Постанова № 59191249, 07.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 804/2575/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловського Д.П., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 25000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником автомобіля марки TOYOTA HIGHLANDER, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів в сумі 25000,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в доход державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягнення податковим органом в примусовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі за адресою: вул. Тесленка, 9/7, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000.

Ухвала про відкриття скороченого провадження отримана відповідачем 22.06.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Станом на 07.07.2016 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення на адміністративний позов не надходили.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

29.06.2016 року від Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну позивача у даній справі з Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Криворізьку північну обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у звязку з тим, що Криворізька центральна обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була реорганізована шляхом приєднання до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну позивача на Криворізьку північну обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на обліку у Криворізькій центральній обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до облікової картки ОСОБА_1 є власником приватного транспортного засобу - автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, з об'ємом циліндрів двигуна 3456 куб.см, державна реєстрація якого відбулась 01.03.2011 року.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до статей 34, 37 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів. При цьому, забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.

Особливості визначення дати першої реєстрації автомобілів, що були у користуванні визначені розділом 7 «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379.

У разі, коли на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними.

Таким чином, датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні, правомірно дату їх першої реєстрації, що визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Так, 01.07.2015 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 109-177, яким відповідачу визначено суму грошового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до п. 58.3. статті 58 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкове повідомлення-рішення № 109-177 від 01.07.2015 року отримано відповідачем 14.08.2015 р., що підтверджується підписом директора підприємства на корінці рішення.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Податкова вимога № 849-25 від 26.05.2014 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу податкової вимоги зі сплати податкового боргу.

Доказів сплати вказаної суми позивачу відповідачем не надано.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Стягнути з стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до бюджету ( р/р 33216868700024, код платежу 50 18011001, одержувач УДКСУ у м. Кривому Розі у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. (двадцять пять тисяч гривень, 00 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2