Постанова № 62247142, 24.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2016 року № 826/7530/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «Ада-Сервіс»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві

про

визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення – рішення від 10.11.2015р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство «Ада-Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року та складання акта перевірки від 30.09.2015р. №155/26-57-15-01-41 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 10.11.2015р. №0036791501.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкового повідомлення – рішення та проведення камеральної перевірки підприємства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав правомірності оскаржуваного рішення та проведення камеральної перевірки.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі п. 200.10 статті 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ ПК України та наказу Мінфіну №966 від 23.09.2014р. (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015р. №13) відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Ада-Сервіс» за березень 2015 року, за результатами якої 30.09.2015р. складено акт №155/26-57-15-01/41 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року» (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі встановленого порушення відповідачем 10.11.2015р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0036791501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 569 708,75грн., у тому числі основний платіж – 455 767,00грн. та штрафні санкції – 113 941,75грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 10.11.2015р. та дії з проведення перевірки протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Ада-Сервіс» за березень 2015 року.

Судом встановлено, що ПП «Ада-Сервіс» 20 квітня 2015 року подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний №9073667176 від 20.04.2015р.), в рядку 20.2 якої задекларувало суму 455,77тис.грн. (залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

У зв’язку з самостійно виявленими помилками, позивач 07 квітня 2015 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (реєстраційний №9061092573 від 07.04.2015р.), де в пункті «а» прописом вказано суму від’ємного значення 455,8тис.грн.

У зв’язку з самостійно виявленими помилками, позивач 23 травня 2015 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Відповідно до п. 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Так, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року подана позивачем 20 квітня 2015 року, а уточнюючий розрахунок 23 травня 2015 року, проте, контролюючим органом проведено камеральну перевірку 30 вересня 2015 року, тобто з порушенням строків, визначених п. 200.10 статті 200 ПК України.

Такої ж думки дійшов і Верховний Суд України, позиція якого викладена в постанові від 24.11.2015р. у справі №816/68/13-а та ВАСУ, позиція якого викладена в ухвалі від 07.12.2015р. у справі №К/800/4712/13.

Отже, у зв’язку з тим, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві порушені строки проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Ада-Сервіс» за березень 2015 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року та складання акта перевірки від 30.09.2015р. №155/26-57-15-01-41, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 10.11.2015р. №0036791501, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, 20 квітня 2015 року ПП «Ада-Сервіс» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний №9073667176 від 20.04.2015р.), в рядку 20.2 якої задекларувало суму 455,77тис.грн. (залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що для декларування в р. 20.2 декларації з ПДВ за березень 2015 року платнику необхідно було вказати прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатку 2 (Д) декларації з ПДВ за лютий 2015 року суму від’ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати на збільшення реєстраційної суми (п.п. а п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України).

В декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем сума від’ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати на збільшення реєстраційної суми не вказана прописом у текстовому полі в п.п. «а» п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Уточнюючий розрахунок №9061092573 від 07.04.2015р. подано та вказано прописом у текстовому полі в п.п. «а» суму від’ємного значення 455,8тис.грн. на збільшення реєстраційної суми.

Згідно «Реєстру операцій з ПДВ» Єдиного реєстру податкових накладних в ІС «Податковий блок» сума збільшення від’ємного значення «БВПП» станом на 31.03.2015р. становить « 0» грн.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем в декларації з ПДВ за березень 2015 року неправомірно задекларовано р. 20.2 декларації та як наслідок занижено декларування ПДВ до сплати на суму 455,77тис.грн.

З даними висновками контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що перевіряючим в Акті перевірки підтверджено правильність складання позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року в частині декларування платником податків у р. 20.2 суми 455 767,00грн. (п. 7 Акту перевірки).

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку передбачено, що у рядку 27 вказується сума від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеному п. 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (рядок «Усього, в т.ч.:» графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2)). Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Як вбачається, позивачем в податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року в рядках 20 та 20.2 відображено від’ємне значення в сумі 455 767,00грн. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27. Указана сума також відповідає додатку 2 до декларації, а саме сумі рядку «Усього, в т.ч.:» графи 7 таблиці 1.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки (п. 7) перевіряючий вказує на порушення Порядку при заповненні текстового поля перед таблицею 1 додатку 2 (Д) декларації з ПДВ за лютий 2015 року, а саме, про відсутність зазначеної прописом у текстовому полі суми від’ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати на збільшення реєстраційної суми (підпункт «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Однак, в наступному абзаці пункту 7 Акту перевірки перевіряючий підтверджує факт надання ПП «Ада-Сервіс» уточнюючого розрахунку №9061092573 від 07.04.2015р. з самостійно виправленою помилкою, де у текстовому полі в підпункті «а» вказано прописом суму від’ємного значення 455 767,00грн. на збільшення реєстраційної суми.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що перевіряючий в Акті перевірки вказує на те, що згідно «Реєстру операцій з ПДВ» Єдиного реєстру податкових накладних в ІС «Податковий блок» сума збільшення від’ємного значення «БВПП» станом на 31.03.2015р. становить « 0» грн., тоді як камеральна перевірка була проведена 30.03.2015р., після подання податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року (20 квітня 2015 року) та уточнюючих декларацій та розрахунків за лютий 2015 року (07 квітня 2015 року).

Відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014р. №966 (у редакції наказу від 23.01.2015р. №13) рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Судом встановлено правомірність декларування позивачем суми від’ємного значення з податку на додану вартість за березень 2015 року, а тому з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладені в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 10.11.2015р. №0036791501 є безпідставним та неправомірним, а тому позов Приватного підприємства «Ада-Сервіс» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Ада-Сервіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Приватного підприємства «Ада-Сервіс» з податку на додану вартість за березень 2015 року та складання акту перевірки від 30 вересня 2015 року №155/26-57-15-01-41.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 10.11.2015р. №0036791501.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Приватного підприємства «Ада-Сервіс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,00грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко