Ухвала суду № 63955393, 21.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
21.12.2016
Номер справи
821/110/13-а
Номер документу
63955393
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/110/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

04.01.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень рішень від 10.09.2012р. № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7 993 422,5 грн., у тому числі за основним платежем на 6 422 548,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 570 874,5 грн. та № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 7 495 672,0 грн., у тому числі за основним платежем на 6 219 990,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 275 682,0 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем порядку формування валових доходів та валових витрат: заниження доходу у зв'язку із неправильним відображенням у податковому обліку сум отриманих передплат та завищення витрат у зв'язку із не підтвердженням їх даними бухгалтерського обліку, не підтверджені посиланнями на первинні бухгалтерські та податкові документи позивача та спростовуються даними бухгалтерського обліку. Доводи відповідача про визнання нікчемними правочинів з ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_2Ф., ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», ТОВ ТД Діаніт», ТОВ «Агро Мост» по придбанню товарів у постачальників та частково подальшого його продажу покупцям, які вплинули на донарахування ПДВ та податку на прибуток, позивач вважає суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора інспектора, оскільки зроблені за відсутності рішення суду, правочини позивача із його контрагентами ніким не оспорені, є законними та виконані у повному обсязі, тому не можуть бути застосовані і наслідки визнання правочину недійсним - зменшення валових витрат та податкового кредиту. Позивач наполягає, що угоди реально виконані, придбаний товар - використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, а тому спірні суми були правомірно ТОВ віднесені до валових витрат та податкового кредиту. Також позивач зазначає, що не може нести відповідальність за можливі порушення податкового та іншого законодавства його постачальниками, оскільки законодавством передбачено виключно індивідуальна відповідальність за виконання кожним суб'єктом господарювання своїх податкових обов'язків.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарським операціям з зазначеними контрагентами. До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок наявності податкової інформації про відсутність реальності вчинення господарських операцій зазначеними контрагентами у перевіряємому періоді. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 10.09.2012р. № НОМЕР_1 - повністю; № НОМЕР_2 в частині визначення зобов'язань із податку на додану вартість за основним платежем на 5 707 518,13 грн. та штрафними санкціями на 1 147 564,04 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ та ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» ставлять питання про скасування судового рішення: позивач в частині відмови в задоволенні позову, відповідач в частині задоволення позовних вимог, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняттям нової постанови: позивач про задоволення позову в повному обсязі, відповідач про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

В ході проведення податковим органом планової виїзної перевірки ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р., за результатами якої 21.08.2012р. складений акт № 1646/22-1/36419799, встановлені порушення:

- п.1.32 ст.1; п.4.1 ст.4; пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11; п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 (абз.4) п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР ''Про оподаткування прибутку підприємств"; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14; п.135.1, п.135.2 ст.135; пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 422 548 грн.,

- п.4.1 ст.4; пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1. пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 219 990 грн., та завищенийзалишок від'ємного значення ПДВ (ряд.24 Декларації за березень 2012 року на суму 255 066 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок включення до складу доходів та податкових зобовязань отриманих позивачем передплат у 2 та 4 кварталах 2010 року; зменшенням витрат та податкового кредиту, що були сформовані на підставі правочинів, визнаних відповідачем нікчемними. Крім того, відповідачем на підставі порівняння даних бухгалтерського обліку позивача та відповідних задекларованих ним показників було зменшено як не підтверджені валові витрати позивача за 2010 рік, зменшений податковий кредит у звязку з включенням до його складу ПДВ сплаченого в інтересах іншого субєкта господарювання та зменшено відємний залишок з ПДВ на початок перевірки у звязку з не відображенням у декларації з ПДВ результатів попередньої перевірки.

За висновками акту перевірки 10.09.2012р. ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на 7 993 422,5 грн., у тому числі за основним платежем на 6 422 548,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 570 874,5 грн.,

- № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 7 495 672,0 грн., у тому числі за основним платежем на 6 219 990,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 275 682,0 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з неправомірного завищення позивачу валового доходу, оскільки ДПІ не підтвердила свої висновки щодо не включення отриманих позивачем передплат у 2 та 4 кварталах 2010 року відповідними документами, керуючись лише порівнянням даних бухгалтерських рахунків з показниками декларації з податку на прибуток. Також суд вважав недоведеними висновки ДПІ про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціям з ПП Трансагрогруп, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Таврійська зернова компанія, ПП Житниця, ТОВ ЗК Агромир, ПП ВКФ Вариатор Плюс, ТОВ Фірма Імперія, ТОВ ТД Майнер, ТОВ ВП Укртермаш, ПП ТАС Агротранс, ТОВ НВО Мета, ТОВ ТД Діаніт, ТОВ Агро Мост, які ДПІ вважає нереальними.

Відмовляючи у позові, суд вважав обґрунтованими висновки ДПІ щодо завищення позивачем податкового кредиту по господарським відносинам з ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" на суму 24 237,44 грн. та по операціям з ФОП ОСОБА_2 за червень 2010р. на суму 488 234,43 грн., а всього на суму 512 471,87 грн.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно пп.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону №334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка

з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають

продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В акті перевірки податковий орган стверджує, що ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" неправильно розрахував валові доходи за 2-4 квартали 2010 року, зокрема не вирахував з валового доходу передплати, раніше наданих у звітних періодах, чим занизив валові доходи на 1 157 254 грн. (стор.82-83 акту перевірки).

Судом першої інстанції вірно зазначено та не спростовано відповідачем, що сума неправильно оподаткованої передплати визначена податковим органом шляхом порівняння залишків кредиторської заборгованості на кінець та на початок звітних податкових періодів по бухгалтерських рахунках 70 "Дохід від реалізації" та 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями". При цьому конкретний перелік субєктів господарювання, що здійснили передплату позивачеві у 2010 році, податковим органом не зясований, тобто виявлені порушення стосовно формування валових доходів не підтверджено із посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Не спростовані відповідачем і посилання ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ", що при обчисленні валових доходів за 2010 рік ревізором була допущена арифметична помилка на суму 1 387 700 грн. (т.2 а.с.113).

З аналогічних підстав податковим органом зменшено валові витрати позивачу за 2-4 квартали 2010 рік на 707 599 грн. та інших витрат на 377 650 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, , що таке завищення податковим органом зроблено шляхом порівняння даних бухгалтерських рахунків позивача з показниками декларації з податку на прибуток. При цьому податковим органом не з'ясовано причину такої розбіжності та які саме витрати були надмірно включені позивачем до податкової звітності. У той же час позивач, посилаючись на первинні документи та дані звітності пояснив, що податковим органом не було прийнято до уваги витрати, які не відображаються у бухгалтерському обліку, як витрати в силу відмінності їх формування за стандартами бухгалтерського обліку та Закону № 334/97-ВР, зокрема, передплата за електроенергію, від'ємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та інше.

Для з'ясування документального підтвердження висновків акту перевірки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015р. по справі призначена судово-економічна експертиза.

У мотивувальній частині висновку судового експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.06.2016р. № 242/243/244 зазначено про неможливість надати оцінку правомірності висновкам ДПІ про заниження ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" валових доходів та завищення валових витрат за 2-4 квартали 2010 року, в звязку із ненадання на дослідження експерту помісячних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів до них, а також будь-яких додатків до акту перевірки.

Судова колегія враховує, що матеріали справи на час проведення експертизи містили додаток № 1 до акту перевірки "Довідка про загальну інформацію щодо ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" та результати його діяльності за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.", довідка "Результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" та опрацювання ризикових операцій за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.", а також журнали-ордери і відомості по рахункам за 2010 рік: 3772 (розрахунки з іншими дебіторами), 6852 (розрахунки з іншими кредиторами), 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) (т.2 а.с.128-133, т.3 а.с.62-74, 84-100).

Непідтвердження судовим експертом зазначених висновків податкового органу за наявності первинної бухгалтерської документації та довідкової інформації, на думку судової колегії, зайвий раз підтверджує неспроможність вказаних висновків ДПІ.

За недоведеністю відповідачем висновків акту перевірки щодо заниження ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" валових доходів та завищення валових витрат за 2-4 квартали 2010р., судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції про протилежне.

У періоді, що перевірявся, порядок формування валових витрат та податкового кредиту визначався ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст.138,198 ПК України, про що докладно наведено у постанові суду першої інстанції.

Відповідно до зазначених вимог закону не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (розрахункові, платіжні та інші документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), а також суми витрат на придбання або виготовлення товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Отже, будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зазначаючи про правомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ПП Трансагрогруп, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Таврійська зернова компанія, ПП Житниця, ТОВ ЗК Агромир, ПП ВКФ Вариатор Плюс, ТОВ Фірма Імперія, ТОВ ТД Майнер, ТОВ ВП Укртермаш, ПП ТАС Агротранс, ТОВ НВО Мета, ТОВ ТД Діаніт, ТОВ Агро Мост, суд першої інстанції вірно врахував наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, за виключенням господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 у червні, серпні 2010р., коли у контрагента позивача було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Судова колегія враховує, що основним видом діяльності ТОВ Верхньосірогозький ОПЗ є виробництво нерафінованої олії та здійснення оптової торгівлі продуктами переробки насіння соняшника (олія нерафінована, шрот соняшниковий), господарські операції з ПП Трансагрогруп, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Таврійська зернова компанія, ПП Житниця, ТОВ ЗК Агромир, ТОВ Фірма Імперія, ТОВ ТД Майнер, ТОВ ВП Укртермаш, ПП ТАС Агротранс, ТОВ "ТФ"Діаніт", ТОВ "Агро-Мост" повязані з придбанням соняшника, макухи та шроту соняшника.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій судом першої інстанції допитані ОСОБА_3 - директор ТОВ ТД Діаніт, ОСОБА_4 директор ТОВ Укртермаш, ОСОБА_5 директор ТОВ Таврійська зернова компанія, які підтвердили господарські операції із позивачем та оглянули первинні бухгалтерські документи і підтвердили справжність своїх підписів.

Доводи ДПІ про не підтвердження господарських операцій позивача з ПП Трансагрогруп, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Таврійська зернова компанія, ПП Житниця, ТОВ ЗК Агромир, ПП ВКФ Вариатор Плюс, ТОВ Фірма Імперія, ТОВ ТД Майнер, ТОВ ВП Укртермаш, ПП ТАС Агротранс, ТОВ НВО Мета, ТОВ ТД Діаніт, ТОВ Агро Мост ґрунтуються на податкової інформації щодо відсутності підприємств за юридичною адресою, наявності сумнівних контрагентів в ланцюгу постачання, відсутність ТТН або недоліки в їх заповненні, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень покладається на такого субєкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від зазначених контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Так, господарські операції позивача із ПП "ТАС Агротранс" за жовтень-грудень 2010р. рівно як і господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2010р., з ТОВ "ПВО Мета" за серпень 2010р., з ТОВ ТД "Діаніт", були предметом позапланової документальної перевірки ДПІ, за результатами якої 29.07.2011р. складений акт № 14/23-206/36419799. На підставі даного акту перевірки 11.08.2011р. податковим органом складене податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про збільшення грошових зобовязань з ПДВ на суму 776 890 грн. Зазначене ППР оскаржене позивачем до суду та постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011р. у справі 2а-5395/11/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012р., частково скасовано. Суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу про визнання правочинів нікчемними та зменшення у звязку із цим податкового кредиту позивача із зазначеними контрагентами, погодившись лише із зменшенням податкового кредиту за серпень 2010р. у сумі 30268,5 грн. за господарською операцією із ФОП ОСОБА_2, який з 31.05.2010р. не мав права виписувати податкові накладні.

Згідно розрахунку грошового зобовязання з податку на прибуток та ПДВ по ППР від 10.09.2012р. № 000662200 та № НОМЕР_4, наданого представником ДПІ в ході апеляційного розгляду справи, господарські операції позивача з ПП "ТАС Агротранс" та ТОВ НВО "Мета" вплинули на збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток (т.3 а.с.318).

Враховуючи, що судом при розгляді справи № 2а-5395/11/2170 надана оцінка операціям позивача з ТОВ НВО "Мета" як реальним, а при розгляді даної справи податковим органом не надані нові докази на підтвердження безтоварності такої операції або її фіктивності, судова колегія відповідно до ч.1 ст.72 КАС України вважає встановленими обставини щодо чинності та реальності угод позивача з ТОВ НВО "Мета".

Додаткові докази апелянта - ДПІ у даній справі щодо не підтвердження реальності операцій позивача з ПП "ТАС Агротранс" у вигляді вироку Суворовського районного суду м.Херсона від 16 травня 2014р., стосовно ОСОБА_6, яка створила фіктивні підприємства ТОВ "Альтекс-Юг" та ПП "Стилет-Юг", які мали відносини з ПП "ТАС Агротранс", судова колегія вважає такими, що не спростовують висновку суду.

Так, податковим органом не ідентифіковані товари, які отримані ПП "ТАС Агротранс" від ТОВ "Альтекс-Юг" та ПП "Стилет-Юг", та які поставлені ПП "ТАС Агротранс" позивачу, не зясовано, чи мав ПП "ТАС Агротранс" відносини з іншими контрагентами по придбанню соняшника не лише в період жовтня-грудня 2010р., а відтак відсутні підстави для висновку про безтоварність операцій по поставці позивачу соняшнику по ланцюгу постачання.

Тому судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо встановлення реальності операцій позивача з ПП "ТАС Агротранс" при розгляді іншої адміністративної справи.

Щодо господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2010р. суд при розгляді справи № 2а-5395/11/2170 погодився з тим, що оскільки ФОП ОСОБА_2 31.05.2010 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ, він не мав права після 31.05.2010р. виписувати податкові накладні. Тому зменшив позивачу податковий кредит по операції з ФОП ОСОБА_2 на 30 268,5 грн.

Враховуючи, що до складу грошового зобовязання з ПДВ по ППР від 10.09.2012р. № НОМЕР_4 повторно нарахована сума 30 269 грн. по операціям позивача з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2010р., що підтверджується розрахунком грошового зобовязання, суд першої інстанції обґрунтовано вважав неправомірним включення даної суми до нарахованих зобовязань з ПДВ.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для невключення до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та невключення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій, які відбулись. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по придбаним Позивачем товарам. Таким чином наявність порушень в заповненні ТТН може свідчити лише про факт порушення правил перевезення автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства. Крім того, судом встановлено, що згідно копії протоколу обшуку від 28.02.12, ст. слідчим з ОВС СВ ДПС Херсонської області м-р п/м ОСОБА_7 на підставі постанови від 22.02.12 за участю ст. о/у УДСБЕЗ ОСОБА_8, о/у СДСБЕЗ ОСОБА_9 вилучені документи ТОВ Верхньосірогозький ОПЗ, а саме: папки із документами за період з січня по грудень 2010 року включно та системні блоки. Перевірка господарської діяльності ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" за період 2010 року проводилась в приміщенні ДПС Херсонської області за місцем знаходження вилучених документів. Позивач стверджує, що під час вилучення були наявні усі документи, в тому числі і по господарським операціям із поставки соняшника та жмиха соняшника договори, видаткові і податкові накладні, ТТН. Проте, вилучення документів проводилось без їх опису, у протоколі обшуку вказані лише назви папок.

Суд першої інстанції вірно погодився із позицією позивача, що останній не може нести відповідальність за часткову нестачу певних первинних документів під час перевірки, зокрема частини ТТН, яка проводилась за 2010 рік без його участі у приміщенні ДПІ на підставі вилучених документів.

Предметом розгляду даної справи є також підтвердження операцій позивача з ФОП ОСОБА_2 за травень і червень 2010р. Оскільки належних доказів нереальності операцій позивача з даним контрагентом-постачальником у травні 2010 р., коли ФОП ОСОБА_2 вправі був складати податкові накладні, відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з цим контрагентом у травні 2010р.

Разом з цим, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки у червні 2010р. ФОП ОСОБА_2 не мав права на виписку податкових накладних, податковий кредит по операціям за червень 2010р. обґрунтовано зменшений податковим органом на суму 488 234,43 грн.

Судова колегія зазначає, що при цьому не мають значення обставини щодо обізнаності позивача відносно факту анулювання ФОП ОСОБА_2 свідоцтва платника ПДВ,тому вважає хибними відповідні доводи апелянта - позивача.

Враховуючи, що анулювання свідоцтва платника ПДВ не впливає на можливість віднесення вартості товару до складу валових витрат, відсутні підстави для їх зменшення позивачу. Тому відсутні підстави для зменшення валових витрат позивачу за рахунок операції з ФОП ОСОБА_2 у червні 2010р.

З розрахунку грошових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ по ППР від 10.09.2012р. № 000662200 та № НОМЕР_4 вбачається, що на їх нарахування не вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Діаніт" та ТОВ "Агро-Мост", тому судова колегія вважає за недоцільне надавати їм правову оцінку.

Оскільки позивачем в ході перевірки надано відповідачу всі первинні документи, якими підтверджується виконання господарських операцій по угодам з з ПП Трансагрогруп, ФОП ОСОБА_2, ТОВ Таврійська зернова компанія, ПП Житниця, ТОВ ЗК Агромир, ПП ВКФ Вариатор Плюс, ТОВ Фірма Імперія, ТОВ ТД Майнер, ТОВ ВП Укртермаш, ПП ТАС Агротранс, ТОВ НВО Мета, зокрема договори, податкові та видаткові накладні (що відображено у акті та додатку № 4), які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р., а доводи ДПІ ґрунтуються лише на податковій інформації про відсутність певних контрагентів позивача за місцем знаходження, неможливості проведення зустрічних звірок та наявність сумнівних контрагентів у другому ланцюгу постачання, про що докладно зазначено судом першої інстанції, що є недостатнім для висновків про не підтвердження господарських операцій та порушення позивачем податкового законодавства, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо неправомірного зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами.

Мотивувальна частина висновку судового експерта від 27.06.2016р. містить посилання щодо підтвердження висновків акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ПП ВКФ"Варіатор-Плюс" на суму 1 524,17 грн. в звязку із відсутністю відповідної податкової накладної (стор.10зв-11 висновку). Судова колегія вважає хибними вказані висновки експерта, оскільки згідно акту перевірки позивач підтвердив отримання послуг від ПП ВКФ "Варіатор-Плюс" актом та податковою накладною (стор.35 акту перевірки). З акту перевірки також вбачається, що податковий орган висновки щодо заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток по операції з цим контрагентом ґрунтував на іншому, а саме, на ухиленні директора підприємства від спілкування з працівниками податкової міліції.

Згідно акту перевірки та розрахунку грошових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ по ППР від 10.09.2012р. № 000662200 та № НОМЕР_4 вбачається, що на визначення грошового зобовязання з ПДВ вплинули висновки щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення з ПДВ за березень 2012р. на 255 066 грн. Вказане порушення згідно акту перевірки мало місце внаслідок неврахування позивачем висновків попередньої перевірки, за результатами якої 23.06.2010р. складений акт № 2916/23-5/36419799, щодо завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за березень 2010 р. на 1 880 691 грн.(стор 108 акту перевірки).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржив висновки акту перевірки до суду, які визнані безпідставними щодо порушень порядку формування податкового кредиту та зобовязань із ПДВ за період квітень 2009р. березень 2010р., в тому числі і завищення залишку від'ємного значення ПДВ за березень 2010 року на суму 1880691,0 грн. Так, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. у справі № 2а-5988/10/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012р., скасоване в т.ч. складене на підставі цього акту податкове повідомлення рішення щодо ПДВ у повному обсязі. Вищий адміністративний суд України постановою від 19.11.2013р. підтвердив висновки Херсонського окружного адміністративного суду в цій частині.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що після складення акту перевірки 23.06.2010р. № 2916/23-5/36419799 до складення акту перевірки від 21.08.2012р. № 1646/22-1/36419799 висновки відповідача стосовно завищення позивачем відємного значення на 1 880 691,0 грн. були предметом судового розгляду, тобто були не узгодженими і у позивача був відсутній обовязок відобразити ці висновки у податковій звітності.

Вказані обставини не враховані експертом при проведенні дослідження, тому висновки експертизи про документальне підтвердження висновків акту перевірки ДПІ щодо завищення позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за березень 2012р., судова колегія не вважає законними та обґрунтованими.

За актом перевірки та розрахунку грошового зобовязання з податку на прибуток та ПДВ по ППР від 10.09.2012р. № 000662200 та № НОМЕР_4 встановлено, що позивачу зменшений податковий кредит за квітень 2010 року на суму 24 237,44 грн. у звязку з порушенням позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР по господарським відносинам з ВАТ ЕК Херсонобленерго.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що позивач 15.05.2009р. уклав з ВАТ ЕК Херсонобленерго договір поруки №18411/2, щодо виконання обовязків по сплаті за спожиту електроенергію ПП Сервіс АПК. ПП Сервіс АПК обовязків щодо сплати вартості за спожиту електроенергію не виконало, тому заборгованість сплатив позивач, ПДВ по цій операції склав 24237,44 грн. Під час перевірки позивачем не було доведено зв'язок господарської діяльності ПП Сервіс АПК з отриманням оподаткованих доходів позивача за 2010 рік, тому ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" визнав правомірність позиції податкового органу із даного питання. Таким чином, суд першої інстанції правомірно виключив із складу податкового кредиту позивача за квітень 2010 року ПДВ у сумі 24237,44 грн., сплаченого ВАТ ЕК Херсонобленерго за борговими зобовязаннями ПП Сервіс АПК.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції вірно скасоване ППР № 000662200 в повному обсязі та залишено зобовязання з ПДВ по ППР № 000672200 по операціям з ФОП ОСОБА_2 та ВАТ "ЕК"Херсонобленерго".

При цьому судова колегія враховує висновок судового експерта від 27.06.2016р., яким не підтверджені висновки акту перевірки як по податку на прибуток, так і податку на додану вартість.

Судовим експертом надані і альтернативні висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток на суму 431 000 грн. та податку на прибуток на суму 806 419 грн. Проте, вони є прийнятними лише в разі доведення завищення позивачем валових доходів на суму 1 157 254 грн., завищення валових витрат на суму 1 085 249 грн. та невідображення зобовязань з ПДВ на суму 231 649 грн. Судова колегія враховує, що вказані порушення заперечуються та спростовуються позивачем, про що зазначалось раніше, та не доведені відповідачем, тому не вважає за можливе враховувати їх при вирішенні справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий:Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:А.В.Крусян

Попередній документ : 63955381
Наступний документ : 63955402