Ухвала суду № 63483485, 13.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1855/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

13 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, в якому просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб віднести в порядку п.4 ч.1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вимоги ОСОБА_3 в сумі, яка перевищує встановлений законом граничний розмір відшкодування коштів за вкладами - 1250000.00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) по договорах від 06.01.2015 року №10005009861475, №00002009831443 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях, укладені ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "Дельта банк".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 06 січня 2015 року ОСОБА_3 уклав з публічним акціонерним товариством "Дельта банк" договір №10005009861475 банківського вкладу (депозиту) - "Найкращий від Миколая оn-Ііnе" у гривнях. За умовами зазначеного договору в день його укладення позивачем надано банку грошові кошти в сумі 1050000,00 грн. (один мільйон п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) для розміщення їх на (вкладний) депозитний рахунок НОМЕР_1. Також 06 січня 2015 року ОСОБА_3 уклав з публічним акціонерним товариством "Дельта банк" договір №00002009831443 банківського вкладу (депозиту) - "Найкращий від Миколая оn-Ііnе" у гривнях. За умовами цього договору в день його укладення позивачем надано банку грошові кошти в сумі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 коп.) для розміщення їх на (вкладний) депозитний рахунок НОМЕР_2.

На час повернення вкладу у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у даному банку. Підставою для запровадження тимчасової адміністрації у цьому банку стала постанова Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" до категорії неплатоспроможних". Відповідно Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці, тобто з 03.03.2015 р. по 02.06.2015 р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 р. про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" змінено строк тимчасової адміністрації, який становить шість місяців - з 03 березня 2015 р. до 02 вересня 2015 р.

Оголошенням від 05.08.2015 р. на офіційному веб-сайті Фонду в мережі інтернет повідомлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 р. продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 р. включно та відповідно продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у даному банку Кадирова Владислава Володимировича до 02 жовтня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 р. №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 р. № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк" було розміщено оголошення на сайті Фонду.

Інформація щодо початку процедури ліквідації Банку була розміщена в газеті "Голос України" № 187 (6191) від 08.10.2015 р.

Позивач 19.10.2015 р. звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" та заявив про свої вимоги до Банку.

За результатами проведеної перевірки Банк листом від 21.04.2016 р. за вих. №05- 3271105 повідомив позивача, що його кредиторські вимоги за Договорами банківського вкладу (депозиту) віднесено до сьомої черги погашення.

Не погодившись із діями відповідача, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_3 підлягають включенню до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, встановлені та визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 року (стаття 1 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 3 цього закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює функції щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частини 8 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Частинами 1, 2, 6 статті 26 цього Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено черговість задоволення вимог кредиторів до банку, відповідно до змісту ч. 1 якої:

1. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не с пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом:

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Загальна сума вкладу, яка повинна бути відшкодована позивачеві за договорами банківського вкладу, укладеним з публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", становить 1 450 000.00 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.). При цьому, вимога у розмірі 200.000,00 гривень підлягає включенню до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, відповідно, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на отримання коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а вимога в розмірі 1 250 000,00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) - до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що станом на час укладення договору банківського вкладу та внесення позивачем готівкових коштів на рахунок, у банку були відсутні підстави відмовити у зарахуванні коштів або підстави вважати, що вказаний правочин є нікчемним. Також суттєвим є те, що договір був укладений, а кошти зараховані ще до прийняття постанови Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".

Що стосується посилання апелянта на особливі (бонусні) умови договору депозиту, укладеного з позивачем, колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно із п.7 ч.4 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку.

Разом з тим, якщо спеціальні пропозиції банку щодо вкладів були однакові для всіх бажаючих укласти договір банківського вкладу та не встановлювались окремо для певної особи, то ці вклади не можуть вважатись такими, що розміщені на індивідуальній основі та на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні. Програми лояльності або спеціальні пропозиції, які передбачають додавання певних процентів на депозит у зв'язку з пролонгацією договору, соціальним статусом вкладника, акції під певні свята, є публічними пропозиціями, розрахованими на необмежене коло осіб.

Будь-яких пільг позивач не мав і не повідомляв банк про обставини, які б надавали йому можливість отримати фінансові привілеї від банку. Крім того, позивач не звертався до банку з клопотаннями встановити йому на індивідуальній основі процентну ставку, а банк не приймав відповідних рішень щодо позивача; в депозитному договорі не вказується, що спеціальна ставка встановлена на індивідуальній основі для позивача або на більш сприятливих, ніж інші умовах.

Отже, позивач, укладаючи депозитний договір, розраховував на те, що його вклад гарантується Фондом, та не міг передбачити те, що Фонд в подальшому буде інтерпретувати умови цього договору як такі, що укладені на індивідуальній основі.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності своїх висновків, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.