Ухвала суду № 64704347, 14.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження № 1-кп/243/65/2017

Номер справи № 243/809/16-к

УХВАЛА

Іменем України

«14» лютого 2017 року колегія суддів Словянського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Хаустової Т.А.

суддів - Ільяшевич О.В., Мірошниченко Л.Є.,

за участю:

- секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

- прокурора - Тупікало Д.Ю.,

- обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

- захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015050000000368 від 23 липня 2015 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області 02 лютого 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого за адресою: Харківська область, м. Південне, вул. Зелена, 38, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 308, ч.3 ст.368 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця х. Трудобєліковський, Красноармійського району Краснодарського краю, Російської Федерації , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.368 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, мешкаючого за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Красних Пілотів, буд. № 58,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.5 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 308, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 , ч.5 ст.27, ч.3 ст.187 КК України.

Ухвалою колегії суддів від 22 грудня 2016 року було вирішено питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на шістдесят днів до 19 лютого 2017 року.

Так, двомісячний строк тримання ОСОБА_2 під вартою, обраний Ухвалою колегії суддів від 22 грудня 2017 року спливає 19 лютого 2017 року, у звязку з чим прокурором заявлено відповідне клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження.

Учасники судового розгляду справи заперечували проти продовження строків тримання під вартою ще на 60 днів, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, має малолітню дитину, яка не має можливості спілкуватися з батьком, раніше не судимий.

Окрім того, прокурором при заявлені Клопотання не були доведені ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимогч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбаченіч. 1 ст. 177 КПК.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК. Наведена позиція викладена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р.).

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справу "Соловей і Зозуля проти України" (Solovey and Zozulya v. Ukraine), N 40774/02 та N 4048/03, п. 76, від 27 листопада 2008 р.).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Судова колегія виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на потерпілого та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з Обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Судова колегія, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, покарання за вчинення яких передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна; враховуючи стан здоровя ОСОБА_2, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зважаючи, що ОСОБА_2 може переховуватись від суду, а також вплинути на потерпілих, на свідків, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_2, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів, тобто: до 14 квітня 2017 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 308, ч. 3 ст. 368 КК України, строком на шістдесят днів по 14 квітня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя Т.А. Хаустова

Судді О.В. Ільяшевич

ОСОБА_8