Ухвала суду № 62979396, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27743/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М.,Коротких А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимир -Волинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обалсті на постанову Окружного адміністративного сулу м. Києва від 04.10.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Володимир -Волинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Володимир -Волинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного сулу м. Києва від 04.10.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 № 0002971500 Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» (відділення реалізації нафтопродуктів по Волинській області) подано до Володимир-Волинської ОДПІ декларацію акцизного податку ПАТ «Укрнафта» за червень 2015 року, в додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до якої задекларовано вартість підакцизних товарів до оподаткування, зокрема: бензини моторні - 368071,21 грн.; інші нафтопродукти - 603027,58 грн.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за червень 2015 року Позивача.

За результатами перевірки, контролюючим органом складено акт №674/15-135390 від 13.08.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку.

У вказаному акті Відповідачем зазначено, що за результатами аналізу податкової звітності Позивача, встановлено неправомірне відображення у р.5.4 та р.6.4 Додатку 6 до декларації акцизного податку вартості від реалізації товарів для комерційного використання у сумі 11752,00 грн.

Податковим органом зроблено висновок про порушення Позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в сумі 587 грн.

На підставі акта перевірки №674/15-135390 від 13 серпня 2015 року, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 0002971500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» всього в сумі 880,50 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 587 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 293,50 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями податкових органів було залишено без змін.

Згідно пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно пп.212.1.11 п.212.11 ст.212 Кодексу, платниками податку є: особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу, передбачено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, зазначено про нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

Положеннями пункту 216.9 статті 216 Кодексу, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно п.4.1 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві й надавання йому торговельних послуг.

Пунктом 4.11 вказаного Стандарту, визначено, що торговельна послуга - це додаткова діяльність суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.1 ст.698 Цивільного кодексу України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч.ч.1, 6 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналізуючи наведені правові норми, суд першої інстанції встановив, що основною ознакою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі нафтопродуктів, є продаж таких товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Об'єктом оподаткування акцизним податком в порядку ст.ст. 212, 213, 214, 216 Податкового кодексу України, є операції з роздрібної реалізації підакцизних товарів, зокрема палива.

Як встановлено, між Позивачем та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» укладено договір поставки № 26-1341в-АЗС від 01 листопада 2004 року, який є пролонгованим з урахуванням відповідних додаткових угод до нього (а.с. 42-51).

На підставі вказаного договору поставки, здійснюється поставка (відвантаження) нафтопродуктів на умовах EXW - автозаправні станції ПАТ «Укрнафта». Товар поставляється (видається) за паливними картками та скетч-картками, відповідно п.2.3 договору.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одним із видів діяльності ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» є роздрібна торгівля пальним.

Проведення господарських операцій за вказаним договором підтверджується відповідними актами приймання-передачі (а.с. 52-53).

Тобто, про товарність операцій за вказаним договором і додатковими угодами свідчать відповідні акти приймання-передачі товару.

Операції з вказаним контрагентом були відображені Позивачем, як комерційні, у додатку 6 до декларації з акцизного податку за червень 2015 року.

Таким чином, Позивачем надано всі необхідні відомості, які б підтверджували реалізацію підакцизних товарів юридичним особам для комерційного використання.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що між Позивачем та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Авіас» здійснено комерційні операції з поставки пального, які не підпадають під ознаки роздрібної торгівлі у розумінні Податкового кодексу України, зокрема пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, а отже, й підстави для їх оподаткування, як операцій з роздрібної торгівлі пальним у даному випадку відсутні.

При цьому, сам по собі договір поставки, який був укладений між Позивачем і його контрагентом, за своєю юридичною природою не має на меті задоволення особистих некомерційних інтересів, оскільки укладений між двома суб'єктами господарювання для використання товару у підприємницькій діяльності покупця або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висноком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 № 0002971500 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Володимир -Волинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного сулу м. Києва від 04.10.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.