Ухвала суду № 58404307, 09.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17014/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

09 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 548/17-20 від 16.04.2013 та № 711/17-20 від 29.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2015 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби № 711/17-20 від 29.04.2013. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На підставі ст. 195 КАС України, колегія суддів переглядає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2016 в межах апеляційної скарги податкового органу

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження дійсного обсягу поставленого за сприянням позивача компанією Baltcomtrading Sia" товарів на користь третіх осіб, не надано доказів на здійснення оплати комісійної винагороди на користь позивача, як того вимагають положення договору відшкодувального надання послуг, висновок Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1520/8/26-15-10-04-06 від 12.08.2013, яким повідомлено про те, що у провадженні слідчого відділу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС знаходяться матеріали досудового розслідування стосовно ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_2 за актом документальної позапланової перевірки № 415/17-20/НОМЕР_1 від 05.04.2013, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110100000142 від 18.04.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 212 Кримінального кодексу України, відповідачем суду не надано, а також не зазначено причин неможливості його подання, на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2015, відповідачем, не повідомлено суду про наслідки розслідування або розгляду зазначеної кримінальної справи. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами дійсного факту отримання позивачем оподаткованого доходу у заявленому розмірі за 2010 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", статті 36, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170, пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, внаслідок чого зроблено висновок про те, що ОСОБА_2 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2010 рік до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби не подано, сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування не здійснено. За результатами перевірки сума оподаткованого доходу за 2010 рік складає 11 845 644,07 грн. Перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 776 846, 61 грн.

На підставі викладеного, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт №415/17-20/НОМЕР_1 від 05.04.2013 та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 548/17-20 від 16.04.2013, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 221 058, 26 грн, з яких за основним платежем 1 776 846,61 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 442 211,65 грн;

- № 711/17-20 від 29.04.2013, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 221 058,26 грн, з яких за основним платежем 1 776 846,61 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 442 211,65 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, позивачем отримано рішення головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві № 343/Т/26-15-10-04-04 від 05.07.2013, яким податкове повідомлення-рішення № 711/17-20 від 29.04.2013 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 442 211,65 грн, в іншій частині залишено без змін.

Натомість, податкове повідомлення-рішення № 548/17-20 від 16.04.2013, як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії рішення Міністерства доходів і зборів України № 4453/Т/99-99-10-01-03-14 від 17.09.2013, відкликано ДПІ 18.04.2013, у зв'язку з надходженням заперечень ОСОБА_2 до акту перевірки.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", загальний річний оподатковуваний дохід платника податку - резидента України складається із суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Іноземний дохід визначено "Про податок з доходів фізичних осіб" як дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з України (пункт 1.4 статті 1).

Згідно з підпунктом 9.9.1 пункту 9.9 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно копії договору відшкодувального надання послуг № 01/10 від 01.10.2009, компанія "Baltcomtrading Sia" (замовник) доручає, а гр. ОСОБА_2 (виконавець) приймає на себе за винагороду надання замовнику наступних послуг: від імені та за рахунок замовника знайти покупця мазуту топочного марки М-100 на території України; підготувати умови для укладення договору поставки (купівлі-продажу) з покупцем товару (пункт 1.1 вказаного договору).

Доручення замовника за цим договором вважаються виконаними повністю з моменту укладення між замовником та покупцем договору поставки та підписання замовником акту прийому-передачі виконаних виконавцем робіт (пункт 1.2 даного договору).

У відповідності до підпункту 3.1.4 пункту 3.1 договору, замовник зобов'язується щомісяця, одночасно з постачанням товару, оплачувати виконавцю комісійну винагороду, виходячи з 30 доларів США за кожну метричну тону реалізованого замовником товару за договором поставки, укладеного з покупцем за сприяння виконавця.

Підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 вказаного договору передбачено, що замовник зобов'язується протягом 3 календарних днів після оплати комісійної винагороди надавати виконавцю копії платіжних доручень про перерахування на його розрахунковий рахунок винагороди.

Між гр. ОСОБА_2 та компанією "Baltcomtrading Sia" (резидент Латвії) укладено угоду про встановлення платіжних реквізитів "Виконавця" № б/н від 01.04.2010, як додаток до договору № 01/10 від 01.10.2009, у відповідності до якої реквізитами для перерахування комісійної винагороди виконавцю є юридична компанія "LVM CONTRACTS LIMITED", Auckland, Albany, 23/17 Georgia Terrace, New Zelamd, Reg. No. 2407688, TRASTA KOMERCBANKA, Riga LV 1050, Latvia, р/р LV90KBRB 1111 2142 17001, SWIFT: KBRBLV2XXXX.

У подальшому, сторонами зазначеного договору у зв'язку з тим, що за сприяння виконавця замовник уклав з покупцем договір на поставку 50 000 метричних тон товару +/- 1% до опціону протягом дев'яти місяців 2010 року, по 5 500 МТ у місяць +/-1% к опціону, починаючи з квітня 2010 року. Щомісячна сума винагороди виконавця за проданий замовником товар, згідно з укладеним з покупцем договором поставки, за сприянням виконавця, складає 30 доларів США за кожну фактично продану МТ товару.

Зі змісту викладеного вбачається, що розмір комісійної винагороди, яка підлягає сплаті виконавцю (у даному разі гр. ОСОБА_2.), ставиться у залежність від укладення між замовником та покупцем договору поставки відповідного товару, з урахуванням фактично проданої МТ товару (30 доларів США за кожну).

В основу висновків акту перевірки від 05.04.2013 №415/17-20/НОМЕР_1 покладено інформацію ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС щодо отримання іноземного доходу гр.ОСОБА_2 від 29.12.2012 вх.№5667/ДПІ/07-10/З та від 01.01.2013 №330/ДПІ/07-10/З.

Зокрема, в листі ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 29.12.2012 вх.№5667/ДПІ/07-10/З наголошується на тому, від директора компанії "Baltcomtrading Sia" ОСОБА_3 надійшло звернення щодо можливого ухилення гр. ОСОБА_2 від сплати податків за договором від 01.10.2009 №01/10 із отримання комісійної винагороди в розмірі 1495851 доларів США.

До звернення ОСОБА_3 додані копії договорів і актів, які покладено в основу висновків акту перевірки №415/17-20/НОМЕР_1 від 05.04.2013.

09.06.2016, представником відповідача зазначено про те, що дана перевірка проводилась виключно на документах, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться лише копії, які належним чином не завірені (відсутні підписи та печатки), тому не можуть братися до уваги судом, так як не є належними та допустимими в розумінні ст. 70 КАС України. Оригінали відповідної первинної документації контролюючим органом не досліджувались, що підтверджено в судовому засіданні - 09.06.2016.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції оригіналів вищеперелічених документів.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження дійсного обсягу поставленого за сприянням позивача компанією "Baltcomtrading Sia" товарів на користь третіх осіб, не надано доказів на здійснення оплати комісійної винагороди на користь позивача, як того вимагають положення підпунктів 3.1.4 та 3.1.6 пункту 3.1 договору відшкодувального надання послуг №01/10 від 01.10.2009. В матеріалах справи відсутні докази отримання коштів за фактом виконаних робіт, як в акті перевірки, так і в матеріалах справи немає жодного посвідчення отримання коштів.

Також позивачем ОСОБА_2, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 09.06.2016 заперечується факт укладання та підписання будь-яких договорів, актів із компанією "Baltcomtrading Sia", як і факт отримання винагороди, з якої контролюючим органом визначено позивачеві оскаржуване податкове зобов'язання. Позивач пояснив, що жодних коштів за договором не отримував, а також гр. ОСОБА_3 не знає, та ніколи не бачив.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про, що твердження контролюючого органу про отримання гр. ОСОБА_2 оподаткованого доходу за 2010 рік у розмірі 11 845 644,07 грн, у зв'язку з чим останньому донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 776 846,61 грн, ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: випискою з банківського рахунку, договорами поставки товарів, укладених за сприянням позивача між компанією "Baltcomtrading Sia" та третіми особами (разом з доданою до них первинною документацією).

Висновки, викладені в акті перевірки, зроблені контролюючим органом безпідставно, без реального дослідження руху товарів та грошових коштів, внаслідок чого видається за неможливе встановити дійсність отримання гр. ОСОБА_2 комісійної винагороди у заявленому розмірі, а, відтак, і нарахування у зв'язку з цим податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, висновок головного управління Міндоходів у м. Києві №1520/8/26-15-10-04-06 від 12.08.2013, яким повідомлено про те, що у провадженні слідчого відділу ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби знаходяться матеріали досудового розслідування стосовно ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_2 за актом документальної позапланової перевірки від 05.04.2013 №415/17-20/НОМЕР_1, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110100000142 від 18.04.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 212 Кримінального кодексу України, відповідачем суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надано, а також не зазначено причин неможливості його подання. Крім того, представником не повідомлено суду про наслідки розслідування або розгляду зазначеної кримінальної справи.

У зв'язку з цим, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 711/17-20 від 29.04.2013.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5 046, 8 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2016 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 5 046, 8 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 14.06.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.