Ухвала суду № 61793296, 12.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4618/16;

в справі 760/10832/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2016 суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про відшкодування в сумі 3000 грн. отримані неправомірним шляхом з урахуванням 3000 грн. моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 3000 (три тисячі гривень), як понаднормово сплачені, з колишніх господарів, які жили і не платили, та 3000 (три тисячі гривень) як моральну шкоду та роз'яснити КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", що заявлені ним вимоги про стягнення боргу з ОСОБА_1 за ненадані житлово-комунальні послуги в сумі 1310, 06 грн. та 1378,00 грн. судового збору можуть бути стягнені лише з попередніх господарів квартири.

Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, згідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, позивачем не зазначено до якого саме суду він подав свій позов.

Окрім того, відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Із аналізу ст. 119 ЦПК України вбачається, що зміст позовної заяви фактично повинен складатися із а) вступної, б) мотивувальної та в) прохальної частини, а також з додатку до позовної заяви та повинен бути підписаний особою, яка її подає.

Позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.

Позивачем не зазначено які його права порушуються, оспорюються або не визнаються відповідачем в частині стягнення з останнього відшкодування, не зазначено якими доказами підтверджуються вимоги про стягнення відшкодування в сумі 3000 грн., отриманих відповідачем неправомірним шляхом, не надано розрахунок, з якого він виходив, пред'являючи дану вимогу, якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права.

За таких обставин позивачу необхідно зазначити: суд, до якого він звертається; які його права порушуються, оспорюються або не визнаються відповідачем, навести обґрунтування позовних вимог, надати розрахунок, зазначити докази на підтвердження кожної обставини, на яку він посилається, як на підставу своїх вимог, викласти прохальну частину позову чітко і зрозуміло для всіх учасників, зазначити якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права, якщо воно є, якими діями відповідача порушено право позивача, якщо такі є.

Щодо вимоги позивача про роз'яснення КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", що заявлені ним вимоги про стягнення боргу з ОСОБА_1 за ненадані житлово-комунальні послуги в сумі 1310, 06 грн. та 1378,00 грн. судового збору можуть бути стягнені лише з попередніх господарів квартири, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено наступні способи захисту цивільних прав та інтересів:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладених вимог закону, законом не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів особи як роз'яснення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн., слід зазначити наступне.

Чинним ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ст. ст. 23, 1167 ЦК України).

Крім того, згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу в позовній заяві слід зазначити:

- в чому полягає протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні

- з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір матеріальної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Також, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні вимоги: майнову та немайнову вимогу про відшкодування моральної шкоди, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Вивчивши матеріали позову було встановлено, що позивачем судовий збір сплачено не було.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; : за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами

Як вбачається з позовної заяви, всупереч вищезазначених положень законодавства, позивачем підтвердження сплати судового збору суду не надано, а тому з метою усунення недоліків поданої позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу слід уточнити позовні вимоги та розрахувати відповідно до заявлених ним вимог судовий збір, який небхідно сплатити.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивачів і надає їм строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про відшкодування в сумі 3000 грн. отримані неправомірним шляхом з урахуванням 3000 грн. моральної шкоди - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: