Рішення № 65013786, 23.02.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/517/16-ц

23.02.17 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого судді Слободяного О.Є.

із секретарем Медик Л.О.

з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Козятинської сільської ради Козятинського р-ну та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Козятинської сільської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 просить встановити факт, що померла 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7 була її рідною тіткою по матері - ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_9, яка померла 22 січня 2009 року, а також визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 просить встановити факт, що ОСОБА_10, який помер 26 жовтня 2015 року, на момент відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла 09 квітня 2013 року, постійно проживав разом з нею за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області.

Позивачка ОСОБА_3 посилається на те, що 09.04.2013 року померла її рідна тітка ОСОБА_5. На день своєї смерті вона постійно проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. За свого життя заповіту вона не склала, а тому спадкування майна після її смерті має здійснюватися за законом. Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 був її син ОСОБА_10. На момент відкриття спадщини він постійно не проживав і не був зареєстрований разом із померлою ОСОБА_5, що підтверджується довідкою виконкому Козятинської сільської ради від 09.03.2016 р. №413. ОСОБА_10 з 24.05.1996 року був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України ОСОБА_10 мав право прийняти спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

Позивачка ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_10 був розлучений, його рідні та близькі з ним майже не спілкувалися, а сам він був психологічно не стійкий та зловживав алкоголем. Вона йому намагалася допомогти подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та оформити спадкові права на майно його померлої матері. Для цього вона неодноразово разом із ним зверталася за отриманням консультацій до Козятинської сільської ради. Проте цього їй зробити так і не вдалося, оскільки ОСОБА_10 внаслідок зловживання алкоголем не спроможній був зібрати всі необхідні документи і виділити час для подання заяви про прийняття спадщини. 26.10.2015 року ОСОБА_10 помер. В лютому 2016 року вона звернулась до адвоката за консультацією з приводу того, яким чином законодавством врегульовано питання щодо подальшої долі майна померлої ОСОБА_5 після смерті її сина ОСОБА_10

Від адвоката вона отримала розяснення, що відповідно до ч. 2 ст. 1262, ч. 3 ст. 1266 ЦК України, так як її мати ОСОБА_8, яка була рідною сестрою ОСОБА_5, померла 22.01.2009 року, то вона є спадкоємицею другої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_5, як її племінниця. Оскільки вона не вважала себе спадкоємцем після смерті рідної тітки ОСОБА_5 так як в неї був син ОСОБА_10, то вона й не подавала у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Разом із цим, виникнення у неї права на спадщину після смерті ОСОБА_5 було залежним від неприйняття спадщини її сином ОСОБА_10, а тому при наявності спадкоємця за законом першої черги, який мав право на спадкування, і за відсутності підстав зазначених у ст. 1258 ЦК України, подання нею заяви про прийняття спадщини протягом встановленого законом шестимісячного строку не створювало б для неї будь-яких правових наслідків.

Такою поважною обєктивною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для неї стало те, що вона, не будучи близьким родичем спадкодавця, та знаючи про те, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_10, саме у строк, визначений для прийняття спадщини, не знала та не усвідомлювала, що може бути спадкоємцем ОСОБА_5 та подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_3 також посилається на те, що у неї відсутні документи, які підтверджують той факт, що померла 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_7 була її рідною тіткою по матері. Її матірю була ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_9, яка померла 22 січня 2009 року. Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.1986 року вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6 є його донька ОСОБА_8. Тітка позивачки ОСОБА_11 при одруженні змінила прізвище на ОСОБА_5. Однак актові записи про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не збереглись. Встановити факт родинних стосунків необхідно для отримання спадщини.

Позивач за зустрічним позовом ( він же відповідач за первісним позовом) ОСОБА_4 посилається на те, що 26 жовтня 2015 року помер його батько ОСОБА_10. Факт його родинних відносин з ОСОБА_10 підтверджується свідоцтвом про народження . Після смерті його батька ОСОБА_10 відкрилась спадщина, яку він прийняв шляхом подання відповідної заяви до Козятинської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу. До складу спадщини увійшло право його батька на спадщину, яка відкрилася після смерті його матері (баби позивача ОСОБА_4Ю.) ОСОБА_5, яка померла 09 квітня 2013 року, що складається з житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району Вінницької області. Спадщину після смерті своєї матері його батько ОСОБА_10 прийняв в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавицею (своєю матірю) на момент відкриття спадщини смерті спадкодавці ОСОБА_5, що підтверджується інформацією Козятинської сільської ради та поясненнями свідків. Враховуючи, що реєстрація проживання його батька проведена за адресою, яка відмінна від адреси реєстрації спадкодавця ОСОБА_5 - вул. Бушилова, 28 смт. Залізничне, він не може оформити свої спадкові права після смерті батька.

В судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала, зустрічний позов не визнала та пояснила, що 09.04.2013 року померла її рідна тітка ОСОБА_5. На день смерті вона постійно проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3. За свого життя заповіту вона не склала. Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 був її син ОСОБА_10 На момент відкриття спадщини він постійно не проживав і не був зареєстрований разом із померлою ОСОБА_5

ОСОБА_10 був розлучений, його рідні та близькі з ним майже не спілкувалися, а сам він був психологічно не стійкий та зловживав алкоголем. У 2008 році він звільнився з роботи і з того часу постійно зловживав алкоголем. Починаючи з 2011 року вона(позивачка ОСОБА_3А.) доглядала за ним. ОСОБА_10 постійно жив в смт. Залізничне по вул. Бушилова, 28 у належному йому будинку. Лише інколи він приходив до хати своєї матері та ночував там в ті дні, коли його мати повинна була отримати пенсію. Через два місяці після смерті матері ОСОБА_10 прийшов до неї(позивачки) і жив у неї до початку листопада. За життя матері ОСОБА_10 ночував два-три рази на тиждень не у матері, а у неї позивачки ОСОБА_3

У листопаді 2013 року в будинку покійної ОСОБА_5 вона робила ремонт, для того, щоб ОСОБА_10 міг там жити.

Вона намагалася допомогти ОСОБА_10 подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та оформити спадкові права на майно його померлої матері. Для цього вона неодноразово разом із ним зверталася за отриманням консультацій до Козятинської сільської ради. Проте цього їй зробити так і не вдалося, оскільки ОСОБА_10 внаслідок зловживання алкоголем не спроможній був зібрати всі необхідні документи і виділити час для подання заяви про прийняття спадщини. Оскільки вона не вважала себе спадкоємцем після смерті рідної тітки ОСОБА_5 так як в неї був син ОСОБА_10, то вона й не подавала у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Саме те, що вона за життя ОСОБА_10, який був спадкоємцем першої черги після смерті матері, як спадкоємець другої черги не могла подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, вона вважає поважною причиною пропуску строку для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її рідної тітки ОСОБА_5, померлої 09 квітня 2013 року. У жовтні 2013 року січні 2014 року вона нічим не хворіла, в лікарні не лежала.

26.10.2015 року ОСОБА_10 помер. Так як ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини постійно не проживав і не був зареєстрований разом із померлою ОСОБА_5, то він спадщину не прийняв. Відповідно вона має право на спадщину і просить встановити факт, що померла 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_12) ОСОБА_7 була її рідною тіткою по матері - ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_12) ОСОБА_9, яка померла 22 січня 2009 року, та визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, зустрічний позов не визнав та підтвердив зазначені вище обставини.

Представник позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ОСОБА_4; М.Ю. адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала, позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала і пояснила, що батько позивача ОСОБА_4 ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 постійно проживав разом з нею за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області. Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, яку позивач за зустрічним позовом прийняв шляхом подання відповідної заяви до Козятинської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу. До складу спадщини увійшло право ОСОБА_10 на спадщину, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла 09 квітня 2013 року, що складається з житлового будинку з господарськими спорудами розташованого по вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району Вінницької області.

Спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_10 прийняв в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавицею (своєю матірю) на момент відкриття спадщини смерті спадкодавці ОСОБА_5, що підтверджується інформацією Козятинської сільської ради та поясненнями свідків.

Представник відповідача в судовому засідання також пояснила, що факт родинних відносин ОСОБА_3 з померлою ОСОБА_5 ОСОБА_4 не визнає. Враховуючи, що реєстрація проживання ОСОБА_10 проведена за адресою, яка відмінна від адреси реєстрації спадкодавця ОСОБА_5, позивач не може оформити свої спадкові права після смерті батька, а тому просить зустрічний позов задовольнити, в задоволенні первісного позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача - Козятинської сільської ради - голова Козятинської сільської ради ОСОБА_13 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, позовні вимоги ОСОБА_4 визнала повністю і пояснила, що батько позивача ОСОБА_4 ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 постійно проживав разом з нею за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області. Оскільки вона є головою сільської ради. то цей факт їй відомий як голові села. Також пояснила, що мати позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_8 була рідною сестрою ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що з літа 2009 року вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Її хрещена мати була одружена з ОСОБА_10, і в них народився син ОСОБА_15. Потім вони розлучилися. ОСОБА_10 одружився вдруге, але коли, не памятає, і проживав на ст. Козятин-2. Коли він розлучився з другою жінкою, то залишив жінці будинок по вул. Бушилова, 28, а сам переїхав до матері на вул. Лісову, 7 в с. Іванківці Козятинського району. Їй про це відомо, тому що кожні вихідні вона приїжджала з батьками до баби в с. Іванківці Козятинського району. А город її баби і город ОСОБА_5 межують. Починаючи з 2009 року і по день смерті ОСОБА_7, вона жодного разу у неї не була в будинку. Вона думає, що ОСОБА_10 проживав з матірю, так як йому не було де жити. На день смерті ОСОБА_7 її син ОСОБА_10 проживав з нею. Проте, коли померла ОСОБА_7, то ОСОБА_10 в будинку не було, його привели потім. Їй не відомо чи після смерті ОСОБА_7 проводився в її будинку ремонт.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 це її сусідка. ОСОБА_5 доглядала ОСОБА_3, яка є родичкою ОСОБА_5, так як її мати ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були рідними сестрами. ОСОБА_10, сина ОСОБА_5 вона бачила рідко, він приходив тільки тоді, коли мати отримувала пенсію, він приходив забирати гроші, по господарству її не допомагав. Він лише зявлявся у матері, але в неї не жив. Він забирав пенсію і йшов. Їй це відомо, тому що коли ОСОБА_10 приходив за грошима до ОСОБА_7, то він її ображав нецензурною лайкою та міг вдарити, а її чоловік ходив їх розбороняти. Вона це все чула, тому що живе через дорогу. ОСОБА_7 жалілася їй, що її ОСОБА_10 забирає гроші. В день смерті матері ОСОБА_10 вдома не було, його шукали, знайшли в нетверезому стані. Після смерті матері в хаті він не жив. ОСОБА_3 робила ремонт в хаті, так як вийшло з ладу опалення. Це все вона робила для того, щоб ОСОБА_10 жив в будинку. Але він там бував дуже рідко. Після смерті ОСОБА_17 деякий час жив у ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він був сільським головою з 1982 року по 2002 рік. Його будинок знаходиться на відстані 150 метрів від будинку ОСОБА_5 ОСОБА_7 і мати позивачки ОСОБА_3 це рідні сестри. ОСОБА_10 в день смерті матері вдома не було. Бачив та знає, що ОСОБА_3 часто ОСОБА_10 заводила додому, кормила його. Він не може сказати, як часто він бачив ОСОБА_10 у матері, не може сказати, чи жив ОСОБА_10 біля матері до її смерті.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка ОСОБА_5 Вона 35 років прожила з нею на одній вулиці, а тому бачила все її життя. ОСОБА_7 та мати позивачки ОСОБА_3 це рідні сестри. Поки жила ОСОБА_7, то її син ОСОБА_10 не жив біля неї, а де він був, їй невідомо. Він зявлявся один, два рази на тиждень, особливо тоді, коли мати отримувала пенсії, але в неї він не ночував. Спільне господарство з матірю він не вів. На день смерті матері його дома не було. Після смерті матері ОСОБА_10 казав, що йому допомагає ОСОБА_3, кормить його. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 зробила в її будинку ремонт.

Свідок ОСОБА_20 . в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_5. ОСОБА_10 проживав разом з матірю - ОСОБА_5 Матері при житті по господарству він допомагав, але після смерті матері города не обробив. Коли ОСОБА_5 хворіла та лежала, вона в неї була в хаті та бачила особисті речі ОСОБА_10. Його речі були в будинку, але вона не знає, чи ночував він в будинку. Він був в ОСОБА_7 день, а потім два дні його взагалі не було. ОСОБА_21 їй видно з городу. Після того як ОСОБА_7 захворіла і злягла, то вона була в неї один раз за весь час. Вона не знає скільки часу перед смертю ОСОБА_7 була лежачою. ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_5 Бачила також, що ОСОБА_3 допомагала ОСОБА_10, кормила його.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в смт. Залізничне. Раніше ОСОБА_10 проживав в смт. Залізничне за місцем реєстрації. Вона працювала в квартальному комітеті та знає ОСОБА_10, та як він звертався до неї по довідку, коли проживав ІНФОРМАЦІЯ_5. За два роки до смерті матері він переїхав проживати до неї в с. Іванківці, більше вона його в смт. Залізничне не бачила. Про те, що він переїхав жити до матері, казали люди.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_10, вони розлучилися в 2002 році. Після розлучення він проживав ІНФОРМАЦІЯ_5. Він казав, що мати не давала йому жити. а тому він не жив в с. Іванківцях з матірю. Вона ( ОСОБА_23С.) з донькою проживала в смт. Глухівці. Про те, що ОСОБА_10 проживав в смт. Залізничне, свідчили його речі. які знаходились в будинку. ОСОБА_24 вона в будинку по вул. Бушилова, 28 не бачила, але впевнена, що він там проживав, так як в будинку були сліди його проживання та особистий одяг. В будинок по вул. Бушилова, 28 вона приїжджала приблизно раз у тиждень влітку, взимку їздила рідше.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що він проживає близько біля будинку ОСОБА_5 в с. Іванківцях та часто бачив та чув, як ОСОБА_10 ображав свою матір, вимагав в неї гроші, він декілька разів ходив з батьком розбороняти їх. ОСОБА_10 не жив в с. Іванківцях з матірю, лише приходив туди, особливо коли мати отримувала пенсію.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що її свекруха проживає близько біля будинку ОСОБА_5 в с. Іванківцях. Вона часто відвідувала свекруху та часто бачила ОСОБА_10 .Він зловживав алкоголем, міг ночувати в різних місцях, але завжди вертався до матері, та як іншого житла в нього не було. ОСОБА_17 казав їй, що живе біля матері. Хату в смт. Залізничне він переписав на доньку. Вона також бачила, що ОСОБА_3 йому допомагала, кормила його. Зі слів продавця магазину в с. Іванківцях вона знає, що ОСОБА_10 приходив в магазин із записками від ОСОБА_3 Матері при житті по господарству допомагав, але після смерті матері города не обробив. ОСОБА_10 проживав з матірю до її смерті близько 5 років. Коли ОСОБА_5 хворіла, та лежала вона в неї була в хаті та бачила особисті речі ОСОБА_10. З 2002 року вона в хаті у ОСОБА_5 не була.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, вона працює в Козятинській сільській раді секретарем та знає, що ОСОБА_3 допомагала ОСОБА_10, так як їй було його шкода, вона його кормила. Переживала щоб він не замерз в хаті, тому проходила в сільську раду по допомогу. Вона може підтвердити факт проживання ОСОБА_10 з матірю в с. Іванківцях, так як їй це відомо зі слів людей - жителів села.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засідання пояснив, що він працює дільничним інспектором та з травня 2012 року обслуговував територію Козятинського сільської ради, і неодноразово складав протокол про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10, який зловживав спиртними напоями. Факт постійного проживання з матірю він підтвердити не може, так як достеменно не знає, де проживав ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_29 в судовому засідання пояснив, він працює дільничним інспектором та обслуговує територію Козятинської сільської ради. Адресу проживання ОСОБА_10 він. не памятає, але на території с. Іванківці він його бачив неодноразово. Неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10, який зловживав спиртними напоями. Вони приїжджали в с. Іванківці за викликами ОСОБА_3, яка скаржилась на те, що ОСОБА_10 пропивав речі з будинку матері. Факт постійного проживання з матірю він підтвердити не може, так як достеменно не знає, де проживав ОСОБА_10

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, зустрічний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 09.04.2013 року померла ОСОБА_5 (а.с. 14), яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала ІНФОРМАЦІЯ_6, на день смерті в будинку, крім неї, ніхто не був зареєстрований, що доведено довідкою №413 виконкому Козятинської сільської ради від 09.03.2016 року(а.с. 18). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на жилий будинок з погосподарськими будівлями, розташований по вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району(а.с.13).

Спадкоємцем 1-ї черги за законом після смерті ОСОБА_5 був її син ОСОБА_10(а.с.17). Судом встановлено, що протягом шести місяців з часу відкриття спадщини ОСОБА_10 заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подав. Згідно з листами державного нотаріуса та приватних нотаріусів Козятинського районного нотаріального округу, спадкова справа до майна померлої 09.04.2013 року ОСОБА_5 не заводилась (а.с. 32, 33, 34,36, 38, 56, 59). ОСОБА_10 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.37).

26.10.2015 року ОСОБА_10 помер у с. Іванківці Козятинського р-ну(а.с. 22). Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, яку позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 прийняв шляхом подання відповідної заяви до Козятинської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу(а.с.58).

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 вважає, що до складу спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_10, увійшло право ОСОБА_10 на спадщину, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 постійно проживав разом з нею за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_10 на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 не проживав разом з нею і відповідно спадщину не прийняв, а відтак вона(позивачка) як спадкоємець другої черги, має право на спадкове майно. що залишилось після її тітки ОСОБА_5

Вирішуючи спір, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1262, ч. 3 ст.1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.1268, ч.ч.1 та 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом ОСОБА_19 спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з положень чинного законодавства, позивачка ОСОБА_3, за доведеності факту родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_5, мала право на спадкування у другу чергу і могла одержати та реалізувати таке право при наявності підстав, передбачених ч. 2ст. 1258 ЦК України. При існуванні спадкоємців за законом, які мали право на спадкування у першу чергу, подання позивачкою заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не створювало б для неї будь-яких правових наслідків.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_3 мала право подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 у строк три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Зазначений тримісячний строк встановлений ч.2 ст. 1270 ЦК України. Відтак для того, щоб спадкоємець 2-ї черги скористався правом на подання заяви про прийняття спадщини у строк три місяці з моменту неприйняття спадкоємцями першої черги спадщини або відмови від її прийняття, закон не вимагає винесення судом рішення про визначення такому спадкоємцеві додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_24 законодавцем встановлено (ч.2 ст.1270 ЦК України) збільшення строку для подання заяви про прийняття спадщини для осіб, у яких виникнення права на спадкування залежить від прийняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями.

Судом встановлено, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 протягом трьох місяців з дня закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем 1-ї черги ОСОБА_10 заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подала. Будь-яких поважних причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини позивачка не навела.

Більш того, позивачка пояснила суду, що у жовтні 2013 року січні 2014 року, тобто протягом тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 1270 ЦК України, вона нічим не хворіла, в лікарні не лежала.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до Постанови Судової палата у цивільних справах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.

Судом встановлено. що будь-яких перешкод, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними для спадкоємця труднощами для подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений ч. 2 ст. 1270 ЦК України, у позивачки ОСОБА_3 не було, відтак у задоволенні вимог про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.

Що стосується вимог позивачки ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, то вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року (в редакції віід 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подала, будь-яких поважних причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини не навела, тобто без поважних причин пропустила строк подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

Відтак встановлення факту родинних відносин з померлою 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 не породжує для позивачки ОСОБА_3 будь-яких юридичних наслідків, не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку. що підстави для встановлення факту родинних відносин відсутні, у звдоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю.

Що стосується вимого позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ОСОБА_4; М.Ю. про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_10 разом з померлою 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області, то зазначені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом ОСОБА_19 спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини,спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З довідки виконкому Козятинської сільської ради від 09.03.2016 року вбачається. що ОСОБА_5 на дань смерті 09.04.2013 року була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7, крім неї, в будинку ніхто зареєстрований не був(а.с.18).

З довідки квартального комітету №10 Козятинської міської ради вбачається, що ОСОБА_10 був зареєстрований та постійно проживав станом на 09.04.2013 року по вул. Бушилова,28 в смт. Залізничне Козятинського р-ну(а.с.114).

Суд критично ставиться до зазначеної довідки в тій частині, що ОСОБА_10 постійно проживав станом на 09.04.2013 року по вул. Бушилова,28 в смт. Залізничне Козятинського р-ну, так як допитана в судовому засіданні голова квартального коиітету - свідок ОСОБА_22, яка підписала зазначену довідку, в судовому засіданні пояснила. що ОСОБА_10 за два роки до смерті матері переїхав у с. Іванківці та постійно жив з матірю до її смерті.

З пояснень свідків ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_22, .ОСОБА_26 ОСОБА_27 вбачається, що ОСОБА_10 постійного проживав разом з померлою 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського району Вінницької області, на час відкриття спадщини.

Свідки ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_18 не можуть ні підтвердити. ні спростувати факт постійного проживання ОСОБА_10 разом з померлою 09 квітня 2013 року ОСОБА_5 за адресою: вул. Лісова, 7 с. Іванківці Козятинського р-ну.

З пояснень свідків ОСОБА_16 ОСОБА_19, ОСОБА_23 ОСОБА_25 вбачається, що ОСОБА_10 проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Суд вважає. що пояснення зазначених свідків не можуть бути визнані належними і допустимими доказами, що достовірно підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_10 за адресою: вул. Бушилова, 28 смт. Залізничне.

Так, пояснення свідка ОСОБА_23 про те, що ОСОБА_10 проживав в смт. Залізничне, так як про це свідчили його речі. які знаходились в будинку, є лише її припущеннями, та не можуть бути визнані доказами, що достовірно підтверджують факт постійного проживання.

Пояснення свідків ОСОБА_16 ОСОБА_19, ОСОБА_25 спростовуються поясненями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_22, .ОСОБА_26 ОСОБА_27, поясненнями сільського голови ОСОБА_13. яка повністю визнала вимоги ОСОБА_4 та заперечила вимоги ОСОБА_3. а також спростовуються письмовими доказами.

Так, з листа голови Козятинської сільської ради від 07.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_10, на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла 09 квітня 2013 року, постійно проживав разом із нею за адресою: вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району Вінницької області(а.с.84).

Суд також вважає. що пояснення позивачки ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_10 постійно жив в смт. Залізничне по вул. Бушилова, 28 у належному йому будинку, суперечать її ж поясненням про те, що починаючи з 2011 року вона доглядала за ОСОБА_10, оскільки місцем проживання ОСОБА_3 є с. Іванківці Козятинського р-ну.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_10 разом з матірю на час її смерті за адресою: вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району Вінницької області, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Козятинської сільської ради Козятинського р-ну Вінницької області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем слід задовольнити.

Правовідносини, які склались між сторонами. відповідають ч.3 ст.1268 ЦК України, згідно з якими спадкоємець, який постійно проживав разом ОСОБА_19 спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. та вимогам ч.2 ст. 256 ЦПК України, згідно з якими у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти. від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі наеденого. керуючись ст.ст.1268, 1269, ч.2 ст.1270 ЦК України, ч.2 ст. 256 ст.ст. ,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позовних вимог до Козятинської сільської ради Козятинського р-ну Вінницької області та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, за їх безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Козятинської сільської ради Козятинського р-ну Вінницької області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем задовольнити.

Встановити факт,що ОСОБА_10, який помер 26 жовтня 2015 року, на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла 09 квітня 2013 року, постійно проживав разом із нею за адресою: вул. Лісова, 7 в с. Іванківці Козятинського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької обл. через Козятинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення. можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя - підпис

Згідно оригіналу:

Суддя

Секретар

Дата документу 23.02.17