Вирок № 58165409, 07.06.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 547/291/16-к

Провадження №1-кп/547/47/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Литвина М. М.,

при секретарі - Сінельник С.А.,

з участю: прокурора - Онацька А.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170320000516 від 26.12.2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підмостичі Старосамборського району Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого охоронцем у ТОВ «Полтава 2007» с. Жовтневе Семенівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_9, виданий Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області 21.02.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_1, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставин.

26 грудня 2015 року приблизно о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Москвич-412» державний номерний знак НОМЕР_8, рухався у світлий час доби, по мокрому асфальтобетонному покриттю по автодорозі смт. Семенівка - с. Богданівка, зі сторони с. Великі Липняги у напрямку с. Малі Липняги.

У цей самий час, у зустрічному напрямку, по автодорозі смт. Семенівка - с. Богданівка, між селами Великі Липняги та Малі Липняги, зі сторони с. Малі Липняги у напрямку с. Великі Липняги, керуючи автомобілем «ВАЗ-211540» державний номерний знак НОМЕР_10, рухався водій ОСОБА_7 разом зі своєю дружиною ОСОБА_3, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, та двома малолітніми дітьми.

Рухаючись у вказаному напрямку, у заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, не врахував дорожню обстановку, дорожні умови, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення правою боковою частиною свого автомобіля з передньою частиною зустрічного автомобіля «ВАЗ-211540» д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_7, тим самим порушив вимоги п.12.1. «Правил дорожнього руху України», відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «ВАЗ-211540» д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_3, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №6 від 14.01.2016 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шилоподібного відростку правої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, посттравматичної екстракції 3-го зуба зліва на верхній щелепі, забій шийно-грудного відділу хребта, рани правого колінного суглобу, припухлості на голові та в області правої ключиці, синця лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до висновків авто-технічних експертиз №35 від 08.02.2016 року та №89 від 24.03.2016 року у заданій дорожній обстановці водій автомобіля «Москвич-412» д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.12.1. «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У заданій дорожній обстановці у діях водія автомобіля «Москвич-412» д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, зазначивши що водій автомобіля ВАЗ - ОСОБА_7 не прийняв ніяких мір для уникнення зіткнення. Цивільний позов також визнав частково. Пояснив суду, що 26 грудня 2015 року він рухався на автомобілі «Москвич-412» зі сторони с. Великі Липняги у напрямку с. Малі Липняги до смт. Семенівка разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дочкою власника москвича - ОСОБА_10. Рухався приблизно зі швидкістю до 60 км./год. Зустрічну машину бачив здалеку, видимість була хороша. З невідомих йому причин, за с. Великі Липняги, машину почало носити по автодорозі. Намагався втримати автомобіль на дорозі, а саме, скинув газ, не гальмував, проте не справився з керуванням та допустив зіткнення з зустрічним автомобілем. Водій зустрічного автомобіля не гальмував, ніяких дій для уникнення аварії не вчинив. Також зазначив, що автомобіль на якому він рухався технічно був справний, резина шипована.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні злочину частково, при вищезазначених обставинах його вина доведена зібраними по справі доказами, які досліджені у судовому засіданні:

Так, потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що 26 грудня 2015 року близько 10 години ранку вона їхала по автодорозі між селами Малі Липняги та Великі Липняги у напрямку с. Великі Липняги своїм автомобілем ВАЗ разом з дітьми, за кермом якого перебував її чоловік. Видимість дороги була нормальна. Рухалися зі швидкістю 40-50 км. Побачила зустрічний автомобіль Москвич як його носило приблизно за триста метрів спереду, потім його занесло на зустрічну смугу руху, після чого Москвич повернувся на власну смугу руху, де його вже підняло на два колеса (у цей момент відстань до ВАЗу була близько 15-20 м.). Потім автомобіль Москвич кинуло на їх авто та відбулося зіткнення. На ділянці ДТП дорога була нормальна Уже перед зіткненням, коли зупинялися, рухалися зі швидкістю 15-20 км, були на обочині. Після зіткнення нічого не пам'ятає, оскільки була без свідомості;

показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що 26 грудня 2015 року поїхала автомобілем Москвич разом з ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_1, якого попросили звозить ОСОБА_10 до Семенівки. Десь за Великими Липнягами автомобіль почало кидати по автодорозі, водій ОСОБА_1 намагався її втримати на дорозі, пригальмував, проте все ж таки, зіткнувся з автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку. Автомобіль ОСОБА_3 бачила на дуже великій відстані від місця зіткнення;

показаннями свідка ОСОБА_9, який показав суду, що 26 грудня 2015 року поїхав разом з ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 за кермом. За Липнягами машину почало носити. ОСОБА_1 намагався вирівняти машину на трасі. Проте машину кидало на зустрічну полосу. Також побачив як зі сторони Малих Липнягів їхав автомобіль у зустрічному напрямку. Коли зрозумів що зіткнення не уникнути, заховався за сидіння водія, потім стався удар. Їхали зі швидкістю приблизно до 60 км/год., дорожнє покриття було мокре;

показаннями свідка ОСОБА_7, який показав суду, що 26 грудня 2015 року рухався на своєму автомобілі ВАЗ із Семенівки до с. Великі Липняги. Рухався не швидко, приблизно до 60 км/год. так як не встиг набрати розгін зважаючи на ямковість автодороги. Після проїзду ямковості дороги, рухався на 4 передачі. Назустріч йому рухався москвич жовтогарячого кольору. Бачив як москвич перший раз виїхав на зустрічну полосу, потім повернувся на свою полосу, де його підняло на два колеса і знову викинуло на зустрічну полосу після чого і відбулося зіткнення. Коли побачив, що москвич виїхав на зустрічну полосу, то скинув передачу, взяв вправо та почав гальмувати. Зіткнення уже відбулося на правому узбіччі. Можливості уникнути аварії не було. Водійський стаж 15 років;

показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_11, яка показала суду, що їхала 26 грудня 2015 року з Семенівки з татом за кермом. Тато поставив нові колеса. Знаходилася позаду за пасажирським сидінням. Їхали не швидко, бо лише проїхали ямковість, високу швидкість набрати ніяк було. Бачила на зустріч рухалась машина (москвич), якого кинуло в сторону, потім були слова мами «що з ним робиться?» і відбувся удар. Після цього викликала швидку;

протоколом огляду місця ДТП від 26.12.2015 року із схемою та фототаблицями до нього, якими встановлено місце ДТП, яке знаходиться на автодорозі між селами Малі Липняги - Великі Липняги; вид покриття - асфальтобетонне; стан покриття - мокре; дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 6,2 м., число смуг для руху у напрямку огляду - одна, ширина - 3,6м., число смуг для руху назустріч напрямку огляду - одна, ширина - 3,6м; на проїжджій частині лінії повздовжньої розмітки не нанесені; дорожні знаки відсутні; видимість необмежена; положення транспортних засобів на місці пригоди: ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_7 та Москвич-412, д.н.з. НОМЕР_8 - знаходяться на правому узбіччі у напрямку М.Липняги - В. Липняги у горизонтальному положенні один до одного та поряд із місцем зіткнення; сліди шин відсутні, сліди гальмування - відсутні; ознаки напряму руху транспортного засобу - по формі удару в автомобіль Москвич-412; наявність відокремлених від транспортного засобу частин - осколки скла з правої сторони Москвича-412 та лобового скла знаходяться із правої сторони автомобіля, деформованість передньої частини повністю ВАЗ 2115 знаходяться поряд із автомобілем з переду; слідів зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами не виявлено, згідно зі схемою місця ДТП, зіткнення відбулося на узбіччі;

висновком судово-медичної експертизи від 14.01.2016 року № 6, згідно якого у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шилоподібного відростку правої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, посттравматичної екстракції 3-го зуба зліва на верхній щелепі, забій шийно-грудного відділу хребта, рани правого колінного суглобу, припухлості на голові та в області лівої ключиці, синця на лівому колінному суглобі утворилися від дії тупих предметів, або при ударі об такі і могли утворитися при вказаних обставинах та у вказаний строк, як вказує підекспертна та як вказано в описовій частині постанови і, в своїй сукупності кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я (п.2.2.2.) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. Всі вищевказані ушкодження могли утворитися при ДТП. У момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 знаходилася у салоні автомобіля. Яких-небудь судово-медичних даних, які б могли вказувати у якому положенні знаходилася потерпіла ОСОБА_3 у салоні автомобіля у момент отримання тілесних ушкоджень - немає;

висновком авто-технічної експертизи від 08.02.2016 року № 35, згідно якого в умовах даної події водій автомобіля марки ВАЗ-211540 д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути вказаної ДТП. У даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля марки ВАЗ-211540 д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_7 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не вбачається. В умовах даної події водій автомобіля МОСКВИЧ-412, д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля МОСКВИЧ-412, д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної події;

протоколом слідчого експерименту від 16.03.2016 року, відповідно до якого встановлено, що моментом виникнення небезпеки для водія автомобіля ВАЗ2115 до моменту виїзду зустрічного автомобіля марки Москвич 412 встановлена відстань 122,64 м. - це відстань від автомобіля ВАЗ 2115 до моменту першого заносу автомобіля марки Москвич-412 під керуванням ОСОБА_1 Також встановлено, що від місця зіткнення до моменту першого заносу автомобіля Москвич-412 відстань становить 123 метри. Відстань від другого заносу автомобіля Москвич-412 до місця зіткнення становить 92 метри. Відстань від посліднього заносу автомобіля Москвич-412 до місця зіткнення становить 45 метрів 25 сантиметрів;

висновком авто-технічної експертизи від 24.03.2016 року № 89, згідно якого в умовах даної події водій автомобіля марки ВАЗ-211540 д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути вказаної ДТП. У даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля марки ВАЗ-211540 д.н.з. НОМЕР_10 ОСОБА_7 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не вбачається. В умовах даної події водій автомобіля МОСКВИЧ-412, д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля МОСКВИЧ-412, д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної події;

висновком експертизи технічного стану транспортних засобів від 25.03.2016 року № 88, згідно якого на момент огляду рульове керування автомобіля Москвич-412, д.н.з. НОМЕР_8 знаходилося у непрацездатному стані у зв'язку з руйнацією правої рульової тяги, встановити коли виникла руйнація правової рульової тяги у часовому проміжку (до ДТП, під час експлуатації, чи після ДТП) не представляється за можливе. На момент огляду ходова частина автомобіля Москвич-412, д.н.з. НОМЕР_8 знаходилася у непрацездатному стані у зв'язку з деформацією елементів підвіски переднього правого колеса, а саме гідравлічної телескопічної амортизаційної стійки та гвинтової циліндричної пружини та пошкодженням колісного диску переднього правого колеса. Дані несправності ходової частини носять не експлуатаційний, а аварійний характер, тобто виникли у результаті ДТП. На момент огляду робоча гальмівна система автомобіля Москвич-412, д.н.з. НОМЕР_8 знаходилася у працездатному стані.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, керуючись нормами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами стосовно ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря-нароколога та лікаря-психіатра не перебуває не одружений, працюючого охоронцем у ТОВ «Полтава 2007», всі обставини кримінального провадження, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі, враховуючи особу винного, тяжкість злочину, матеріальний стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання, і на підставі ст. 75 КК України приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Розмір витрат на залучення експертів - вартість експертизи №35 від 08.02.2016 року - 980,08 гривень, вартість експертизи №89 від 24.03.2016 року - 703,68 гривень, вартість експертизи №88 від 25.03.2016 року - 1055,52 гривень, всього вартість експертиз становить - 2 739,28 гривень.

Також потерпілою по справі ОСОБА_3 заявлено до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням. Згідно позовної заяви ОСОБА_3 прохала суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 9 405,45 грн., витрат на правовому допомогу - 5 000,00 грн. та моральну шкоду на суму 50 000,00грн., а всього на суму - 64405,45 гривень.

При вирішенні цивільного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у: п.1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 9 405 грн. 45 коп. При цьому суд враховує, що понесені витрати на придбання медикаментів підтверджені належними доказами: квитанціями та чеками, витрати понесені у період лікування потерпілої та відповідно до медичних призначень, тобто вони направлені на відновлення стану здоров'я внаслідок отриманих тілесних ушкоджень при ДТП.

При вирішенні позову у частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає задоволенню частково у розмірі 10 000 грн. При цьому суд вважає, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_3, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, пов'язаних з наслідками спричинення тілесних ушкоджень, які виразились у тривалій втраті працездатності.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини ОСОБА_1, ступінь тяжкості, характер та кількість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, вимушеність змін в організації потерпілою свого життя, час, протягом якого потерпіла лікувалася, вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні позову у частині відшкодування витрат на правову допомогу, суд вважає, що він у цій частині підлягає задоволенню, оскільки понесені витрати підтверджені належними доказами.

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_9, виданий Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області 21.02.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 9 405,45 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ять гривень, сорок п'ять копійок), моральну шкоду у сумі 10 000, 00 грн. ( десять тисяч гривень, нуль копійок), витрати на допомогу адвоката у сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень, нуль копійок).

Речові докази по справі: автомобіль «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_8, який переданий на зберігання під схоронну розписку ОСОБА_13 - залишити ОСОБА_13, анулювавши схоронну розписку; автомобіль «ВАЗ 211540» д.н.з. НОМЕР_10, який переданий на зберігання під схоронну розписку ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7, анулювавши схоронну розписку.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_9, виданий Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області 21.02.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_1) на користь держави (Банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ- 37541502, код бюджетної класифікації - 24060300, р/р- 31119115700442, МФО- 831019,) 2739, 28 грн. (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень, двадцять вісім копійок) витрат на проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області в тридцяти денний термін з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку суду негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий М.М. Литвин