Постанова № 63483489, 14.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1178/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

14 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №6302-15, №6303-15, №6304-15, №6305-15 від 25.08.2015 року, винесені Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_4, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03.12.2010 року та на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, є власником земельної ділянки, площею 0,2602 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

03.04.2015 року до Вінницької ОДПІ надійшов лист Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради №09-00-014-11559 від 02.04.2015 року, з якого відповідачу стало відомо про використання з 2010 року для виробничих потреб ОСОБА_4 земельної ділянки, загальною площею 0,2602 га по АДРЕСА_1.

Керуючись вимогами ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.08.2015 року №6305-15, №6304-15, №6303-15 та №6302-15, якими ОСОБА_4 нарахований земельний податок з фізичних осіб у загальній суму 56 918,41 грн. за період 2012-2015 роки включно.

Так, податковим повідомленням - рішенням №6305-15 від 25.08.2015 року нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11612,06 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Податковим повідомленням - рішенням №6304-15 від 25.08.2015 року нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11612,06 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. Податковим повідомленням - рішенням №6303-15 від 25.08.2015 року нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 14981,90 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Податковим повідомленням - рішенням №6302-15 від 25.08.2015 року нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 18712,39 грн., однак періоду визначення податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб не вказано.

Вважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення №№ 6302-15, 6303-15, 6304-15 та 6305-15 від 25.08.2015 року є протиправними, прийнятими з порушеннями строків їх прийняття, визначених статтею 286 Податкового кодексу України та такими, що не відповідають формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за №1236.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції і вбачає підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Згідно з п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

В силу ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно п.286.5 ст.286 Податкового Кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_4, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03.12.2010 року, є власником земельної ділянки площею 0,2602 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача обов'язку щодо сплати земельного податку згідно вимог Податкового кодексу України.

Щодо посилань позивача, які помилково було взято до уваги судом першої інстанції, щодо того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.08.2015 року прийняті з порушенням строку для їх прийняття, встановленого п. 286.5 ст. 286 ПК України та є такими, що не відповідають вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, оскільки відсутній Розрахунок податкового зобов'язання до нього, колегія суддів зауважує наступне.

Дійсно, такі порушення з боку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Вінницькій області мають місце, і в даному випадку стосовно лише податкових повідомлень-рішень № 6303-15 та №6304-15 від 25.08.2016 року, якими позивачу нараховано земельний податок з фізичних осіб за періоди з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року відповідно. Однак, на думку колегії суддів, дані порушення не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наслідком чого стане ненадходження до бюджету сум земельного податку, обов'язок сплати якого позивачем визначено вимогами Податкового кодексу України.

Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі К/800/14904/15.

Крім того, як встановлено в ході розгляду даної справи, про факт перебування у власності позивача земельної ділянки площею 0,2602 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідач дізнався лише в 2015 році із листа Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради №09-00-014-11559 від 02.04.2015 року.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, що свідчить про наявні підстави для скасування ухваленої Вінницьким окружним адміністративним судом постанови від 04 жовтня 2016 року в частині визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень № 6303-15 та №6304-15, винесених Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Вінницькій області 25.08.2016 року.

Щодо правомірності прийняття 25.08.2016 року Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Вінницькій області податкового повідомлення-рішення № 6305-15, яким позивачу нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11612,06 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 285.2 ст. 285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Таким чином, з врахуванням норм п. 102.1 ст. 102 та п. 285.2 ПК України відповідач, станом на 25.08.2015 року - дату проведення нарахування податкового зобов'язання за платежем земельний податок фізичних осіб за 2012 рік в розмірі 11612,06 грн., втратив право на здійснення такого нарахування, так як, нарахування здійснено за межами встановленого нормами податкового законодавства податкового періоду.

За таких обставин, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а відповідно податкове повідомлення-рішення №6305-15, винесене 25.08.2016 року є протиправним.

Щодо неправомірності прийняття 25.08.2016 року Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Вінницькій області податкового повідомлення-рішення № 6302-15 від 25.08.2015, яким позивачу нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 18712,39 грн. без відповідного ідентифікування періоду визначення податкового зобов'язання, то судова колегія, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в цій частині, і зазначає наступне.

В ході огляду податкового повідомлення-рішення № 6302-15 від 25.08.2015, яким позивачу нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 18712,39 грн., судовою колегією встановлено, що визначивши суму податкового зобов'язання, відповідач не ідентифікував періоду визначення вказаного податкового зобов'язання.

Пояснення представника відповідача, надане в судовому засіданні, стосовно того, що вказаним податковим повідомленням здійснено нарахування податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік судовою колегією відхиляється, оскільки жодних доказів в підтвердження вказаного не надано.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 6302-15 від 25.08.2015, яким позивачу нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 18712,39 грн., є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам п. 285.2 ст. 285 ПК України, де визначено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Таким чином, при вирішенні даного спору суд першої інстанції врахував не всі його обставини, тому висновки суду по суті справи не в повній мірі відповідають встановленим у ній обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області слід задоволити частково.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області задоволити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.08.2015 року № 6303-15, № 6304-15.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 грудня 2016 року.

Головуючий Білоус О.В. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.