Рішення № 5890997, 14.03.2008, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-19/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2008 року Ружинський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Нейло В. М.

при секретарі - Новаківській К.І.

з участю: - позивача ОСОБА_1, представника позивача-адвоката

ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт ОСОБА_4 справу за позовом ОСОБА_1 до державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в сумі 409 663 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в сумі 409 663 грн. 21 коп..

Позивач посилається на те, що 28.03.2006 року його дружина ОСОБА_5, працююча станційним працівником станції Чорнорудка Ружинського району Житомирської області прямуючи на роботу, йшла через колії станції до приміщення вокзалу.

В цей час, на станції з однієї колії відправлявся електропоїзд, а по зустрічній колії наближався прискорений поїзд, про наближення якого повідомлення по гучномовцю на платформі станції повідомлення не було

Минаючи електропоїзд, через гуркіт першого, ОСОБА_5 не чула про наближення

прискореного поїзда.

Коли ОСОБА_5 переходила через колію в напрямку вокзалу прискорений поїзд здійснив наїзд на ОСОБА_5, спричинивши смерть останній.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, пов'язану з похованням дружини та зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду.

В суді позивач підтримав свої вимоги з наведених вище підстав.

В суді представник державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" позовні вимоги не визнав, пояснивши, що причиною нещасного випадку з ОСОБА_5 є особиста необережність потерпілої, яка була працівником залізниці, а тому повинна дотримуватись вимог з охорони праці.

Заслухавши сторони, свідків дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Свідок ОСОБА_6, який 28.03.2006 року був машиністом електровоза потягу №181 сполученням Київ - Хмельницький, у судовому засіданні показав, що приблизно о 8 год. 13 хв.

2

він помітив перед електровозом, з лівої сторони по ходу руху, на відстані приблизно 150 метрів жінку, яка стояла на краю шпали біля лівої нитки залізничної колії спиною до електровоза, зазначивши, що надворі був туман.

Свідок ОСОБА_4 , який 28.03.2006 року був помічником машиніста електровоза потягу № 181 сполученням Київ - Хмельницький, в судовому засіданні дав аналогічні показання.

З акта № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 06.04.2006 року, видно, що 28.03.2006 року о 8 год. 12 хв. ОСОБА_5 йшла по автодорозі на роботу і звернула на перехід через колії станції до приміщення вокзалу. У цей час на ІІ-у колію (першу із сторони вокзалу) прибув електропоїзд № 6204 сполученням Козятин-Фастів і загородив перехід до вокзалу. ОСОБА_5 зупинилась на переході і стояла на кінцях шпал 1-ї головної колії.

О 8 год 15 хв. електропоїзд № 6204 почав відправлятися, а в цей час по 1-ій колії до станції наближався прискорений поїзд № 181 сполученням Київ-Хмельницький, подаючи сигнал великої гучності. Через туман видимість була слабкою і машиніст поїзду № 181 ОСОБА_6, побачивши на кінцях шпал з лівого боку колії на переході жінку, яка не реагувала на сигнали, застосував екстрене гальмування, але через малу відстань попередити наїзд на жінку не вдалося.

Згідно ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність , що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що перед нещасним випадком ОСОБА_5 вела себе адекватно, не скаржилася на якісь складні життєві обставини або на напружені відносини в сім'ї, а тому суд відхиляє умисел потерпілої на заподіяння собі смерті.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що в момент наїзду поїзда на ОСОБА_5, остання знаходилась на переході, обладнаному на коліях, тобто, переходила залізничні колії у визначеному для цього місці, і, на думку суду, в діях ОСОБА_5 наявна необережність, що підтверджується згаданим вище актом про нещасний випадок невиробничого характеру від 06.04.2006 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 15.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, порядок, що регламентує дотримання вимог техніки безпеки на станції визначається техніко-розпорядчим актом.

Відповідно до п.15.2 цих Правил технічно-розпорядчий акт станції складається начальником станції, а тому начальник станції є посадовою особою залізниці, яка безпосередньо на станції визначає ті заходи і порядок, який унеможливлює, або зводить до мінімуму безпеку від діяльності залізниці для пасажирів та працівників залізниці.

З технічно-розпорядчого акту станції Чорнорудка не вбачається, що в цьому локальному нормативному акті достатньо розроблено заходів та застережень в цьому напрямку.

Так, на думку суду, і це підтверджується показами свідків та матеріалами справи, в техніко-розпорядчому акті станції Чорнорудка відсутня вимога оголошення по гучномовцю черговим по станції у випадку, коли по станції здійснив зупинку приміський електропоїзд і вв цей же час по зустрічній колії проходить вантажний чи пасажирський поїзд.

На думку суду, таке оголошення могло б привернути увагу потерпілої, що унеможливило б подальші події.

Таким чином, посадовими особами залізниці не вжито достатньо заходів і застережень, щодо ситуації, яка склалася на станції Чорнорудка 28.03.2006 року, коли на одній колії стояв електропоїзд, а по іншій колії рухався зустрічний пасажирський поїзд, в чому вбачається вина у обставинах, що склалися у справі.

Проаналізувавши досліджені докази, враховуючи ступінь вини потерпілої та особи, яка завдала шкоду, суд вважає, необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат на поховання та які підтверджені наявними у справі документами на суму 8163 грн.21 коп..

3

Відповідно до ст. 23 УЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Частково задовільняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди суд, відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного ОСОБА_2 України від 25.05.2001 року № 5, виходить з того, що в результаті заподіяння смерті ОСОБА_5, яка сталася як з власної необережності потерпілої так і з вини відповідача, позивач втратив дружину, з якою прожив більше тридцяти років, внаслідок чого ОСОБА_7 було заподіяно душевні страждання, смерть дружини порушила його життєвий уклад.

Крім того, позивач пережив сильний стрес, постійно хворіє, в зв'язку з чим неодноразово звертався за медичною допомогою.

Суд розцінює смерть дружини позивача, як значний фактор, що вплинув на позивача, оскільки смерть близької людини сама по собі є тяжкою втратою.

Крім того, відповідач по справі є потужним суб'єктом господарювання і розмір відшкодування моральної шкоди, яку суд визначає в сумі 120 000 грн., є співвідносною з обсягами діяльності такого підприємства, як державне територіально-господарське об'єднання „Південно-Західна залізниця".

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст. ст. 81, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" ( поточний рахунок № 26002301360604/980 в залізничному відділенні в Києві АКБ"ПромІнвестбанку", МФО 322153, код 04713013) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 8163 грн.21 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 120000 (сто двадцять тисяч) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн..

Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" на користь держави судовий збір в сумі 90 грн. 13 коп..

Стягнути з з державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" на спеціальний рахунок (розрахунковий рахунок 31213257900550, банк -ГУДКУ у Житомирській області, код ЗКПО 22062421, МФО 81103 9, одержувач - Ружинський районний суд Житомирської області) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 (тридцять ) грн..

Особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися з повним рішенням

20.03.2008 року.

Рішення суду набирає законної після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.