Постанова № 61748786, 29.09.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3620/16-а

Провадження № 2-а/577/90/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2016 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря Цуканової О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним рішення щодо відмови провести перерахунок пенсії, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 1 березня 2016 року ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом та прохає визнати протиправним рішення Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області від 19 квітня 2016 року щодо відмови провести перерахунок її пенсії у разі втрати годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16, та зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії у разі втрати годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16 в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, починаючи з 1 січня 2016 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 10 травня 2012 року перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні ПФУСумської області та отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника. ЇЇ чоловік - ОСОБА_3 працював в органах прокуратури України та набув право на пенсію за вислугу років, яка була призначена йому відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року. Після смерті чоловіка їй, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року була призначена пенсія у зв»язку з втратою годувальника в розмірі 60% від середнього місячного заробітку за посадою, яку займав чоловік на час виходу на пенсію. 15 квітня 2016 року, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року № 1013, вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16, в якій зазначені дані про середній місячний заробіток за посадою, яку займав її чоловік перед виходом на пенсію. Проте рішенням Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області від 19 квітня 2016 року їй було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв»язку з тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються. Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист, оскільки, норми п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсій прокурорам, а не перерахунку призначеної раніше пенсії. Підставами для перерахунку пенсії за вислугу років є ч. ч. 12, 16 та 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на час призначення їй пенсії, та саме вказаними нормами закону мав керуватися відповідач при розгляді її заяви про перерахунок пенсії. Таку саму правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №№ 21-348а13, 21-420а13), від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13). Оскільки пенсія у разі втрати годувальника призначена їй до набрання чинності Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, то при проведенні перерахунку пенсії має застосовуватися норма, яка діяла на час призначення їй пенсії. Прохає покласти на відповідача судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 2 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області про визнання протиправним рішення щодо відмови провести перерахунок пенсії, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за період з 1 січня 2016 року до 29 лютого 2016 року були залишені без розгляду (а.с. 17).

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі (а.с. 6 ).

Представник відповідача - Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за довіреністю ОСОБА_1 (а.с.22) проти позову заперечує та пояснила, що позивач перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні ПФУ Сумської області з 10 травня 2012 року як отримувач пенсії у зв»язку з втратою годувальника, що була призначена їй відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ і обчислена із розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку за посадою, яку займав її чоловік - ОСОБА_3, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 17 березня 2008 року № 18-153. 15 квітня 2016 року позивач звернулася із заявою про проведення перерахунку її пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16. Рішенням Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області від 19 квітня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про проведення перерахунку пенсії було відмовлено, оскільки згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 1 червня 2015 року скасовуються норми стосовно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Закон про призначення пенсій не був прийнятий, тому з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються. З 15 липня 2015 року втратили чинність положення Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо пенсійного забезпечення прокурорів. При цьому з цієї дати набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, в ч. 20 ст. 86 якого вказано, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який дотепер не прийняв будь-якого нормативного акту з цього приводу. Оскільки на дату звернення позивача до Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області із заявою про перерахунок пенсії втратили чинність положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, вони не підлягають застосуванню. В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року визначено, що дія нормативно-правового акту починається з моменту набрання ним чинності та припиняється з втратою ним чинності. В рішеннях Конституційного Суду України вказано про те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації таких прав може бути змінений державою у зв»язку з неможливістю їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів суспільства. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що відповідно до ч. 1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Що стосується вимог про стягнення судових витрат, то управління не має можливості сплатити судовий збір, оскільки відсутні кошти, призначені для цієї мети, тому просить звільнити від сплати судових витрат.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та матеріали пенсійної справи ОСОБА_2, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В судовому засіданні було встановлено, що з 10 травня 2012 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області і отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, яка призначена їй у зв»язку із смертю чоловіка ОСОБА_3, який помер 5 травня 2012 року (а.с. 7, 12).

15 квітня 2016 року позивач звернулася до Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16 (а.с. 7,8, а. 74, 75 пенсійної справи)

Рішенням Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області від 19 квітня 2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника, виходячи із заробітку годувальника, зазначеного у довідці прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16 (а.с. 7, а. 77 пенсійної справи).

Про вищевказане рішення відповідач повідомив ОСОБА_2 листом від 20 квітня 2016 року № 4971/03-11 (а.с. 7).

Як вбачається з рішення Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області від 19 квітня 2016 року, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідно до положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Отже з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються (а.с. 7, а. 77 пенсійної справи).

В той же час, згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 за призначеннм пенсії у зв»язку з втратою годувальника (у редакції Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ), прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Частиною 17 ст. 50-1 Закону України Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_2 за призначеннм пенсії, членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах

прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім»ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім»ї.

Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п»ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день звернення ОСОБА_2 із завою про проведення перерахунку її пенсії (15 квітня 2016 року) набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 1 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугу років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру», становить 60 % заробітної плати.

Однак відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч.13 та 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв»язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв»язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника, який працював в органах прокуратури, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому внесені Законами України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. ч. 13,18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв»язку із прийняттям Законів України № 3668-VІІ та № 1166-VII не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов»язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, зокрема, в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов»язана з ризиком для життя і здоров»я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 в справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 в справі № 21-445а13.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч.1 ст. 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії та при проведенні перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою прокуратури Сумської області (а.с. 7).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення від 19 квітня 2016 року щодо відмови провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернулась до суду з вимогою про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника та зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату даної пенсії.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_2 на соціальний захист та повного захисту її прав і законних інтересів, суд вважає, що також слід скасувати рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Аналогічне положення передбачено і ч. 1 ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ОСОБА_2 звернулася із заявою про проведення перерахунку призначеної їй у разі втрати годувальника пенсії 15 квітня 2016 року (а.с. 7, а. 74 пенсійної справи)

За таких обставин, перерахунок пенсії позивача на підставі нової довідки прокуратури Сумської області повинен бути здійснений Конотопським об»єднаним управлінням ПФУ з 1 квітня 2016 року.

Підстави для зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 1 березня 2016 року до 31 березня 2016 року відсутні, оскільки позивачем не надано доказів того, що раніше вона зверталась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії у разі втрати годувальника, надавши довідку прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Враховуючи зазначене, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 551 грн 20 коп слід стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб»єкта владних повноважень - Конотопського об»єднаного управління ПФУ Сумської області.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 22, 46 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановою КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013, рішеннями Конституційного Суду України від 06.07.1999 у справі № 8-рп/99, від 20.03.2002 у справі № 5-рп/2002,ст. ст. 9, 11, 69- 71, 72, 94, 158 -163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 19 квітня 2016 року щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року №18а-зп-16 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Скасувати рішення Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 19 квітня 2016 року про відмову в проведенні з 1 квітня 2016 року ОСОБА_2 перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Зобов»язати Конотопське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 1 березня 2016 року № 18а-зп-16 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, та провести відповідні виплати, з урахуванням суми виплаченої пенсії, починаючи з 1 квітня 2016 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 551 грн 20 коп (п»ятсот п»ятдесят одна грн 20 коп) шляхом їх безспірного списання із рахунка суб»єкта владних повноважень - Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_4