Ухвала суду № 58185488, 02.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/12577/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шаховнін М.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Військова частина А 0515, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, де третя особа: Військова частина А 0515, та просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 45270878 від 26.03.2015.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що виконавчий лист та, відповідно, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 по справі №758/9241/13-а, не були виконані неналежним чином, що унеможливлювало закінчення виконавчого провадження, - а тому наполягає на протиправності та необхідності скасування оскаржуваної постанови державного виконавця.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, крім іншого, було зобов'язано військову частину А 0515 скласти та спрямувати на адресу головного розпорядника бюджетних коштів висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (а.с. 4-7).

Із матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що 13 січня 2014 року, згідно зазначеного судового рішення, Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №758/9241/13-ц (а.с. 52-53)

Даний виконавчий лист містить частину резолютивної частини рішення, а саме: «зобов`язати військову частину А 0515 скласти та спрямувати на адресу головного розпорядника бюджетних коштів висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3» ( а.с. 52).

31 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. було відкрите виконавче провадження ВП №45270878 (а.с. 55).

25 березня 2015 року листом № 222/4/363 військова частина А 0515 повідомила орган державної виконавчої служби про те, що постанову суду щодо позивача ними було виконано у добровільному порядку, а саме: на виконання рішення суду ВЧ А 0515 склала та спрямувала на адресу головного розпорядника бюджетних коштів висновки стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (а.с. 59).

У листопаді 2015 року позивач отримав постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 45270878 від 26.03.2015 року, в якій зазначено, що листом від 25.03.2015 року № 222/4/363 військова частина А 0515 повідомила про виконання рішення. На виконання рішення суду ВЧ А 0515 склала та спрямувала на адресу головного розпорядника бюджетних коштів висновки стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, у зв'язку з чим на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" було закінчене виконавче провадження (а.с. 10).

Вважаючи, що підстави до закінчення виконавчого провадження були відсутні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що при закінченні виконавчого провадження державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави до задоволення позовних вимог, - відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 49 вказаного Закону визначено перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, однією з яких зазначено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 75 вказаного вище Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2015 року за № 222/4/363 військова частина А 0515 надала висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 та спрямувала на адресу головного розпорядника бюджетних коштів - командира військової частини А 0515 даний висновок ( а.с. 59).

Колегія суддів вважає даний документ належним доказом, що підтверджує вчинення боржником особисто дій, визначених у рішенні суду щодо надання висновку стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оскільки фактично є письмовим повідомленням боржника, підписаним уповноваженою на те особою та приходить до висновку, що постанова суду від 28 листопада 2013 року в частині вимог, що стосуються військової частини А 0515, виконана в повному обсязі.

Більше того, в ході апеляційного перегляду справи було встановлено, що Верховним судом України було скасовано всі рішення попередніх інстанцій по справі №758/9241/13-а та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тобто, на час розгляду справи відсутнє рішення суду, яке стало підставою до відкриття виконавчого провадження № 45270878, та, відповідно, вказана унеможливлює задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07 червня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С