Ухвала суду № 63526404, 14.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Гордійчук С.О., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року вказаний позов задоволено: надано ОСОБА_4 додатковий строк в один місяць для подання заяви до Костопільської нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починати рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що позивач мав об'єктивну можливість подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Доводить, що позивач не мав будь-яких непереборних, істотних труднощів у здійсненні необхідних дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини не було. Додає, що позивач був присутній на похороні батька, отримав свідоцтво смерть, проте пропустив строк звернення до нотаріальної контори. Зауважує, що позивач, перебуваючи на службі в армії, міг надіслати таку заяву поштою, проте цього не зробив. Вказує, що в матеріалах справи відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій. Стверджує, що позивачу було достовірно відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його неповнолітня сестра, яка проживала окремо від позивача, і яка не була залучена до участі у справі як відповідач, хоча саме вона є спадкоємцем першої черги після смерті батька. Покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2014 року помер батько позивача - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1,

______________

Справа № 564/1352/16-ц Головуючий в суді І інстанції - Цвіркун О.С.

Провадження № 22-ц 787/2134/2016 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.

виданим 15.04.2014р. відділом ДРАЦС реєстраційної служби Костопільського РУЮ у Рівненській області (а.с. 8).

Факт родинних відносин позивача та померлого ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 06.12.1994р. Костопільським РВ РАЦС (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 як син померлого.

Звертаючись до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_4 обґрунтовував свої вимоги тим, що пропустив цей строк з поважних причин, оскільки з квітня місяця 2013 року по травень 2015 року перебував на строковій військовій службі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався передбаченим законом правом визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцю, який пропустив його з поважних причин та виходив з того, що причини, в силу яких позивач невчасно звернувся до нотаріальної контори, - перебування на строковій військовій службі - є поважними.

На підтвердження даного висновку в рішенні містяться необхідні доводи та обґрунтування, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ч.1 ст. 1269 , ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що причини пропуску позивачем строку звернення із заявою про прийняття спадщини є неповажними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Так, із військового квитка ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 вбачається, що він 16 квітня 2013 року був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України та звільнений в запас 09 квітня 2015 року (а.с. 9-10).

Згідно ст.ст. 131, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці, які проходять строкову військову службу розміщуються в казармах. Військовослужбовці строкової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення і в межах гарнізону. Виїзд військовослужбовців строкової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 проходив службу у військовій частині А 1358, яка розміщена в с. Цветоха, Славутського району Хмельницької області. За межі військової частини він вибував у відпустку тривалістю 3 (три) дні, включаючи час на дорогу, щоб бути присутнім на похороні батька.

Такі обставини колегія суддів розцінює як поважні причини пропуску ОСОБА_4 строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і вважає висновок місцевого суду щодо надання додаткового строку законними та обґрунтованими.

Колегія суддів бере до уваги доводи позивача про те, що після закінчення служби в армії він не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки розраховував, що ніякого спору щодо спадщини батька не буде, оскільки спадкоємцями першої черги є він та його сестра, яка відмовилась від прийняття спадщини на його користь, про що подала в нотаріальну контору відповідну заяву.

Колегія суддів враховує також ті обставини, що позивач іншого житла, окрім будинку покійного батька, не має, а апелянт є спадкоємцем другої черги, який житлом забезпечений.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з заявою про прийняття спадщини.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Гордійчук С.О.

підпис Григоренко М.П.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.