Постанова № 63278482, 08.12.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4829/16-а

Провадження № 2-а/591/489/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Бурда Б.В,

при секретарі Гребенькової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2016 року постановою головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 96 КпАП України. Зазначив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь які докази на підтвердження його вини у вчиненні цього правопорушення, він ніяких правопорушень не вчиняв, а тому просить скасувати вказану постанову як незаконну. Також заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, подали письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КпАП).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КпАП.

За приписами ст. 278 КпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із ст. 279 КпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279).

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279).

За змістом ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Нормами ст. 280 КпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 08 серпня 2016 року відповідачем - головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 21 липня 2016 року № 386/1 (а.с. 31) було прийняте рішення (Постанова №191 від 08.08.2016 року) про притягнення до адміністративної відповідальності позивача (а.с. 35), завчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 12 ст. 96 КпАП України з накладенням штрафу на користь держави.

Також судом встановлено, що в порушення вимог ст. 278, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно заявника не були зясовані всі обставини справи, а саме чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, якщо вони.

Так, у складеному протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 31) вказано, що директор ТОВ "Сервіс-Маркет" ОСОБА_1 не допустив посадових осіб ДАБК на обєкт :будівництво 10-ти поверхового будинку за адресою пр. М. Лушпи, 5 кор. 4 шляхом відмови у наданні документів щодо будівництва вказаного обєкту, а також не допущено на обєкт будівництва для його огляду, чим порушено абз. 2 п. 14 Порядку та вчинено адміністративне правопорушення визначене ч. 2 ст. 96 КпАП України.

Відповідно до Постанови №191 від 08.08.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 96 КпАП України за те, що позивач, як директор ТОВ "Сервіс-Маркет" не допустив посадових осіб ДАБК на обєкт :будівництво 10-ти поверхового будинку за адресою пр. М. Лушпи, 5 кор. 4 шляхом відмови у наданні документів щодо будівництва вказаного обєкту, а також не допущено на обєкт будівництва для його огляду, чим порушено абз. 2 п. 14 Порядку, п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва обєктів та до обєктів, що підлягають обовязковому обстеженню; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва обєктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до п. 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Частиною 2 статті 96 КпАП України встановлена відповідальність за повторне вчинення порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

В той же час, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова винесена за наслідками розгляду цього протоколу не містить зазначення фактичних обставин вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 96 КпАП України.

Фактично, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, однак відповідальність за таке правопорушення визначена ч.2 ст. 188-42 КпАП України, а не ч. 1 чи 2 ст. 96 КпАП України.

Надані відповідачами в обґрунтування своїх заперечень докази (заява про проведення перевірки, направлення на перевірки, акт та копія судового рішення) не підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 96 КпАП України, а лише вказують на факт не допущення позивачем посадової особи державного архітектурно-будівельного контролю на обєкти будівництва під час здійснення ним державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України - В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч зазначеній нормі КАС України відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення та наявності доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого саме ч. 2 ст. 96 КпАП України.

З урахуванням викладеного суд вважає що відповідач не довів правомірність прийняття рішення про притягнення позивачадо адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що позивачем пропущений строк оскарження рішення відповідача у справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, оскільки оспорювана постанова відповідачем позивачу навіть не направлялася. Дана постанова була направлена відповідачем за місцем роботи позивача та отримана ТОВ «Сервіс-Маркет» 12.09.2016 року (а.с. 56). 15.09.2016 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

У звязку з чим, суд вважає що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

З урахування наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі та скасувати як незаконну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 96 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 280, 283 КпАП України, ст.ст. 10, 11, 71, 72, 94, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати як незаконну постанову № 191 від 08 серпня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 96 КпАП України.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її повного тексту.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2016 року Суддя