Ухвала суду № 59567140, 10.08.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/7765/15

№ 2-з/183/82/16

10 серпня 2016 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого суддіПарфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову -

в с т а н о в и в:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Компанії «ОСОБА_2 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), третя особа ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння.

08 серпня 2016 року до суду подано заяву представника позивача про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову та до розгляду справи по суті накласти заборону на відчуження: паркувальних місць № 1 та № 22 розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Архітектора Дольніка, 15, приміщення № 31; квартири АДРЕСА_1, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Клопотання обґрунтоване наявністю кримінального провадження, яким підтверджується незаконне відчуження відповідачами майна позивача. Відсутністю волі позивача на відчуження на користь відповідачів та інших осіб майна.

Дослідивши матеріали про забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, майно на яке заявник просить накласти захід забезпечення позову заборону відчуження належало позивачу, може бути відчужене на користь третіх осіб. З урахуванням заявлених позовних вимог, вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам.

Водночас, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається постановлення ухвали Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року у справі № 201/5067/16-к, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2.

Внаслідок чого підстав для застосування заходів забезпечення позову та накладення заборони вчиняти певні дії - відчужувати означене нерухоме майно, за наявності накладеного судовим рішенням в іншій справі та діючого на час звернення з заявою про забезпечення позову арешту суд не вбачає.

Також суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення заборони відчуження на паркувальне місце № 1 розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Архітектора Дольніка, 15, приміщення № 31 та паркувальне місце № 22 розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Архітектора Дольніка, 15, приміщення № 31, оскільки в цій частині заяви у даній справі судом постановлено ухвалу від 16 грудня 2015 року, якою забезпечено позов у справі та накладено арешт на означені об`єкти нерухомості і підстав для повторного вжиття заходів забезпечення позову суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов