Ухвала суду № 62913093, 15.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р.Справа № 816/418/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Посьмашної Т.С.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/418/16

за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради

до Державної фіскальної служби України, треті особи - Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області- , Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області- , Державна казначейська служба України-

про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2016 року Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (надалі по тексту - позивач, КП "Кременчукводоканал") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі по тексту - відповідач), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (надалі по тексту - третя особа 1, ГУ ДФС України в Полтавській області), Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (надалі по тексту - третя особа 2, КОДПІ ГУ ДФС України у Полтавській області), в якій просило з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам центрального питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з центрального водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради № 37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7 137 129,57 грн. (сім мільйонів сто тридцять сім тисяч сто двадцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок) відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 р. позовні вимоги Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам центрального питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з центрального водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради № 37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7 137 129,57 грн. (сім мільйонів сто тридцять сім тисяч сто двадцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок) відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради є платником податку на додану вартість.

У зв'язку зі змінами, внесеними в Податковий кодекс України, Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області з метою належного поповнення відповідного рахунку та здійснення обов'язкових платежів 04 грудня та 08 грудня 2015 року укладено Договори про організацію проведення розрахунків № 4/375-ДФС та № 6/375-ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 (а.с. 15-17).

Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області отримало субвенцію за вищевказаними договорами в загальній сумі 7 137 129, 57 грн., а саме: за договором № 4/375-ДФС від 04.06.2015 р. - в сумі 2 341 253, 57 грн. та за договором № 6/375-ДФС від 08.12.2015 р. - в сумі 4 795 876,00 грн.

Із матеріалів справи убачається, що фахівцем Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області 08 лютого 2016 року проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість КП "Кременчукводоканал" за жовтень - грудень 2015 року, за результатами якої складено акт від 08 лютого 2016 року № 145/16-03-15-01/03361655, відповідно до висновків якого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування на загальну суму ПДВ - 2 144 010,42 грн . (а.с. 22-37).

Крім того, фахівцем Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість КП "Кременчукводоканал", за результатами якої складено акт від 11.02.2016 року, яким встановлена несвоєчасна сплата узгодженої суми податку на додану вартість в сумі штрафної санкції - 1 367 947,23 грн. (/а.с. 43).

На запит позивача щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ від 09.02.2016 р. №07/920 ДФС України листом від 26.02.2016 р. № 4329 16199-99-15-01-05-15 повідомив, що Державною казначейською службою та Міністерством фінансів України провадиться робота щодо забезпечення безумовного виконання вимог Податкового кодексу України та врахування в системі електронного адміністрування ПДВ коштів, які надходять як субвенції з Державного бюджету.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника , позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС України було допущено бездіяльність щодо нездійснення зарахування коштів позивача на рахунок у системі електронного адміністрування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу, відповідно до якої система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 -1.3 статті 200 -1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом № 643, встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - електронні рахунки). На електронний рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (реєстраційної суми), а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ (пункт 200-1.4 статті 200-1 Кодексу). Сума поповнення електронного рахунку є складовою формули, визначеної пунктом 200-1.3 статті 2001 Кодексу, для обрахунку реєстраційної суми (далі - формула).

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

Відповідно до частини 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Пунктом 34 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем з метою належного поповнення відповідного рахунку та здійснення обов'язкових платежів 04 грудня та 08 грудня 2015 року укладено Договори про організацію проведення розрахунків № 4/375-ДФС та № 6/375-ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 (а.с. 15-17).

Вказаною постановою визначено механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Головним розпорядником та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінрегіон.

Пунктом 2 тієї ж постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2 /п.3/.

Пунктами 11-12 вказаної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132, і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном.

Розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка. Обласні, Київська міська держадміністрації розподіляють субвенцію між бюджетами районів, районів у м. Києві та міст обласного значення на підставі проектів договорів про організацію взаєморозрахунків, а також можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенції без розподілу її між зазначеними бюджетами за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання умов вказаних договорів позивачем отримано субвенції на погашення різниці в тарифах на загальну суму у розмірі 7 137 129,57 грн, відповідна сума була направлена на погашення заборгованості з ПДВ згідно платіжних доручень № 3 (на суму 4 795 876,00 грн.) (а.с. 20-21), № 4 ( на суму 2 341 253,57) від 25 грудня 2015 року (а.с. 18-19) та не була зарахована на відповідний електронний рахунок позивача.

Щодо доводів відповідача, що до Державної казначейської служби України 18 січня 2016 року направлено корегуючі реєстри на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгодження податкових зобов'язань платника податку та повідомляє про це ДФС України.

Як убачається із матеріалів справи, Державна казначейська служба України в наданих до суду письмових поясненнях зазначала, що відповідачем коригуючі реєстри по позивачу з ознакою коригування типу "оновлення документів в картотеці за реєстром" до Казначейства не надавались (а.с. 157-158).

Відповідно до приписів частини 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, крім іншого, з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Зазначений пункт внесений до Податкового кодексу України Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", що набрали чинності з 29 липня 2015 року.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (надалі по тексту - Порядок).

Відповідно до вимог пункту 9 Порядку ( з урахуванням доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 967) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

Під час розгляду справи встановлено, що Казначейство листами від 28 грудня 2015 року № 9-08/1210-32827, від 30 грудня 2015 року № 9-08/1231-33108 повідомило ДФС про зарахування податку на ПДВ згідно з договорами, укладеними КП "Кременчукводоканал" з відповідними довідками з інформацією про фактичні перерахування у 2015 році субвенції із спеціального та загального фондів державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах станом на 28 та 30 грудня 2015 року (а.с. 159-165).

Розрахунки за договорами від 04 грудня 2015 року № 4/375-ДФС на суму 2 341 253,57 грн., від 08 грудня 2015 року № 6/375-ДФС на суму 4 795 876,00 грн., проведені шляхом зарахування 25 та 29 грудня 2015 року податку на додану вартість до державного бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 25 грудня 2015 року № 3, № 4, виписками по рахунках КП "Кременчукводоканал" від 25, 29 грудня 2015 року з відмітками УДКСУ у м. Кременчуці "оплачено" (а.с. 18-21).

На виконання вимог абзацу 5 пункту 9 Порядку ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем не було виконано вимоги абзацу 5 пункту 9 вказаного Порядку.

Доводи апелянта про те, що у зв'язку з отримання інформації від Казначейства в паперовому вигляді, а не в електронному, як це передбачено Угодою про інформаційне співробітництво між ДФС України та Державною казначейською службою України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимоги щодо подання Казначейством інформації виключно в електронному вигляді.

Щодо доводів апелянта про те, що пакети Коригуючіх реєстрів типу 8 направлені Казначейству 18.01.2016 р., колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не було надано до суду скріншоту або витягу із журналу передачі пакетів інформаційної системи ДФС.

Крім того, як убачається із листа Державної казначейської служби України від 18.08.2016 р. № 12-08/54-14179, починаючи з 11.12.2015 р., Казначейством надавалась до ДФСУ інформація про проведені розрахунки у грудні 2015 року, проте, коригуючи реєстри за формою, яка передбачена чинною Специфікацією взаємодії системи Казначейства з системами ДФСУ, до Казначейства від ДФСУ не надходили, відповідно суми ПДВ, сплачені платниками за результатами проведених розрахунків згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №375, не відображені в системі електронного адміністрування ПДВ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДФС України було допущено бездіяльність щодо не зарахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника - Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016р. по справі № 816/418/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2016 р.