Рішення № 6413328, 21.05.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2009 р. Справа № 10/25-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", адреса для листування : 36014, м. Полтава, вул. Монастирська, 5-а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 79 865,49 грн.

Суддя Ківшик О.В.

від позивача: Скукіс М.В., довіреність № 809 від 19.02.2008 р.;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позов Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 79 865,49 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/07-2/495 від 06.08.2007 р., в тому числі : 7 706,05 грн. борг по кредиту, 567,75 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту, 772,55 грн. відсотки за користування кредитом станом на 18.02.2009 р., а також 70 819,14 грн. з дострокового погашення заборгованості по кредиту відповідно до п. 7.3 кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення № 143311 та № 277040 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.02.2009 р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи 23.04.2009 р.), ухвала про виправлення описки від 25.03.2009 р. повернулася до суду з поштовою відміткою на повідомленні "за закінченням терміну зберігання").

З огляду на вищевикладене, враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

06.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м. Лубни (далі позичальник) було укладено кредитний договір № 010/07-2/495, у відповідності з умовами якого (п. 1.1.1 кредитного договору) кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 101 170,00 грн. на термін з 06.08.2007 р. по 03.08.2012 р. з цільовим призначенням - купівля транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу від 01.08.2007 р. (надалі договір купівлі-продажу укладений між позичальником та ТОВ фірма "Лаваль").

Згідно п. 3.7 кредитного договору позичальник зобов'язувався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (додаток № 1 до кредитного договору) рівними щомісячними платежам, починаючи з першого місяця користування кредитом, проценти за користування кредитом сплачувати не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.7 кредитного договору, з остаточним поверненням кредиту в строк до 03.08.2012 р. (п. 1.2 кредитного договору).

10.08.2007 року відповідач отримав від позивача на виконання вищезазначеного кредитного договору 101 170,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 01 від 10.08.2007 р. (а.с. 18) та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного кредитного договору.

10.08.2007 р. позивачем перевірено цільове використання відповідачем кредитних коштів в сумі 101 170, 00 грн.. За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 10.08.2007 р., в якому встановлено, що всі кошти використані за цільовим призначенням відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору (а.с. 19).

Відповідач за період 31.08.2007 р. по лютий 2009 р. зобовязувався сплатити 30 350,86 грн. в рахунок погашення кредиту згідно графіку погашення кредитної заборгованості (додаток № 1 до кредитного договору - а.с. 13).

Свої зобовязання відповідач виконав неналежним чином, перерахувавши 22 644,81 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 20-37), а саме : № 02 від 10.09.2007 р. на суму 675,00 грн., № 02 від 04.09.2007 р. на суму 1 010,97 грн., № 03 від 01.10.2007 р. на суму 1 685,97 грн., № 05 від 03.10.2007 р. на суму 0,20 грн., №06 від 30.10.2007 р. на суму 1 686,17 грн., № 10 від 30.11.2007 р. на суму 1 687,00 грн., № 12 від 29.12.2007 р. на суму 1 687,00 грн., №16 від 31.01.2008 р. на суму 1 300,00 грн., № 17 від 01.02.2008 р. на суму 390,00 грн., № 17 від 29.02.2008 р. на суму 1 690,00 грн., № 25 від 14.04.2008 р. на суму 1 687,00 грн., № 11 від 19.05.2008 р. на суму 1 700,00 грн., № 12 від 30.05.2008 р. на суму 1 700,00 грн., № 14 від 26.06.208 р. на суму 1 700,00 грн., № 17 від 30.09.2008 р. на суму 960,00 грн., № 18 від 01.10.2008 р. на суму 740,00 грн., № 18 від 04.11.2008 р. на суму 1 700,00 грн. та № 2 від 13.02.2009 р. на суму 645,50 грн..

За даними позивача станом на 19.02.2009 р. прострочена заборгованість відповідача за кредитом складає 7 706,05 грн..

У відповідності з п. 1.3 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати 17% процентів річних за користування кредитом.

Згідно п. 3.6 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

За п. 3.7 кредитного договору відповідач зобовязався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

За даними позивача станом на 19.02.2009 р. заборгованість відповідача за процентами по кредиту (за період з 31.08.2007 р. по лютий 2009 р.) складає 772,55 грн..

З метою забезпечення вищезазначеного кредитного договору (п. 3.3 кредитного договору), між сторонами по цій справі було укладено договір застави транспортного засобу № 010/07-2/495 від 08.08.2007 р., відповідно до умов якого оформлено заставу транспортного засобу - вантажного фургону ГАЗ Г95 3310 КФУ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Листом від 06.04.2009р. за №17/10-3339 позивач підтвердив, що заходи з погашення кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно не проводилися.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору відповідач зобовязаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в порядку і строки визначені в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктами 6.2, 10.2 Кредитного договору передбачено обовязок позичальника сплатити пеню за кожен день прострочення платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від простроченої суми.

За викладеного вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 567,75 грн. пені за порушення останнім строків погашення кредиту за період 01.08.2008 р. по 13.02.2009 р. суд визнає правомірними.

Згідно ст. 1054 (ч. 2), ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 7.3 кредитного договору визначено, що при порушенні якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобовязань за кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому позичальник протягом тридцяти календарних днів з моменту надіслання повідомлення зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за договором.

Листами від 15.12.2008 р. № 07/10-10772, від 08.01.2009 р. № 17/10-177 позивач звертався до відповідача з проханням погасити вказану заборгованість та достроково повернути суму наданого кредиту у повному обсязі в звязку з невиконанням договірних зобовязань. Дані листи були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення № 800024 та № 850 (а.с. 38 - 40). Однак, як свідчать матеріали справи станом на 19.02.2009 р. заборгованість по кредиту та процентам залишалась не погашеною.

На підставі наведених норм та положень, вимогу про дострокове повернення кредиту в сумі 70 819,14 грн. суд визнає правомірною.

Позивач повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості по кредиту в сумі 6 227,47 грн. після звернення з даним позовом, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та меморіальних ордерів, а саме : № 3 від 25.02.2009 р. на суму 1 000,00 грн., № 4 від 25.03.2009 р. на суму 1 028,10 грн., № 4 від 03.04.2009 р. на суму 700,00 грн., № 1 від 10.04.2009 р. на суму 700,00 грн., № 1 від 21.04.2009 р. на суму 700,00 грн., № 1 від 27.04.2009 р. на суму 700,00 грн., № 1 від 12.05.2009 р. на суму 700,00 грн. та № 1від 18.05.2009 р. на суму 699,37 грн..

Пунктом 3.8 кредитного договору встановлено наступний порядок погашення заборгованості : в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені цим договором комісії; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом; в третю чергу погашається заборгованість за штрафами та пенею.

Судом встановлено, що позивач правомірно визначив черговість платежів, а саме : позивачем зараховано 772,55 грн. на погашення заборгованості по процентам та 5 454,92 грн. в погашення заборгованості по кредиту.

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача процентів в сумі 772,55 грн. та основного боргу в сумі 5 454,92 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 73 070,27 грн. заборгованості за кредитом та пені в сумі 567,75 грн. за період з 01.08.2008 р. по 13.02.2009 р. нарахованої у зв'язку з порушенням строків погашення кредиту підтверджені як поданими доказами, так і нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на те що часткова сплата відповідачем боргу була здійснена після звернення позивача до суду з даним позовом, судові витрати з оплати державного мита в сумі 798,66 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011,м. Київ, вул. Лєскова, 9) р/р 29098316819 в ПОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код 14305909 - 73 070,27 грн. заборгованості за кредитом, 567,75 грн. пені, 798,66 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК