Ухвала суду № 64274307, 25.01.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 661/315/14-к

Провадження № 11-кп/791/152/17 Головуючий у 1-й інстанції: Корсаненкова О.О.

Категорія: повернення обвинувального акта Доповідач Красновський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

25 січня 2017 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Красновського І.В.,

суддів Гемма Ю.М., Литвиненко І.І.

секретаря Темнюк Т.А,,

за участю прокурора Петрова В.М.

захисника

обвинуваченого

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні матеріали кримінального провадження № 42013230000000060 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому розгляді суду першої інстанції, на ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.12.2016 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.364 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, фактично проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, громадянина України, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_13, фактично проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_14, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.311, ч.3 ст.364 КК України, колегія суддів -

в с т а н о в и л а:

Повертаючи обвинувальний акт, суд першої інстанції вказав, що його складено з порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки орган досудового розслідування, при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні №42013230000000060, не дотримався вказаних вимог закону, що призвело до викладання не конкретного обвинувачення та порушення прав на захист обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в апеляційній скарзі посилається на незаконність ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів указує, що ухвала суду підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, дана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та достатньо детально сформульоване обвинувачення, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченим у вину.

Просить ухвалу суду скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для призначення нового розгляду, в іншому складі суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 дотримався вимог КПК України та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, повернувши обвинувальний акт прокурору з мотивів і підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинуваченого.

Відповідно до вимог пункту 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною радою України, та практикою Європейського суду з прав людини обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

ОСОБА_4 процесуального кодексу України покладають на суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст.348 КПК), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов'язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Вирішуючи питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону суд повинен виходити з описання складів злочинів у диспозиціях статей ОСОБА_4 кодексу, за якими особи притягуються до кримінальної відповідальності, та вимагати від прокурорів викладу в обвинувальному акті тих обставин злочину, які підлягають обов'язковому встановленню. Вимоги щодо викладу в обвинувальному акті обставин злочину, встановлення яких не є обов'язковим, є неприпустимим.

Відповідно до ст.91 ч. 1, п.1 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається зі змісту обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, він не відповідає вимогам вищезазначеної статті ОСОБА_4 процесуального кодексу України, формулювання обвинувачення викладено не конкретно,містить суперечності щодо часу скоєння кримінальних правопорушень.

Крім того, обвинувальний акт не містить найменування кримінального провадження , що є порушенням п.1,ч.2 ст. 291 КПК України

Зазначені дані мають суттєве значення для правильної кваліфікації дій , а доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії", №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі "Матточіа проти Італії", №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії", №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 26.12.2016 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис) ОСОБА_5,

(підпис) ОСОБА_6,

(підпис) ОСОБА_7.

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_5