Постанова № 61109839, 06.09.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2882/16-а

Провадження № 2-а/591/324/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Сотник К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання рішення протиправним та зобов»язання вчинити дії -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що з 01.12.2013 року змінився розмір заробітної плати працюючого судді, в звязку з чим вона звернулася до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про проведення їй перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, але відповідачем було їй відмовлено. Вважає, що така відмова є неправомірною, станом на день виходу у відставку вона мала 20-річний загальний судовий стаж роботи, тому має право на перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру такого утримання, з урахуванням підвищеної заробітної плати працюючого судді відповідного рівня суддів, а тому просить суд, визнати дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання - неправомірними; зобовязати відповідача здійснити їй перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Сумської області №34 від 20.05.2016 року без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю, просить суд в задоволенні позову відмовити зазначаючи, що пенсія ОСОБА_1 нараховується відповідно до вимог діючого законодавства.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступного: Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є суддею у відставці з 27 липня 1994 року і з цього часу, відповідно до ст. 43 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 15.12.1991 року, їй здійснювалася виплата довічного грошового утримання у розмірі 80% заробітку.

З дня призначення їй довічного грошового утримання, система оплати праці працюючих суддів неодноразово змінювалася та збільшувався розмір їх заробітної плати і згідно з довідкою Апеляційного суду Сумської області №34 від 20.05.2016 року суддівська винагорода, що враховується при перерахунку щомісячного утримання суддям у відставці, станом на 01.01.2013 року складає 18925 грн. 50 коп. (а.с.7).

20.05.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у звязку зі збільшенням розміру грошового утримання діючих суддів, однак, відповідач у задоволенні заяви їй відмовив (а.с. 5-6).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка діяла на час правовідносин , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У частині першій статті 126 Конституції України закріплено положення, діючого на той час, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07 2010 року.

Статтею 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов»язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.

Так, ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" N 2863-XII , що втратив чинність згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI, визначалось, що судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Суддя у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, частина 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачала наступне: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Таким чином, визначений Законом "Про судоустрій та статус суддів" порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", внаслідок чого розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів зменшено. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, вищезазначений Закон звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) положення частини третьої, першого, другого, третього речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-УІ у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-УІ; статтю 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-УІ в частині поширення її дії на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453- УІ визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Отже, при здійсненні позивачу ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, застосуванню підлягає ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" N 2453-VI, в редакції Закону, яка діяла до змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-УІ.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність у позивача-судді у відставці права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, згідно ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеного у довідці апеляційного суду Сумської області №34 від 20.05.2016 року. Доводи, надані відповідачем не можна взяти до уваги, адже вони суперечать чинному законодавству і є його неправильним трактуванням.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмови, зобов»язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання та провести відповідні виплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 11,69-71,159-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №198106 від 25.05.2016 року про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання призначеного відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1.

Зобов»язати Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок призначеного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 551 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

Постанову суду може бути оскаржено відповідно до ст. 186 КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, або протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2016 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО