Постанова № 63405405, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1053/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврюка О.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроРось" звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 19 липня 2016 року № 0000021403.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що господарські операції позивача з Monsanto International Sarl є контрольованими в розумінні ст. 39 ПК України, разом з цим, всупереч вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України позивач у встановлений законом строк не подав до контролюючого органу звіт про контрольовані операції, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним та прийняте податковим органом у відповідності до вимог законодавства.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що господарські операції позивача з Monsanto International Sarl не є контрольованими в розумінні ст. 39 ПК України, а тому позивач не зобов'язаний подавати звіт про контрольовані операції, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Також зазначає, що у відповідності до вимог п.п. 39.2.1.3 п. 39.2 ст. 39 ПК України позивач був зобов'язаний, у визначні законодавством строки подати до контролюючого органу довідку, що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, однак наголошує на тому, що законодавством України не встановлено відповідальність резидентів за неподання зазначеної довідки у встановлений законодавством строк.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АгроРось» з питання неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт від 04 липня 2016 року № 860/28-10-14-03/21274294 (а.с. 11-15).

Як вбачається з акту, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

На підставі акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2016 року № 0000021403, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 365 400 грн. (а.с. 21).

На думку колегії суддів, Черкаський окружний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про правомірність зазначеного податкового повідомлення - рішення відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 39.2.1.2. п. 39.2 ст. 39 ПК України (в редакції, що була чинна у 2014 році) контрольованими є операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Згідно п.п. 39.2.1.3 п. 39.2 ст. 39 ПК України у разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції.

Підпунктом 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України встановлено, що господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

Крім того, відповідно до п.п. 39.4.2 платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту (уточнюючого звіту) про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що в розумінні ПК України операція є контрольованою за умови, якщо загальна сума такої операції платника податків з кожним контрагентів дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік, а однією із сторін такої операції є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. При цьому, обов'язок з подання до відповідного органу виконавчої влади звіту про контрольовані операції виникає тільки у тих платників податків, які здійснювали контрольовані операції протягом звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2014 року позивач здійснив імпорт насіння кукурудзи від компанії Monsanto International Sarl (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму понад 50 000 000 грн. (а.с. 103-112).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р було затверджено перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Згідно змісту зазначеного Переліку, Швейцарська Конфедерація дійсно віднесена до зазначеного переліку держав, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Разом з цим, у Швейцарській Конфедерації встановлено три ставки податку на прибуток підприємств: федеральний, кантональний та муніципальний (комунальний), що у свою чергу не заперечується податковим органом, при цьому, згідно норм ПК України, у разі коли в державі реєстрації нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток, платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток.

Отже, враховуючи те, що в державі реєстрації нерезидента (контрагента позивача), встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток, позивачем при цьому довідка про обрану нерезидентом ставку податку відповідачу надана не була, податковий орган з незрозумілих підстав дійшов висновку про те, що Monsanto International Sarl сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) в Швейцарській Конфедерації саме за ставкою, яка на 5 і більше відсоткових пунктів є нижчою, ніж в Україні. В судовому засіданні представник відповідача також не зміг дати пояснень з цього приводу.

Таким чином, на підставі власних припущень, відповідач дійшов висновку про наявність двох, визначених законом обов'язкових підстав (1-сума операції дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень; 2- нерезидент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні) для віднесення операцій позивача з нерезидентом - Monsanto International Sarl до переліку контрольованих та прийняв відносно ТОВ «АгроРось» податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції за неподання звіту про контрольовані операції, з чим помилково, на думку колегії суддів, погодився суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 09 лютого 2016 року на адресу податкового органу було направлено лист, в якому повідомлено податковий орган про те, що загальна ставка податку на прибуток у 2014 році нерезидента становить 17,8% (федеральний податок - 8,5%, кантональний податок - 9 %, муніципальний (комунальний) податок - 0,3%), що не є на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Також до зазначеного листа позивачем було додано належним чином завірені сертифікати про те, що Monsanto International Sarl дійсно є суб'єктом кантонального, комунального і федерального оподаткування (а.с. 23-29). Також, вищезазначене підтверджується листом ТОВ «Монсато Україна» № 264 від 16.09.2016 (а.с.98).

Колегія суддів звертає увагу на те, що сума операцій позивача з Monsanto International Sarl дійсно перевищує 50 000 000 грн. (що не заперечується позивачем), разом з цим ставка податку на прибуток, що сплачувалась нерезидентом не є на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, а тому колегія суддів вважає, що зазначені операції не є контрольованими, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку подавати звіт про контрольовані операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що операції між ТОВ «АгроРось» з нерезидентом Monsanto International Sarl за 2014 рік не є контрольованими в розумінні ст. 39 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 липня 2016 року № 0000021403 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що жодної відповідальності за неподання резидентом зазначеної довідки у встановлений законом строк, податковим законодавством не передбачено, натомість передбачена відповідальність резидента саме за неподання звіту про контрольовані операції, що подається тільки у разі здійснення юридичною особою контрольованих операцій.

Таким чином, оскільки позивач протягом 2014 року не здійснював контрольованих операцій з нерезидентом Monsanto International Sarl, він не зобов'язаний був подавати до контролюючого органу відповідний звіт.

Колегія суддів наголошує на тому, що неподання резидентом до контролюючого органу у встановлений законом строк зазначеної довідки, що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток, на думку колегії суддів, саме по собі не тягне автоматичного визнання таких операцій (за умови якщо їх сума яких перевищує 50 000 000 грн.) контрольованими.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство ґрунтується, в тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, який передбачає можливість трактування норм права на користь платника податку у випадку неоднозначності трактування (п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження обґрунтованості віднесення операцій позивача з нерезидентом - Monsanto International Sarl за 2014 рік до контрольованих, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової, про задоволення позову.

Керуючись ст. 155, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 19 липня 2016 року № 0000021403.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В. Бєлова

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Бєлова Л.В.