Ухвала суду № 62541639, 27.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2016 рокусправа № 808/438/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення від 10.11.2015р. №284 про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення рішення про опис майна у податкову заставу та визнання протиправним та скасування рішення від 10.11.2015р. №284 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідачем 17.09.2015 нараховано земельний податок відповідно до податкового повідомлення-рішення № 4624-15 від 25.06.2014 в сумі 100241,45 грн. (термін сплати 17.09.2015). У зв'язку з наявністю переплати в сумі 96162,55 грн., недоїмка склала 4078,9 грн.

29 вересня 2015 року уповноваженими особами відповідача сформовано податкову вимогу №791-23 на загальну суму 4078,90 грн., яка направлена 30.09.2015 року на адресу позивача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана особисто позивачем .

29 вересня 2015 року прийнято рішення №235 про опис майна у податкову заставу.

Позивач, не погоджуючись із винесенням податкової вимоги №791-23 від 29.09.2015 та рішенням про опис майна №235 від 29.09.2015, подав скаргу до ГУ ДФС у Запорізькій області.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.10.2015 № 837/14/08-01-23-00-09 податкову вимогу залишено без змін, а рішення про опис майна у податкову заставу від 29.09.2015 № 235 щодо ФОП ОСОБА_1 скасовано та зобов'язано відповідача винести нове рішення про опис майна у податкову заставу відносно фізичної особи громадянина ОСОБА_1

Позивачем подано повторну скаргу на податкову вимогу від 29.09.2015 № 791-23 , яка направлена на адресу ДФС України 06.11.2015. Про подання повторної скарги позивач повідомив відповідача.

За результатами розгляду повторної скарги позивача на податкову вимогу від 29.09.2015 № 791-23 ДФС України прийнято рішення від 23.11.2015 № 10933/9/99-99-23-05-14, яким скаргу залишено без задоволення.

Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 10.11.2015 прийнято рішення № 284 про опис майна у податкову заставу (а.с.5, 31 зворот), яке вручено позивачу 17.11.2015.

Вказане рішення позивачем оскаржувалося в адміністративному порядку, однак рішеннями контролюючих органів залишено без змін (а.с.6,-9, 10-12, 69-70).

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №808/5512/14 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.06.2014 №4624-15.

Як свідчать матеріали справи, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №808/5512/14, набрала законної сили 02.09.2015.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки узгоджені суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені у встановлені законом строки, то такі суми грошового зобов'язання набули статусу податкового боргу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Крім цього, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 1212,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р.- без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1212,64 грн.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова