Вирок № 60878629, 11.08.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8696/16-к 1-кп/335/446/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі Корягіній Ю.С., за участю прокурора Ульянова М.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12016080060002420 від 04.06.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, який має середню освіту, одруженого, інваліда III групи, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше засудженого:

1) 01.03.1991 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 140, ст. 17, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з залученням до праці;

2) 27.08.1991 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 140, ст. 17, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 27.02.1995 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 143, ст. 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 15.03.1999 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі;

5) 05.07.2000 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141, ст. 17 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

6) 03.02.2003 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі;

7) 24.01.2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

8) 19.10.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки;

9) 27.01.2015 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2016 року ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, діючи умисно, повторно, придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах 5 пігулок білого кольору масами 0,199 г., 0,506 г., 0,509 г., 0,505 г., 0,149 г., які згідно висновку експерта № 742 від 08.07.2016 містять у своєму складі наркотичний засіб «Метадон», загальна маса якого складає 0,0937 г.

Після цього, ОСОБА_2, чотири пігулки поклав до скляного флакону з написом «Цефтріаксон»» та п'яту в конвалюті до сірникового коробку та продовжуючи свій злочинний умисел, пішки переніс незаконно придбані вказані п'ять пігулок, що місять у своєму складі наркотичний засіб «Метадон», до будинку №21-а по вул. Заводській в м. Запоріжжя, де незаконно зберігав при собі у правій кишені власних штанів до моменту вилучення його працівниками поліції о 09 год. 30 хв. цього ж дня.

«Метадон» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

У відповідності до ч. 1 ст. 474 КПК України, до суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 28.07.2016 року, укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2

Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного злочину.

Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Із запропонованим видом і строком покарання ОСОБА_2 згоден.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 визнав себе винним у інкримінованому йому злочині, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення злочину при викладених вище обставинах.

У судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474, ч. 2 ст. 473 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході судового засідання, а також розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, правильність правової кваліфікації кримінального злочину за ч. 2 ст. 309 КК України, дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом, встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який є злочином середньої тяжкості, та його дії судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, який є раніше засудженим, вину у скоєнні злочину визнав повністю, на обліку в КУ „ОПЛ" не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у КУ „ОКНД" з 17.08.2005 року з діагнозом „Психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання опіатів. Синдром залежності", суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Судом роз'яснено ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Витрати, пов'язані з проведенням судової хімічної експертизи № 742 від 08.07.2016 року у кримінальному провадженні у розмірі 1 057,04 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Запобіжний захід ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 349, 369, 373, 374, 376, 468-475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Ульяновим Михайлом Олександровичем та підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по обвинувальному акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016080060002420 від 04.06.2016 року за ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти кримінально-виконавчу систему про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням судової хімічної експертизи № 742 від 08.07.2016 року у кримінальному провадженні у розмірі 1 057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 04 копійки в дохід держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/24060300/, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Речові докази: паперовий конверт, в який упаковано 5 пігулок білого кольору масами 0,199 г., 0,506 г., 0,509 г., 0,505 г., 0,149 г., 1 пігулку, в якій наркотичних засобів, психотропних речовин не виявлено, а також два ватні тампони, які знаходяться в камері зберігання Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.В. Калюжна