Ухвала суду № 61193739, 06.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 876/2974/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Левицька Н.Г., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2016 року у справі № 459/625/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області (правонаступник Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним рішення від 27.11.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді про відмову в переведенні на пенсію у звязку з втратою годувальника, скасувати зазначене рішення відповідача та зобов'язати його перевести ОСОБА_2 на пенсію у звязку з втратою годувальника та призначити їй пенсію у звязку з втратою годувальника з 24.11.2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. Вважає, що у звязку зі смертю чоловіка ОСОБА_3 позивач набула право на перехід на пенсію у звязку з втратою годувальника. 31.08.2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Листом від 14.09.2015 року №89/с-7 відповідачем відмовлено їй у задоволенні заяви у звязку з тим, що позивач не відноситься до категорії осіб, що мають право на отримання пенсії по втраті годувальника. У жовтні 2015 року позивач звернулася до Червоноградського міського суду Львівськоїобласті із заявою про встановлення факту джерела засобів до існування. 19.11.2015 року, заяву позивача залишено без розгляду та розяснено право звернутися до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про призначення та виплату пенсії після смерті чоловіка. 24.11.2015 року позивачем було подано заяву до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді про переведення на пенсію у звязку з втратою годувальника. 27.11.2015 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у переведенні її на пенсію у звязку з втратою годувальника, так як позивач на даний час не належить до кола непрацездатних членів сімї померлого годувальника, перелік яких визначений п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і тому право на перехід на пенсію у звязку з втратою годувальника набуде після досягнення пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, а саме у 60 років. Вважає, що рішення відповідача від 27.11.2015 року є протиправним, незаконним, прийнятим всупереч вимогам законодавства, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила позивач ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення від 27.11.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді про відмову в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді перевести ОСОБА_2 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 24.11.2015 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно копії свідоцтва про одруження від 06.06.1981 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 06.06.1981 року.

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1.

Згідно копії довідки МСЕК серія 10 ААА № 266018 від 31.07.2015 року ОСОБА_3 було безтерміново встановлено першу «Б» групу інвалідності та 90% втрати професійної працездатності.

ОСОБА_3 неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, що підтверджується згаданими медичними документами.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 11.08.2015 року Серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно копії акту Виконавчого комітету Гірницької селищної ради від 25.09.2015 року № 35 ОСОБА_2 проживала спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_3 до дня його смерті і перебувала на його утриманні.

Згідно копії трудової книжки на імя ОСОБА_2 від 03.06.1986 року та вкладиша до цієї трудової книжки від 17.04.2012 року ОСОБА_2 працювала з 1986 року по 2013 рік (з перервами).

Згідно копії довідки УПФУ в м. Червонограді від 21.12.2015 року №7133 позивач отримує пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства.

Рішенням УПФ в м. Червонограді від 27.11.2015 року за наслідками розгляду заяви позивача про переведення на пенсію у звязку з втратою годувальника у задоволенні заяви відмовлено. Зазначене рішення мотивоване тим, що оскільки позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, на час розгляду заяви не належить до кола непрацездатних членів сімї померлого годувальника, перелік яких визначений п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (помилково зазначено ст. 26 замість ст. 36), і тому право на перехід на пенсію у звязку з втратою годувальника набуде після досягнення пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, а саме 60 років.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 22.09.2013 року знаходиться на обліку в УПФ України в м. Червонограді та отримує пенсію за віком як мати інваліда з дитинства, на яку позивач посилається на обґрунтування своїх позовних вимог, свідчить лише про реалізацію нею свого передбаченого законом права на призначення дострокової пенсії як матері інваліда з дитинства та не може бути підставою для висновку про виникнення у неї непрацездатності за віком у звязку з цим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст. 26 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Тобто установлено єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію - 60 років.

Відповідно до ч.З ст. 36 Закону до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином вищенаведеними нормами Закону передбачено вичерпні умови для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції, що позивач з 22.09.2013 року знаходиться на обліку в УПФ України в м. Червонограді та отримує пенсію за віком як мати інваліда з дитинства, на яку позивач посилається на обґрунтування своїх позовних вимог, свідчить лише про реалізацію нею свого передбаченого законом права на призначення дострокової пенсії як матері інваліда з дитинства та не може бути підставою для висновку про виникнення у неї непрацездатності за віком у звязку з цим відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Також у судовому засіданні було задоволено клопотання Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про заміну відповідача у справі так як управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області припинило діяльність 06.04.2016 р., про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 419 112 0012 000387 на правонаступника Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Червоноградського мського суду Львівської області від 21.03.2016 року у справі № 459/625/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Н.Г. Левицька

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2016 року.