Ухвала суду № 62338376, 03.10.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7338/15-ц

2/442/217/2016

У х в а л а

"03" жовтня 2016 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дірич Маряна Костянтиновича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить зобовязати останнього відновити стан земельної ділянки, площею 0,1705 га, по вул. Т. Шевченка, квартал №5, урочище «Посіч», с. Опака Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер 4621285400:01:003:0076, належної на праві приватної власності їй, який існував до порушення її прав, шляхом демонтажу (розібрання ) огорожі та звільнення самовільно зайнятої частини її земельної ділянки, стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Перевіривши матеріали справи, приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 119 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК України).

За положеннями ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Заява позивачки про відстрочення від сплати судового збору (а.с.11) є необґрунтованою. Як зазначено у п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 27.09.2012 р. N 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір"» відповідно до статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону, тобто позивача.

Однак всупереч вимогам наведених вище норм, позивач не надав доказів про своє важке матеріальне становище.

Враховуючи викладене, в контексті заявленого позивачем заяви про відстрочення до ухвалення судового рішення оплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення такої заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 15.10.2015 року), у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Разом з тим, п. 10 ч.1 ст. 80 ЦПК України вказано, що у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається за загальною сумою всіх вимог та абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір, у разі коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно заявляються самостійні вимоги : майнового ( вимога про відновлення стану земельної ділянки) та немайнового характеру про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Таким чином, оскільки також позивачем заявлено самостійні вимоги майнового і немайнового характеру, то кожна з них має бути оплачена судовим збором за визначеною законом ставкою для вимог майнового і немайнового характеру.

А тому позивачеві, враховуючи сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. (суд визначає її як за першу з вимог, що заявлені у позові - майнового характеру), та окремо за вимогу про відшкодування моральної шкоди - 551,20 грн, який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів Дрогобицьке УДКСУ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 25262988, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дірич Маряна Костянтиновича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в триденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нагірна О.Б.