Ухвала суду № 64293754, 23.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16225/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/143/17 Категорія: 20 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

з участю секретаря -Лимаря Р.С.,

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

19 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17 травня 2016 року позов залишено без розгляду.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 13 грудня 2016 року та ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

За змістом ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У п. 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (ст.ст. 10, 11 ЦПК України). При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2016 року позивач ОСОБА_3 подала суду заяву про залишення позову до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу без розгляду та ухвалою суду від 17 травня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду. 28 листопада 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_3 судових витрат в її користь.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положення ст. 207 ЦПК України передбачають право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду, тому такі його дії не можуть розцінюватися як необґрунтовані, що дають підстави для стягнення з позивача судових витрат.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не надано доказів наявності необґрунтованих дій позивача.

Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 89 ЦПК України заява відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача може бути зроблена в письмовій або в усній формі під час судового засідання до винесення ухвали про залишення заяви без розгляду. У протилежному випадку відповідачу необхідно звертатися до суду з позовною заявою про стягнення судових витрат.

В даному випадку відповідач звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що суперечить вимогам ч.3 ст. 89 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді