому статтею 25 та статтею 121-4 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на настпне.

Так, відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, правонаступництво є можливим на будь-якій стадії процесу. Це означає, що заміна сторони її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку, а також на стадії виконання судового рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина 1 статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення заявника до суду) визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставу заміни сторони у виконавчому провадженні заявник вказує на те, що 31.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" укладений договір б/н відступлення права вимоги за договорами поставки, в тому числі за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" перейшло замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" право вимоги виконання Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" своїх грошових зобов'язань.

У той же день, 31.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" укладений договір № 31/10-04 відступлення права вимоги, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" перейшло право вимоги виконання Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" грошових зобов'язань, в тому числі за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року.

Відповідно до п. 10.4 договору поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Доказів отримання згоди боржника на кожний з правочинів, обов'язковість якої передбачена п. 10.4 договору поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, свідчить невідповідність договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року, умовам п. 10.4 договору поставки № року та 19/07-10/04 від 16.07.2010 вимогам частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України.

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про не підтвердження належними доказами правомірності передачі права грошової вимоги за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року до заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

13.02.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" подано до апеляційного господарського суду копію додаткової угоди №1 про внесення змін і доповнень до договору про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року, відповідно до пункту 2 якої сторони домовились, пункт 4.3 викласти в наступній редакції: "передбачене цим договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з договорів поставки, переходять до нового кредитора з моменту підписання цього договору. Також сторони домовились пункт 4.4 договору виключити (пункт 3 додаткової угоди).

Згідно наданого апелянтом копії листа договори про відступлення права вимоги від 31.10.2016 року та додаткові угоди про внесення змін та доповнень до договорів відступлення права вимоги від 31.10.2016 року (по 8 штук) передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" 17.01.2017 року.

Додаткова угода № 1 про внесення змін і доповнень до Договору відступлення права вимоги від 31.10.2016 року, копія якої надана до суду апеляційної інстанції передбачає внесення змін до пункту 4.3, а саме "Передбачене цим Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з "Договорів поставки", переходять до нового кредитора з моменту підписання даного Договору". Проте, вказана угода не може бути взята до уваги судом, оскільки не була предметом розгляду суду першої інстанції.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується додатковими поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" 31.10.2016 року укладений договір б/н відступлення права вимог, який за своєю правовою природою є договором факторингу (а.с. 138-139, том 1).

Враховуючи, що підставою звернення заявника про заміну сторони у виконавчому провадженні є договір відступлення права вимоги № 31/10-04, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" не є стороною у справі, апеляційний господарський суд не досліджує умови договору відступлення права вимоги від 31.10.2016 року. При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що при укладенні вказаного договору сторони керувались ст.ст. 1077-1086 Цивільного кодексу України (глава Цивільного кодексу України, яка регулює факторинг).

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 2 статті 1083 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Отже, за наведеною нормою, якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має бути здійснене відповідно до вимог, які закон висуває до договору факторингу, тобто із участю фінансової установи (фактора), із метою здійснення фінансування клієнта фактором та за умови реального здійснення такого фінансування.

Разом з цим, договір відступлення права вимоги № 31/10-04, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" передавало право грошової вимоги за договором поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", не відповідає нормам частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України щодо вимог до суб'єктного складу сторін, а саме вимогам до фактора (фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним на розгляд суду заяви про заміну стягувача.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, право вимоги заявник набув уклавши договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг", яке набуло право вимоги на підставі договору факторингу (як зазначено заявником та не спростовано в установленому законом порядку за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг"), тому договір відступлення права вимоги № 31/10-04, укладений заявником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіпартнер Факторинг" повинен відповідати вимогам договору факторингу (частина 2 статті 1083 Цивільного кодексу України).

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про не підтвердження належними доказами правомірності передачі права грошової вимоги за договором поставки № 19/07-10/04 від 16.07.2010 року до заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери", у зв'язку з чим відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліносол Трейдінг Компані" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери".

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо презумпції правомірності правочину (договору відступлення права вимоги № 31/10-04), оскільки вказаний договір є підставою звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, тому дослідження та надання оцінки вказаному договору є необхідним для всебічного, повного та об'єктивного розгляду поданої заяви.

Крім того, на час підписання сторонами цього Договору ТОВ "Юбіпартнер Факторинг" не набуло прав кредитора і не мало правових підстав для його укладення. За таких обставин, вказаний Договір не може створювати для сторін будь-яких правових наслідків.

Крім того, самостійною правовою підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони є невідповідність вимоги заявника положенням закону.

За приписами частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13 Конституції України).

З огляду на обґрунтованість ухвали господарського суду, відповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування ухвали є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 60, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова група "Побережнюк і партнери" м. Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2017 року у справі № 5013/1516/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 03.03.2017 року.

Головуючий суддя О.Г.Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік