Ухвала суду № 64109062, 17.01.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/702/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Маслов В. В.Номер провадження 22-ц/788/39/17 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 53

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу «Тростянецька центральна районна лікарня», третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, про зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и л а :

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 13 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

Доводить, що фактично працювала на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими рентген кабінету, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача Комунального закладу «Тростянецька центральна районна лікарня» - Синівської С.В., Лободи С.П., як заперечували проти доводів скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 07 квітня 1987 року ОСОБА_3 працювала санітаркою рентген кабінету лінійної лікарні ст. Смородино, після чого 01 жовтня 1999 року була переведена на посаду молодшої медичної сестри рентген кабінету зазначеної установи (а.с. 107).

01 вересня 2000 року лінійну лікарню ст. Смородино було реорганізовано у лінійну поліклініку ст. Смородино, де позивач продовжила працювати на посаді молодшої медичної сестри рентген кабінету.

31 грудня 2015 ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади та 01 січня 2016 року у порядку переведення прийнято на посаду молодшої медичної сестри рентген - діагностичного відділення КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» (а.с. 16, 107-108).

За час роботи на вказаних посадах ОСОБА_3 була зайнята як повний так і неповний робочий день (0,75 посади) та виконувала роботи згідно затверджених в лікувальній установі посадових інструкцій (а.с. 64, 101-103).

26 січня 2016 року Державним закладом «Лінійна поліклініка ст. Смородино СТГО «Південна залізниця» позивачці була видана уточнююча довідка за № 2 про підтвердження трудового стажу для підтвердження пенсії за відсутності трудової книжки або відсутності записів в ній, відповідно до якої позивачка виконувала роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 07 квітня 1987 року по 25 січня 1991 року за професією санітарка рентген кабінету, що передбачено Списком №1 - тобто 03 роки 09 місяців 18 днів. В той же час, період роботи з 26 січня 1991 року по 31 грудня 2015 року не був визначений як такий, що дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 13-14).

Крім того, 26 квітня 2016 року КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» видав позивачці аналогічну за змістом до вищезазначеної довідку № 01.14/2010 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутності записів в ній (а.с. 15).

Відповідно до Акту-припису №18 від 27 травня 2013 року, Управлінням праці та соціального захисту населення під час перевірки ДЗ «Лінійна поліклініка станції Смородине СТГО «Південна залізниця» було виявлено порушення при проведенні атестації та у п.3 зазначено, що «молодша медична сестра рентген кабінету» не підлягає пенсійному забезпеченню згідно зі Списком №2 та запропоновано установі усунути вказані зауваження (а.с. 96).

На виконання вказаного акту, головним лікарем лінійної поліклініки ст. Смородино був виданий наказ №109 від 31 травня 2013 року, яким виключено посаду молодшої медсестри рентген кабінету із списку №2» (а.с. 92-93).

Позивач ОСОБА_3 була про це повідомлена, але від підпису відмовилась, про що свідчить відповідний акт (а.с. 94).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела, що працюючи на посаді молодшої медичної сестри рентген кабінету, виконувала посадові обов'язки молодшої медичної сестри для догляду за хворими рентгенівського кабінету, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також, що в її трудову книжку внесені неправильні записи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

За змістом п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36 був затверджений Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 24 до розділу XXIV Охорона здоров'я та соціальна допомога Списку №2 передбачено, що особи, які працюють у рентгенівських відділеннях (кабінетах) на посаді «молодші медичні сестри з догляду за хворими» при зайнятості повний робочий день мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що посада молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентген кабінету в лікарні введена не була, тому що в рентген кабінеті не було ліжок для хворих, та не було необхідності догляду за хворими.

Також встановлено, що позивач не виконувала обов'язків молодшої медичної сестри по догляду за хворими рентгенівського кабінету, письмові докази, які б підтверджували її роботу на вказаній посаді повний робочий день в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що атестаційною комісією, яка діяла в установі відповідача при проведенні атестації робочих місць в установі, посада «молодша медична сестра рентген кабінету» помилково була віднесена до переліку професій і посад (Список № 2), робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, та таке віднесення суперечить затвердженому постановою Кабінету Міністрів України переліку (класифікатору), професій, які дають право на пенсію на пільгових умовах (№ 162 від 11 березня 1994 року та № 36 від 16 січня 2003 року).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відомості до трудової книжки ОСОБА_3 про займану посаду були внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої міністерствами праці, юстиції та соціального захисту населення від 29 липня 1993 року, класифікатора професій, з врахуванням посадових обов'язків та виконуваної роботи, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги про внесення змін до трудової книжки.

Отже, всупереч вимогам ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_3 не довела наявності у неї спеціального пільгового стажу роботи у несприятливих та шкідливих умовах праці з 26 січня 1991 року по 31 грудня 2015 року, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, неправильності внесення роботодавцем записів в трудову книжку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення її позову.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни та скасування відсутні.

До апеляційної скарги включені заперечення на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 14 червня 2016 року про залишення позовної заяви без руху, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Ці заперечення є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_3 звернулась до суду з трьома позовними вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнати наявність у неї спеціального пільгового стажу роботи у несприятливих та шкідливих умовах праці на посаді санітарки рентгенівського кабінету та молодшої медичної сестри по догляду за хворими рентгенівського кабінету в державному закладі «Лінійна поліклініка станції Смородино СТГО «Південна залізниця» з 26 січня 1991 року по 31 грудня 2015 року; 2) зобов'язати КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» видати їй уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу; 3) зобов'язати КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» внести зміни в її трудову книжку.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою позивач повинен сплатити судовий збір - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 13 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, роз'яснив, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Таким чином, залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без руху, суддя обґрунтовано виходив з того, що судовий збір повинен сплачуватися за три вимоги немайнового характеру, а не за одну, як вважає позивач.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 13 вересня 2016 року

залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді -