Рішення № 59317656, 06.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 334/8347/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Махіборода Н.О.

Провадження № 22-ц/778/666/16 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначала, що з 28.01.1995 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають п'ятьох доньок: повнолітню - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, та чотирьох неповнолітніх: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження. Діти проживають з позивачем, знаходяться на її утриманні.

З січня 2015 року сторони спільне господарство не ведуть, хоча проживають за однією адресою. Між сторонами по справі відсутнє взаєморозуміння, наявні різні погляди на сімейне життя, вони втратили почуття поваги та любові один до одного, неодноразові спроби зберегти сім'ю бажаного результату не дали. Відповідач не допомагає позивачу у вихованні та утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, влаштовує сварки, скандали.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_3».

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 28.01.1995 року Відділом РАГС міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 81.

Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище «ОСОБА_3», яке вона отримала після укладення шлюбу 28.01.1995р.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що родина сторін фактично вже майже рік існує лише формально, тому що стосунки сторонами не підтримуються, проживають вони в одному будинку як сусіди з напруженими відносинами, тому суд вважає, що родина сторін розпалася, збереження сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що у них з позивачем п'ятеро дітей, які виховуються ними, також зазначав, що він бажає зберегти свою сім'ю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 також просив про збереження сім'ї, посилаючись на тимчасові негаразди у родині і його бажання надалі проживати разом із ОСОБА_4 та дітьми.

Позивач погодилась з апеляційною скаргою ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційної інстанції і також пояснила, що вони з чоловіком примирились і мають бажання проживати разом, бажають зберегти сім'ю та виховувати дітей.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: