Рішення № 64019933, 12.01.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3626/16-ц

Провадження № 2/591/200/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2016 року ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 26 квітня 2006 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №20, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 38 250, 00 доларів США строком до 24 квітня 2026 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом. Цільове використання кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 26.04.2006 року, згідно до якого Позичальник придбав у власність нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та приватизовану земельну ділянку, на якій він розташований, загальною площею 800 кв.м. Відповідно до Додаткового договору від 20.06.2008 року до Кредитного договору №20 сторони досягли згоди внести до тексту Кредитного договору такі положення: п.1.2 Застосування або незастосування пунктів цього Договору, якими встановлюється порядок нарахування та розмір неустойок (штраф, пеня) за невиконання та/або неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема за прострочення Позичальником термінів погашення заборгованості, є правом Банку. Позичальник зобов'язаний сплатити нараховану йому на умовах цього Договору неустойку на першу вимогу Банку.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та Банком укладено договір іпотеки(Іпотечний договір), відповідно до якого Відповідач передав позивачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме а) житловий будинок, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; б) земельна ділянка площею 0,0800 га, на якій розташований житловий будинок.

Позичальник ОСОБА_3 не виконував покладені на нього обов'язки по своєчасному погашенню кредиту, допускав прострочення платежів, в зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, Банк просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі в перерахунку на національну грошову одиницю України (курс НБУ 25, 200907 за один долар США станом на 04.05.2016 року) 1 778 964, 16 грн., яка складається:

- заборгованість за кредитом - 33 468, 60 доларів США;

- заборгованість по відсоткам - 35 767, 81 доларів США;

- штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 34 143, 83 грн., що заборгованість за тілом та відсотками по кредиту становить 1 778 964, 16 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача судовий збір.

Представниками позивача заявлялись клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, розгляд справи неодноразово відбувався в режимі відеоконференції, але останнє судове засідання відбулось у звичайному режимі, оскільки о 15-00 годині 10.01.2017 року Київський апеляційний адміністративний суд, з яким була призначена відеоконференція, знаходився поза мережею відеоконференцзв'язку, про що складений відповідний акт (а.с. 101).

Відповідач та його представник в останнє судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався за заявами позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, зокрема з наступних причин: для надання можливості позивачу отримати додаткову правову допомогу, для надання можливості представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи, в зв'язку з проходженням представником позивача медичного обстеження та лікування (а.с.51, 66, 85).

В останнє судове засідання представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з його участю у іншому судовому засіданні (а.с.100), однак суд не вважає вказану причину поважною, тим більше, що судове засідання у іншій справі призначено на інший час.

З часу відкриття провадження у справі 09.08.2016 року ні відповідач ОСОБА_3, ні його представник ОСОБА_4 не надали суду усних чи письмових заперечень проти позову, хоча об'єктивно мали таку можливість, ні відповідач, ні його представник не з'являлись в судові засідання, подаючи заяви та штучно затягуючи розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 26 квітня 2006 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 20 (а.с.5-12).

Відповідно до умов Договору відповідачу ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 38 250, 00 доларів США строком до 24 квітня 2026 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом.

20.06.2008 року між сторонами будо укладено Додатковий договір до Кредитного договору №20 від 26 квітня 2006 року, відповідно до якого було досягнуто згоди внести до тексту Кредитного договору положення (п. 1.1 та п.1.2), щодо порядку нарахування та розміру неустойки (штраф, пеня) за невиконання або неналежне виконання позичальником умов Договору ( а.с.13)

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 26 квітня 2006 року (а.с.15-17).

Відповідно до вимог Договору іпотеки відповідач передав позивачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме: а) житловий будинок, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; б) земельну ділянку площею 0,0800 га, на якій розташований житловий будинок (а.с.15-17).

Відповідно до п. 3.2.4 кредитного договору, Банк має права дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань зо договором (а.с.10 зворот).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредиту та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позивальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором станом на 04 травня 2016 року складає 1 778 964, 16 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 33 468, 60 доларів США; заборгованості по відсоткам - 35 767, 81 доларів США; штрафу(пені) за несвоєчасне погашення кредиту - 34 143, 83 грн., що в перерахунку на національну грошову одиницю України( курс НБУ 25, 200907 за один долар США станом на 04.05.2016 року) становить 1 778 964, 16 грн. (а. с.7-8).

Однак, беручи до уваги те, що позивач не надав суду уточненого розрахунку заборгованості з врахуванням раніше прийнятого рішення суду про стягнення сум заборгованості, суд лише частково погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, з огляду на таке.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 26 листопада 2010 року Зарічним райсудом м. Суми було винесено рішення по справі №2-3550/10р. за позовом ПАТ «ВіЕйБіБанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 103).

Вказане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

Вказаним рішенням з відповідача ОСОБА_3 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк" прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 336 934,06 грн. Звернувши стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 39 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_3 (а.с.103).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який мається в матеріалах цивільної справи № 2-3550/10 за позовом ПАТ «ВіЕйБІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу та був оглянутий в судовому засіданні по даній справі, станом на 02 квітня 2010 року існувала заборгованість за кредитним договором № 20 від 26 квітня 2016 року у розмірі 40 289,81 доларів США, яка складається: з заборгованості за кредитом - 33 468,60 доларів США (з яких простроченої заборгованості - 2 709,46 доларів США, строкової заборгованості - 30 759,14 доларів США), процентів за користування кредитом - 6 821,21 доларів США. В перерахунку на національну одиницю України (еквівалент по курсу НБУ 7,925 грн. станом на 02 квітня 2010 року) загальна сума заборгованості: 319 296,71 грн., нарахована суму штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання - 17 007 грн. (а.с.14 справа № 2-3550/10), всього: 336 934,06 грн. (а.с. 102).

Тобто, хоча суд у своєму рішенні від 26.11.2010 року зазначив лише загальну суму стягнутої заборгованості за кредитним договором в сумі 336 934,06 грн., враховуючи те, що позов було задоволено повністю, та враховуючи розрахунок заборгованості, вбачається, що в дану суму заборгованості увійшла і сума заборгованості за кредитом - 33 468,60 доларів США, і сума процентів за користування кредитом - 6 821,21 доларів США.

Оскільки вищевказаним рішенням суду вже стягнуто заборгованість по кредиту та процентам з відповідача на користь банка, суд вважає, що позивач невірно повторно включив до суми заборгованості у даній справі заборгованість по кредиту у сумі 33 468,60 доларів США та заборгованість за відсотками у сумі 35767,81 доларів США за весь період дії договору.

Враховуючи, що раніше рішенням суду вже була стягнута заборгованість, в тому числі: за кредитом у сумі 33 468,60 доларів США, і проценти за користування кредитом в сумі 6821,21 доларів США, то вказані суми не підлягають включенню до розрахунку заборгованості у даній справі, оскільки це буде подвійним стягненням.

Оскільки рішення суду не виконувалось, Банк продовжував нарахування процентів та неустойки (штраф, пеню) за несвоєчасне погашення кредиту.

З розрахунку заборгованості, прикладеного до позову (а.с.7-8), вбачається, що заборгованість за процентами обрахована Банком станом на 04.05.2016 року за весь період виникнення заборгованості у сумі 35767,81 доларів США, а пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань обрахована Банком за останній рік перед зверненням до суду: з червня 2015 року по травень 2016 року у сумі 34143,83 грн. (а.с.7-8).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 7.3 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

Оскільки на даний час заборгованість за кредитом залишається непогашеною, то дія Договору не припинена.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 6-157цс16, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов основного кредитного договору, та правової позиції, що обов'язкова для судів, суд вважає обґрунтованою вимогу банку в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми заборгованості по процентам та штрафу (неустойки) за несвоєчасне погашення кредиту.

Водночас, суд приймає до уваги, що в іншій справі рішенням суду від 26.11.2010 року з відповідача вже стягувались заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 6821,21 доларів США, а тому визначена в позові у даній справі сума заборгованості за відсотками в сумі 35767,81 дол. США підлягає зменшенню на 6821,21 доларів США, і становить 28946,60 доларів США (35767,81 - 6821,21 = 28946,60)

Щодо суми нарахування штрафу (неустойки) за несвоєчасне погашення кредиту, то суд звертає увагу, що штраф/пеня (неустойка) за несвоєчасне виконання зобов'язань була обрахована Банком за один рік перед зверненням до суду: з червня 2015 року по травень 2016 року у сумі 34143,83 грн. (а.с. 8), що відповідає вимогам ст. 258 ЦК України щодо встановлення скороченої позовної давності (один рік) до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи також, що вказаний розмір неустойки (штрафу) 34143,83 грн. не перевищує розміру невиплаченої суми кредиту та процентів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення прозову в цій частині та стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 34143,83 грн.

Таким чином, суд вважає необхідним частково задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, що складається: заборгованість за відсотками у сумі 28 946,60 доларів США що станом на 18.07.2016 року еквівалентно 729 454,32 грн.; штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 34 143,83 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вбачається, що позовні вимоги були заявлені на суму 1 778 964,16 грн., але задоволені частково в сумі 763598,15 грн., що становить 43% від заявлених вимог.

Таким чином, в зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину понесеного позивачем судового збору у сумі 11 474,34 грн., що становить 43% від суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову (43% від 26684,50 грн. = 11 474,34 грн.).

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором, що складається: заборгованість за відсотками у сумі 28946,60 доларів США що станом на 18.07.2016 року еквівалентно 729 454,32 грн.; штраф (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 34 143,83 грн.; а також частину понесеного позивачем судового збору у сумі 11 474,34 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено в п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми (підпис) Г.В.Кривцова