Рішення № 61475124, 15.09.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7979/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі Химинець О.Я.,

з участю позивача ОСОБА_1М

представника позивача ОСОБА_2М

представника відповідача ОСОБА_3О

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції України в Закарпатській області , третя особа - Державне казначейство України , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної шляхом злочину ,

В С Т А Н О В И В:

02.06.2016 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Дергачова Н.В розглянула клопотання, яким надала дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в с. Колодно, по вул. Кірова, Тячівський район.

Позивач вважає, що ухвала незаконна та така що дала підставу працівникам поліції не тільки провести обшук, а без перешкод скоїти злочин яким ОСОБА_1 спричинили значну моральну та матеріальну шкоду. Скоєння злочину працівниками Національної Поліції ГУНП в Закарпатській могло не відбутися якщо б слідча суддя Дергачова Н.В керувалась кримінально процесуальним кодексом України, а не припущенням слідчого які були викладені у його клопотанні.

У слідчого судді не виникло запитань до слідчого Штефанюка В.І яка роль ОСОБА_1М до злочинної діяльності ОСОБА_4І, який ніби то організовував з іншими гральний бізнес, хоча працівники Нац. поліції добре знали, що ОСОБА_4І за адресою с. Колодне, вул Гагаріна 31, не проживає а прописана та проживає разом з сім'єю там ОСОБА_1 ОСОБА_4 більше 5 ти років в їх будинок навіть не заходив та в ньому ніколи не проживав.

Не законне судове рішення надало дозвіл провести обшук будинку

ОСОБА_1М та скоїти злочин шляхом вилучення коштів які знайшли у позивачки та планшет, ноутбук, два моб. телефони, планшет був придбаний на дев'ять років її дочці, яка під час обшуку плакала і просила не забирані її планшет, але шукачі не діяли як Поліція та

правоохоронний орган вони діяли як злочинна банда , їх дії під час обшуку можна кваліфікувати за ознаками злочину передбаченого ч 3 ст. 187 КК України.

05.06.2016 року біля 17 год 00 хв. за київським часом до домогосподарства ОСОБА_1 за адресою в с. Колодно, вул. Горького 31, завітала рота поліцейських з ними разом були проплачені двоє понятих , далі зачитали ухвалу і розпочали погром будинку. Група осіб діяли швидко не дивлячись на сльози малолітніх дітей та пояснення господарів. Із шафи забрали 7300 дол. США , ноутбук якого вартість 8300 гривень, планшет

якого вартість 2500, два телефони вартістю 2000 гривень та 700 гривень витягли з

кишені господаря ОСОБА_5 всього шляхом виямки не законно

забрали 193810 гривень. Після вилучення вище перерахованого слідча оперативна група під погрозою заставили ОСОБА_5В розписатись в протоколі обшуку та вилучення та примусили зазначити що він до них претензій не має.

Вилучені речі до цього часу не визнані у кримінальному провадженні як речові докази що передбачено КПК України. З цього приводу позивачка зробила спробу і оскаржила ухвалу слідчого судді до апеляційного суду Закарпатській області та Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Як зазначено у ухвалі апеляційного суду так і ухвалі Вищого Спеціалізованого суду України, що згідно норм процесуального закону передбачено, що на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в

суді, але ОСОБА_1 М до кримінального провадження ніякого відношення не має що правда вона навіть не допитувалась в якості свідка.

08.06.2016 року позивач звернулася із скаргою до уповноваженого з

прав людини у Верховній раді України сподіваючись що її почують але отримала відписку за підписом начальника управління з питань дотримання процесуального законодавства .

08.06.2016 року ОСОБА_1 М подала заяву про кримінальне правопорушення Генеральному прокурору України та начальнику ГУНП України в Закарпатській обл., у заяві просили негайно притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб які незаконно у неї провели обшук і вилучили цінності.

За №17П-Л позивач отримала листа у якому зазначено що її звернення з приводу можливих не правомірних дій окремих працівників правоохоронних органів в Закарпатській обл з інших питань направлено заступнику прокурора Закарпатської обл..

30.06 2016 року за № Л-504/106/02/7-216 ОСОБА_1М отримала за підписом т.в.о. начальника Національної Поліції ГУНП в Закарпатській обл.. від С.З Довгуня чергову відписку, в останньому абзаці ОСОБА_1М повідомляють, що з приводу не належного володіння ОСОБА_6М та іншими працівниками ГУНП Закарпатської обл.. належними її грошовими коштами в розмірі 7300 дол. США просять ОСОБА_1М надати додаткову інформацію про наявність та надходження викрадених у неї коштів для прийняття рішення згідно чинного законодавства України. Це замість того щоб внести до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про не законний обшук, вилучення матеріальних цінностей та кошти які до цього часу не визнані судом як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Таким чином позивачу ОСОБА_1М спричинено матеріальну шкоду, а також значну моральну шкоду .

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях яких ОСОБА_1М зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою що до неї самої, членів її сімї близьких родичів у зв'язку з незаконним обшуком та викраденням її майна та не належної перевірки, не вжиття заходів що до працівників Національної Поліції який заздалегідь ініціювали підстави для отримання незаконного судового рішення на проведення обшуку, заволодіння їхнім майном та коштами.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд такі задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача , вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 02.06.2016 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Дергачова Н.В розглянула клопотання, яким надала дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою - Закарпатська обл. Тячівський р-н, с. Колодне, вул. Горького, 31.

На підставі вказаної ухвали, за вищевказаними адресами проведено обшук.

Разом з тим, враховуючи наведене в позовній заяві обгрунтування , ОСОБА_1М стверджує, що в результаті незаконного проведення обшуку за адресою Закарпатська обл. Тячівський р-н, с. Колодне, вул. Горького, 31., працівниками міліції відносно неї та її сім"ї вчинено злочин , в результаті чого їй спричинені збитки як матеріального характеру, так і морального на підставі чого вона і просить сстягнути з відповідача на свою користь суму в розмірі 100 000,00 грн- моральної шкоди,та 193810,00 грн.- матеріальної шкоди.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями субєктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Саме , до викладеного вище , зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 6-440 цс16 від 25.05.2016 року.

Відповідно до положень ч.ч.2,7 ст.1176 ЦК України - право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до пункту пятого статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

З урахуванням викладеного та з урахуванням всіх обставин справи, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку , що оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено та не надано доказів неправомірності проведення обшуку за місцем її проживання,а також до матеріалів справи не долучено ніяких доказів , зокрема відсутні відомості про наявність вироку, який міг би свідчити про неправомірність дій працівників поліції при проведенні обшуку та вчинення ними саме злочину, наведені позивачкою обставини не містять в собі та не несуть для суду належної інформації на підставі якої не м ожна прийняти рішення про задоволення позову .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

У відповідності дост. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку , що позовні вимоги не є підставними і обгрунтованими та не підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ЗУ Про державний бюджет України на 2016 рік, ст.ст. 15, 23, 1176 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України , суд,-

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції України в Закарпатській області , третя особа - Державне казначейство України , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної шляхом злочину відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись через 5 днів.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7