Ухвала суду № 65069241, 02.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/13032/16

У Х В А Л А

02 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав пеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру, тобто 606,32 грн. (1% ціни позову*110%, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України, не додано документ про сплату судового збору та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою звільнення від сплати судового збору, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має право подати до Київського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору.

У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.П. Мельничук