Постанова № 58402549, 16.06.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/670/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 червня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 17 червня 2016 року.

Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ДПІ у м. Ужгороді) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у сумі 14856,71 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому, прохальною частиною позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності, відтак, у відповідності до ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження у справі, про дату, час та місце проведення судових засідань, відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 14856,71 грн. по платежу 50 18010700 "земельний податок з фізичних осіб", що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 9).

Вказаний податковий борг виник на підставі поданих відповідачем декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- податкової декларації № 1400012681 від 19.02.2014 року на 2014 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого земельного податку становить 2530,35 грн. Залишок не сплаченої суми по вказаній декларації становить 1512,12 грн.;

- податкової декларації № 1500015582 від 20.02.2015 року на 2015 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого земельного податку становить 9996,60 грн. (самостійно задекларована сума земельного податку відповідачем не сплачена);

- податкової декларації № 1600010959 від 17.02.2016 року на 2016 рік, відповідно до якої загальна сума задекларованого земельного податку за січень-березень 2016 року становить 1790, 64 грн. (596,88 грн. помісячно). Самостійно задекларована сума по вказаній декларації відповідачем не сплачена.

Крім того, у відповідності до ст. 129 ПК України, відповідачу було проведено нарахування пені у розмірі 1557,35 грн., яка також залишається не сплаченою відповідачем.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.59 Податкового кодексу, ДПІ у м. Ужгороді направлено податкову вимогу від 16.12.2013 року № 306-15. вказана вимога вручена відповідачу особисто, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги.

Податковий борг відповідача по земельному податку підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковими деклараціями з плати за землю, обліковою карткою платника податків та розрахунком податкового боргу.

Відповідно до п. 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 14856,71 грн., правомірність звернення ДПІ інспекції у м.Ужгороді з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 14856,71 грн.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 14856,71 грн. (чотиринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка) по земельному податку.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті