Постанова № 63814639, 19.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2071/16-п Номер провадження 33/786/264/16Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1,

з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, вул, Байрацька, 24а, одружений, інвалід ІІ групи, працює ПрАТ «Миргородський Агрошляхбуд»

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови, 02.09.2016 рокуо 17 год. 30 хв. в м. Миргород по вул.Полтавська, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України.

При призначенні покарання суд врахував особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, його відношення до вчиненого адміністративного правопорушення та призначив стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову судді незаконною, оскільки винесена без повного, всебічного зясування даних про особу порушника, ступеня його вини, майнового стану, помякшуючих і обтяжуючих обставин.

Зазначає, що суд розглянув справу у його відсутність, що порушило його право на захист та не зясував обставини, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому висновок судді ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції є помилковими.

Так, ОСОБА_2 при розгляді матеріалу в апеляційній інстанції пояснив, що 02.09.2016 року близько 17 год. він, керуючи власним автомобілем рухався в напрямку власного помешкання, коли потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, а саме, щоб уникнути зіткнення з велосипедистом, який виїхав на його смугу руху, зїхав в лісопосадку, що зліва по ходу напрямку його руху за узбіччям. Внаслідок вказаної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, струс головного мозку та множинні забійні рани голови, що підтвердив наданою суду довідкою з Миргородської центральної районної лікарні. До місця пригоди підїхав сусід ОСОБА_2 ОСОБА_3 який допоміг йому вийти з автомобіля та відвіз його додому, а сам повернувся на місце пригоди, щоб доставити автомобіль ОСОБА_2 до господарства останнього. Вдома йому також надавала допомогу і ОСОБА_4, яка також проживає поруч. В цей час до нього зайшов ОСОБА_5, з яким вони випили горілки. Через певний проміжок часу ОСОБА_3 повернувся та, з огляду на наявну травму голови, наполіг на зверненні до лікувального закладу за медичною допомогою, куди вони і вирушили. На час перебування ОСОБА_2 в лікарні в травматологічному відділенні, до лікарні приїхали працівники поліції, які і склали протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що на момент керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння він не перебував.

Допитані в ході апеляційного розгляду свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю підтвердили викладені ОСОБА_2 обставини, при цьому зауважили, що ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди,тобто о 17.00 год. не перебував в стані алкогольного спяніння, принаймні явні ознаки алкогольного спяніння були відсутні.

Свідок ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду суду повідомив, що зустрів ОСОБА_2 02.09.2016 року біля 17 год. на місці роботи останнього, при цьому ОСОБА_2 в стані алкогольного спяніння не перебував.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З урахуванням наявних в адміністративному матеріалі даних та додатково досліджених доказів в ході апеляційного розгляду, приходжу до висновку, що уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного спяніння саме під час керування належним йому транспортним засобом.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню з закриттям справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.М.Герасименко