Ухвала суду № 59684010, 08.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15640/15-ц Головуючий у І інстанції Жарікова О. В.Провадження № 22-ц/780/4054/16 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 33 08.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Гуля В.В.

при секретарі Воробей В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої пошкодженням майна,-

встановила :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що він та його дружина ОСОБА_5 являються власниками 1/4 житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1. Власниками іншої частини будинку є відповідачі по справі. Частини будинку представляють собою ізольовані квартири № 1 та № 2. У серпні місяці 2015 року відповідачі розпочали реконструкцію 2-го поверху та при цьому демонтували дах. В ніч з 5-го на 6-те вересня 2015 року пройшла злива і через відсутність даху затопило будинок. Позивач стверджує, що через відсутність даху затопило весь будинок, в тому числі і належні їм кімнати на першому поверсі. В обох кімнатах намокла та провисла підвісна стеля із гіпсокартону і була деформована. Після замокання повідвалювались обої на стінах. Підлога була із дерев'яних дощок, поверх яких лежав лінолеум. Оскільки під підлогою утворились калюжі води, прийшлось демонтувати лінолеум і демонтувати дошки. Замокли і закоротили 4-ри світильники та одна люстра. Намокли меблі. Намокли килими, білизна, одяг. Позивач вимушений був чистити килими, що становить 180,00 грн. та придбати 4 світильники і люстру з лампочками, що становить суму 674,88 грн.. Таким чином завдана матеріальна шкода становить 26474,88 грн.. Також, позивач зазначає що йому завдана моральна шкода яку він як фізична особа зазнав у зв'язку з пошкодженням (залиттям ) квартири. Позивач нервував, страждав. У нього з'явився депресивний стан, втратив душевний спокій і рівновагу, що вимагає додаткових фізичних і моральних зусиль, щоб опанувати свої негативні почуття і налагодити звичне життя. Завдану моральну шкоду він оцінює в 15000,00 грн.. Факт завдання шкоди майну підтверджується відеозаписом, висновком Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області від 18.09.2015 року, звітом про встановлення розміру матеріального збитку. Позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь солідарно компенсацію завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 26 474,88 грн. та компенсацію завданої йому моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн., а всього 41474,88 грн..

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2016 року позовні вимоги в частині стягнення шкоди, завданої пошкодженням майна з ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої пошкодженням майна - залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача позов визнали частково. Зазначили, що об'єми по відшкодуванню завданої шкоди не відповідають дійсності та є значно перебільшеними. Після залиття квартири позивача, відповідач мав розмову з позивачем та пропонував власними силами провести відновлювальний ремонт, на що останній спочатку не заперечував, але потім змінив свою думку та забажав коштів для відновлення попереднього стану. Вважав, що залиття сталося не з його вини, а в силу погодних умов, які він не міг передбачити, він вжив максимально заходів щодо убезпечення майна позивача, а позивачем необхідних заходів не було вжито.

Вказував, що роботи по реконструкції погоджував особисто з позивачем, тому і відповідальність повинна покладатись, також і на позивача.

При цьому пояснив, що напередодні, з 5-го на 6-те вересня 2015 року, відповідач вжив усіх необхідних заходів щоб уникнути залиття та не міг розраховувати масштаби зливи, яка пройшла, доручив працівникам, які виконували роботи по ремонту покрівлі вкрити горище захисним перекриттям плівки та брезенту над частиною будинку позивача, що було виконано.

Крім того, наголошував на тому, що у вересні 2015 року, після огляду квартири № 1, яка належить на праві власності позивачу, ним було помічено що в кімнатах була замокла стеля, яка дійсно була облаштована з гіпсокартону, а також обої на стінах. При цьому, ОСОБА_6, яка мешкає в даному помешканні з співмешканцем ОСОБА_7 вказували на те, що ремонт в їх квартирі проводився 8-9 років тому назад. Оздоблювальні матеріали в кімнатах були вже не нові та містили в собі пошкодження та грибок, що в свою чергу підтверджує про їх непридатність до використання, та не підтверджує, що завданні пошкодження трапилися в ніч з 05.09.2015 року на 06.09.2015 року, що видно на відеоматеріалах наданих позивачем.

Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач та його представник заперечували в повному обсязі; оскільки позивач в даному будинку не проживає, то вважали, що підстави відшкодування моральної шкоди відсутні.

Третя особа ОСОБА_5 позов підтримала та просила його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні поясненням позивача.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію завданої матеріальної шкоди в розмірі 6942,20 грн.

Вирішено питання про судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути на його користь з відповідача 26474,88 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди.

Апеляційна скарга підлягає до задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу та третій особі належить на праві спільної власності квартира АДРЕСА_1, що стверджується копією договору дарування частини жилого будинку від 13.03.2003 року. Відповідачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_2, що стверджується копією договору дарування частки житлового будинку від 14.10.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, в ніч з 05.09.2015 року на 06.09.2015 року, сталося залиття квартири позивача дощовими водами, в зв'язку з ремонтом даху на всій площі будинку по АДРЕСА_1. Вказаний факт не оспорюється відповідачем ОСОБА_3. Сторонами не оспорюється той факт, що ремонт даху вказаного будинку проводився за згодою позивача.

Позивач в судовому засіданні пояснив що в зазначеному будинку не проживає з третьою особою близько 1-1,5 роки. В даному будинку мешкають його донька ОСОБА_6 та її співмешканець ОСОБА_7 та її донька. Саме вони приймали участь в ліквідації наслідків залиття квартири.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що згоду на ремонт даху він надавав, а коштів, на її ремонт не надавав, так як вважає що дах одноособово належить відповідачу, так як він займає другий поверх в спільному будинку; щодо відновлювальних робіт, які проводив відповідач не заперечував, але й участі в цьому не брав.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_7, які підтвердили факт залиття помешкання, але надали пояснення, які мали суттєві розбіжності щодо наслідків залиття житлових кімнат.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду що була в квартирі позивача та бачила, що замокли стеля, стіни, щодо підлоги зазначила що вона була суха, калюж на підлозі не бачила. Крім того, даний свідок зазначила, що деформації стелі і шпалер не бачила. Свідок ОСОБА_9 підтвердив сам факт залиття вищевказаного будинку, що належить сторонам та третій особі.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що в квартирі були замоклими стеля, стіни, підлога, при цьому зазначив, що вона була вкрита водонепроникним лінолеумом і затікання були лише в місцях з'єднання. Демонтаж підлоги проводився приблизно через два тижні.

Аналогічні пояснення надала і свідок ОСОБА_6, яка повідомила суд, про те що витирала підлогу насухо, повідомила суду, що ремонт в квартирі проводився 8-9 років тому. В результаті залиття були пошкоджені речі, що знаходилися в квартирі.

Позивач в подальшому зазначив, що ремонт в його квартирі проводився за три роки до її залиття.

Відповідно до звіту про оцінку майна: визначення вартості відновлювальних робіт від 13.10.2015 року, здійсненого «ПП Спілка Експертів», в результаті затоплення в квартирі позивача, а саме в кімнатах 1-2, площею 11.7 кв.м., 1-3, площею 10,5 кв.м,, що мало місце з 05 на 06 вересня 2015 року, виявлені слідуючі пошкодження: дах залитий повністю водою, стіни містили значні сліди від залиття, зі слів власника - підлога залита повністю після дощу. За результатами проведеної оцінки, вартість відновлювального ремонту складає 25 620,00 грн..

Наведені в звіті обставини, відповідач оспорював, зазначивши, що станом на день складання акту підлога була суха та не містила затікання, і тому вважає безпідставним включення вартості відновлення підлоги до ціни позову, а відповідно до пояснень свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено, що ще раніше - до залиття квартири, він та позивач планували замінити підлогу, помінявши її на утеплену.

Відповідачем до суду був наданий звіт № 20160209/02 від 09.02.2016 року, проведений ФОП ОСОБА_11 про незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту, відповідно до якого ринкова вартість відновлювального ремонту становить 6942,20 грн..

З матеріалів справи видно, що у зв»язку з наявними значними розбіжностями у встановленні вартості відновлювального ремонту, в судовому засіданні були допитані спеціалісти, які надавали висновки по оцінку вартості відновлювального ремонту - директор ПП «Спілка Експертів» ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_11. Проте, вказані спеціалісти, кожен, вважали, що лише звіт, який складений ними відповідає нормам чинного законодавства, а звіт їх опонента не відповідає дійсності та нормам чинного законодавства.

Оцінюючи надані сторонами докази на підтвердження розміру вартості відновленого ремонту після залиття частини будинку, що належить позивачу, суд виходив з того, що зі слів директора ПП «Спілка Експертів» ОСОБА_12, він особисто оглядав будинок, що належить позивачу та третій особі, однак, дату огляду не пам»ятає. Позивачем приєднано до матеріалів справи акт виконаних робіт № SE-002266НМ від 13.10.2015 року та сам звіт складений 13 жовтня 2015 року. Таким чином, судом встановлено, що огляд квартири, в якій сталося залиття було проведено більше ніж через місяць після її залиття. Крім того, будь-які дані, що відповідач був запрошений на проведення огляду вказаним спеціалістом суду не надано. Крім того, суду не надано докази, які б дійсно підтверджували, що саме було пошкоджено в результаті залиття в квартирі позивача та які саме пошкоджено речі. Замовником даного звіту є третя особа ОСОБА_5. Встановлено, що під час оцінювання ПП «Спілка Експертів» використовувався порівняльний характер, бралися до уваги ціни по м. Біла Церква, а використовувалися при визначенні оцінки цінові пропозиції по м. Києву та Київській області. На момент розгляду справи позивачем вже здійснено частину демонтажу стелі та підлоги в квартирі. Щодо ступеня пошкодження майна, оцінювач зазначив, що таке визначення ним не проводилось.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість покласти в основу доведеності вимог позивача зазначений звіт.

В судовому засіданні оцінювач ФОП ОСОБА_11 пояснив суду, що проводив свої підрахунки вартості відновлювальних робіт, виходячи з відео- та фотоматеріалів, які містяться в матеріалах справи і аналогічно виконав їх порівняльним методом, з урахуванням площ помешкання, зазначеним в технічному паспорті. Цінові пропозиції щодо матеріалів використовував з мережі інтернет та з урахуванням цінової політики будівельних магазинів (супермаркетів) по регіону. Щодо різниці у вартості, яка виникла в вищевказаних звітах пояснив, що різниця полягає у відсутності данних щодо пошкодження підлоги в результаті залиття, що не дає можливості встановити вартість відновлювального ремонту підлоги.

Судом критично оцінено зроблений ФОП ОСОБА_11 звіт, оскільки останній провів оцінювання на підставі технічної документації на будинок та відео-та фотоматеріалів та не оглядав безпосередньо об'єкту дослідження, а тому на думку суду, не міг об'єктивно визначити ступінь завданих збитків, які були завдані позивачу.

Разом з тим, оскільки жодна із сторін не виявила бажання скористатись своїм процесуальним правом заявити клопотання про забезпечення доказів у справі, шляхом подачі до суду клопотання про призначення відповідної експертизи, висновок якої був би належним доказом та відмовилися від призначення судової експертизи, суд дійшов висновку про визначення розміру матеріальної шкоди, яка виникла у зв»язку із залиттям частини будинку позивача з вини відповідача, з урахуванням обставин та матеріалів справи та наданих сторонами доказів на підтвердження та заперечення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала.

В силу ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, судом враховано , що жодна із сторін не надала суду переконливих - належних та допустимих доказів, на підтвердження вартості відновлювального ремонту затопленої квартири, а також, що сторони не заперечували факт залиття квартири позивача, внаслідок ремонту спільного даху відповідачем, а останній в подальшому, в судовому засіданні погодився відшкодувати вартість відновлювального ремонту квартири позивача та визнав заявлений позов частково в сумі 6942,20 грн., у зв»язку з встановленими обставинами, дійшов висновку про відшкодування позивачу матеріальної шкоди у зазначеній сумі.

З урахуванням пояснень сторін, показів свідків, наявних в матеріалах справи даних щодо розміру пошкоджених приміщень та вартості будівельних матеріалів, а також, враховуючи, що відповідач звертався до позивача з пропозицією здійснити ремонт пошкоджених приміщень за власний рахунок, від чого останній відмовився, колегія погоджується з висновком суду щодо вартості матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Не можна вважати обґрунтованими доводи позивача, що в рахунок відшкодування шкоди підлягають включенню також матеріальні збитки, зазначені у звіті ПП «Спілка Експертів» про оцінку майна та визначення вартості відновлюваних робіт, зокрема : трудомісткість, затрачену на ремонт робітниками-будівельниками; витрати по виплаті заробітної плати працівникам; кошти по покриттю адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, вартість робіт по використанню будівельних машин і механізмів та перевезенню сміття тощо, оскільки такі витрати позивачем не понесено.

На думку колегії, суд обґрунтовано прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 ( постійно проживає у пошкодженій залиттям частині житлового будинку), який показав, що в квартирі були замоклими стеля, стіни, а підлога, яка була вкрита водонепроникним лінолеумом, мала затікання лише в місцях з'єднання; демонтаж підлоги проводився приблизно через два тижні після залиття) та свідка ОСОБА_6 ( донька позивача, яка постійно проживає у пошкодженій залиттям частині житлового будинку), яка пояснила суду, що підлога мала затікання в місцях з'єднання; вона витирала підлогу насухо, а також повідомила, що ремонт в квартирі проводився 8-9 років тому; що в результаті залиття були пошкоджені речі, що знаходилися в квартирі.

Судом правильно відмовлено позивачу у задоволенні відшкодування шкоди, пов»язаної з пошкодженням іншого майна, оскільки доказів про зіпсування внаслідок залиття квартири, зокрема, 4 світильників і люстри з лампочками позивачем не надано; позивачем не доведено також, що залиттям було зіпсовано килим, та те, що саме на його чистку, а не якогось іншого килима, витрачено 180,00 грн., а подані позивачем копії документів не доводять факту пошкодження саме цього майна, а не іншого. Не оспорювався позивачем в суді і той факт, що на час залиття квартири був пошкоджений ноутбук, оплату ремонту якого здійснив відповідач відразу після залиття приміщення.

Висновки суду ґрунтуються на обставинах та матеріалах справи.

Разом з тим, колегія суддів не може у повній мірі погодитися з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, з посиланням на те, що останній не надав належних доказів, що можуть підтвердити сам факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань та втрат немайнового характеру, а також не надав належних доказів, що можуть підтвердити наявність причинного зв'язку між протиправною дією відповідача та завданою йому моральною шкодою.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В частині 2 (п. 3) цієї ж статті зазначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди« розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації ( останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо).

По справі встановлено, що діями відповідача позивачу, як власнику частини житлового будинку, завдано збитки, пов»язані із залиттям житлових приміщень будинку, що призвело до необхідності проведення ремонтних робіт пошкоджених приміщень. Залиття супроводжувалося пошкодженням стелі, стін, майна, що знаходилося і приміщенні. Пошкодження майна позивача перебуває у безпосередньому причинному зв»язку з протиправними діями відповідача, який, на думку колегії, зобов»язаний був при проведенні робіт по заміні даху будинку, передбачити та вжити усіх необхідних заходів для забезпечення захисту майна позивача. На думку колегії, залиття належного позивачу житлового приміщення, безумовно, негативно вплинуло на фізичний та емоційний стан та здоров»я останнього, душевний спокій і рівновагу, змусило його змінити життєві стосунки та звичне життя, потягло за собою необхідність вирішення низки питань, пов»язаних з відновленням пошкоджених житлових приміщень.

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогами про відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, колегія враховує обставини справи, характер та обсяг заподіяних позивачу страждань, а також ту обставину, що відповідач пропонував позивачу провести ремонт пошкоджених приміщень власними силами та за власні кошти, але останній відмовився від цього.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача має бути визначений у сумі 2000 грн.

Керуючись ст..307,309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року в частині відмови моральної шкоди скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді