Ухвала суду № 60161111, 29.08.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4214/16-ц

4-с/264/46/2016

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя в складі:

головуючого судді Кузнецова Д. В при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, про визнання неправомірною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даною скаргою, в обґрунтування якої зазначила, що в серпні 2015 року нею до Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ було подано виконавчий лист №264/4050/15-ц про стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» на її користь 11 234,60 грн. За вказаним виконавчим листом 27.08.2015 року старшим державним виконавцем Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №48565540, а 26.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку із зміною адреси боржника, направлено виконавче провадження за належністю до іншого відділу ДВС. Проте на час ведення виконавчого провадження та зведеного виконавчого провадження до його закриття та відправлення державним виконавцем допущено необґрунтовану тяганину та бездіяльність. Заявник вказує, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №48565540 не було вчинено жодної дії з примусового виконання рішення, окрім відкриття виконавчого провадження, приєднання провадження до зведеного, стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Вказує, що в порушення пункту 8 статті 52 Закону України про виконавче провадження» державним виконавцем не було проведено перевірки майнового стану боржника, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо балансу підприємства боржника та з цього приводу державний виконавець не зверталась до боржника або державних органів. За весь період виконавчого провадження не було встановлено повного переліку майна, на яке може бути накладено стягнення. Матеріали виконавчих проваджень не містять відомостей щодо встановлення вартості майна боржника. За період часу з 27.08.2015 року по 26.02.2016 року державний виконавець не проводив жодних дій по опису майна боржника. На підставі зазначеного просила визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_2 при виконанні рішення у виконавчому провадженні №48565540 та при виконанні рішення у зведеному виконавчому провадженні №47222636.

Заявник в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ в судове засідання не зявився, просив розглядати справу за без участі їх представника, надіслав до суду письмові заперечення, в яких не погодився із доводами скарги та зазначив, що в Іллічівському ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ на виконанні знаходилось зведене виконавче провадження №47222636 щодо стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» суми боргу, до складу якого входив виконавчий лист заявника.

Державним виконавцем своєчасно було відкрито виконавче провадження та 15.10.15 р. приєднано до зведеного виконавчого провадження №47222636, в межах якого вже провадились виконавчі дії примусового характеру, а саме: отримано відповідь з Центру ДАІ 1405 НАІС, згідно якої за підприємством ПАТ «Азовзагальмаш» (код ЄДРПОУ 13504334) зареєстровано 90 транспортних засобів; отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав та виявлено, що за підприємством зареєстровано нерухоме майно. 24.07.15 року на все рухоме та нерухоме майно накладено арешт. 28.07.15 року накладено арешт на кошти боржника на виявлених банківських рахунках (115 рахунків у 21 фінансовій установі). 21.09.15 р., 14.12.15 р., 27.01.16 року направлялися платіжні вимоги до установ банків - для списання коштів, які повернулися без виконання, так як існує раніше накладений арешт за постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ або відсутні кошти. 25.02.16 р., 01.03.16 р. проведено опис та арешт майна боржника (всього - 49 позицій: станки, нерухоме майно, пуття, плазові поля, локальна обчислювальна мережа, компресори, система СКУД контроля та управління доступу, індукціонні установки, градирня, підйомники, та ін.). 01.02.16 р. на нові рахунки підприємства накладено арешт. 19.02.16 року направлено подання до правоохоронних органів щодо порушення на посадових осіб кримінального провадження. На той час у Донецькій області була відсутня процедура примусової реалізації арештованого майна. Іллічівським ВДВС ММУЮ проведено всі виконавчі дії, передбачені Законодавством України, крім примусової реалізації арештованого майна, тому 26.02.2016 виконавче провадження ВП 49706247, яке входило до зведеного виконавчого провадження ЗВП 47222636 було закінчено та направлено до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, для вирішення питання, щодо подальшого виконання зведеного виконавчого провадження №47222636 шляхом примусової реалізації описаного та арештованого майна за місцем реєстрації підприємства-боржника ПАТ «Азовзагальмаш» - м.Київ, вул.Пожарського, 4, прим.63.

На підставі зазначеного просив у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов до наступного.

Нормами цивільного процесуального закону передбачено особливий порядок судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений у розділі VII ЦПК України, і передбачає, зокрема, обовязок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Закон України «Про виконавче провадження» (надалі за текстом Закон) визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обовязки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Згідно статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів,

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виконавче провадження розпочинається з відкриття виконавчого провадження та надання строку на добровільне виконання рішення суду. Після цього вразі невиконання рішення боржником в добровільному порядку державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Судом встановлено, що в серпні 2015 року до Іллічівського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 було подано для примусового виконання виконавчий лист №264/4050/15-ц від 26.08.2015 року, що виданий Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» заборгованості з виплати заробітної плати.

Згідно постанови від 27 серпня 2015 року заступником начальника відділу Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження за предявленим стягувачем виконавчим листом та наданий строк для добровільного виконання рішення суду (ВП №48565540).

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2015 року державним виконавцем Іллічівського ВДВС винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №48565540 до зведеного виконавчого провадження №47222636.

Згідно статті ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Судом встановлено, що в добровільному порядку боржником рішення суду виконано не було у звязку із цим державний виконавець мав обовязок перейти до вжиття заходів з примусового виконання рішення суду.

Згідно з статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Судом встановлено, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у зведеному виконавчому проваджені №47222636 державним виконавцем було вчинено наступні виконавчі дії: Направлено відповідні запити та отримано відповідь з Центру ДАІ 1405 НАІС, згідно з якою за підприємством ПАТ «Азовзагальмаш» (код ЄДРПОУ 13504334) зареєстровано 90 транспортних засобів. Отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав за підприємством та виявлено наявність зареєстрованого нерухомого майна. 24.07.15 року на все рухоме та нерухоме майно накладено арешт. Виявлено наявність банківських рахунків. 28.07.15 року накладено арешт на кошти боржника на виявлених банківських рахунках (115 рахунків у 21 фінансовій установі). 21.09.15 р., 14.12.15 р., 27.01.16 року - платіжні вимоги направлялися до установ банків - для списання коштів. Але платіжні вимоги були повернуті без виконання, так як існує раніше накладений арешт за постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ або відсутні кошти. Згідно переліку майна (основних засобів), вільного від застави, який було надано підприємством-боржником, за адресою - м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, 1, державним виконавцем 25.02.16 р. , 01.03.16 р. проведено опис та арешт майна боржника (всього - 49 позицій: станки, нерухоме майно, пуття, плазові поля, локальна обчислювальна мережа, компресори, система СКУД контроля та управління доступу, індукціонні установки, градирня, підйомники, та інш). Отримано інформацію з ДПІ, що підприємство ПАТ «Азовзагальмаш» відкрило нові 2 рахунки. 01.02.16 р. на вказані рахунки державним виконавцем накладено арешт. 19.02.16 року направлено подання до правоохоронних органів щодо порушення на посадових осіб кримінального провадження.

Подальша примусова реалізація виявленого та арештованого майна не була проведена державним виконавцем, оскільки за існуючим на момент проведення виконавчого провадження наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року № 2710/5, яким затверджено Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, було уповноважено державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів. Згідно листів Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 20/20.4.2 від 12.10.2015 та № 41/20.4.2 від 12.10.2015 в Донецькій області було відсутнє представництво вказаного державного підприємства, якому дозволено проводити електроні торги. У звязку із цим в Донецькій області неможливо було провести процедуру примусової реалізації арештованого майна та в повному обсязі забезпечити примусове виконання рішення суду. Отже проведення примусової реалізації майна через електроні торги на час проведення виконавчих дій було неможливим.

З урахуванням зазначеного державним виконавцем Іллічівського ВДВС ММУЮ було проведено всі виконавчі дії, передбачені діючим на час проведення виконавчого провадження законодавством України, крім примусової реалізації арештованого майна.

26.02.2016 виконавче провадження ВП 49706247, яке входило до зведеного виконавчого провадження ЗВП 47222636 було закінчено та направлено до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, для вирішення питання, щодо подальшого виконання зведеного виконавчого провадження №47222636 шляхом примусової реалізації описаного та арештованого майна за місцем реєстрації підприємства-боржника ПАТ «Азовзагальмаш» - м.Київ, вул.Пожарського, 4, прим.63.

Згідно статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Державним виконавцем були проведені в повному обсязі виконавчі дії щодо виявлення, арешту та опису майна, що належить на праві власності боржнику в межах відведеного законом шестимісячного строку для виконання зведеного виконавчого провадження №47222636.

Примусова реалізація арештованого майна станом на момент закінчення та направлення зведеного виконавчого провадження до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України була неможлива в Донецькій області в силу відсутності нормативної бази для проведення електронних торгів та відсутності представництва державного підприємства «СЕТАМ». У звязку із цим, а також з огляду на перереєстрацію офіційного місця юридичної адреси боржника в м.Києві, 26.02.2016 року зведене виконавче провадження було закінчено та направлено до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, для вирішення питання, щодо подальшого виконання зведеного виконавчого провадження №47222636 шляхом примусової реалізації описаного та арештованого майна підприємства-боржника ПАТ «Азовзагальмаш».

Таким чином, державним виконавцем було в повному обсязі вжито всіх необхідних та можливих примусових заходів для виявлення, опису, арешту, оцінки та реалізації наявного у боржника майна.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду. Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця заступника начальника Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_2 під час примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №48565540 та при виконанні рішення у зведеному виконавчому провадженні №47222636 та вжиття державним виконавцем належних заходів для примусового виконання рішення суду та відсутності факту безпідставної бездіяльності з боку державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 383, 386, 387, 388 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, про визнання неправомірною бездіяльності відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3